Новинки

Псило-бальзам Оказание первой помощи при укусах насекомых Подробней
Простуда на губах? Решение есть! Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Тяжесть в желудке? Дискомфорт? Вздутие? Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Скрыть рекламу

Актемра инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Актемра - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Загальна характеристика:

міжнародна непатентована назва: tocilizumab;

основні властивості лікарської форми: тоцилізумаб - рекомбінантне гуманізоване моноклональне антитіло до людського рецептору інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) з підкласу імуноглобулінів IgG1

Препарат являє собою прозору або опалесцентну, безбарвну або світло-жовтого кольору рідину.

Якісний та кількісний склад:

діюча речовина:

1 флакон містить 80 мг (концентрація у флаконі 80 мг/4 мл) або 200 мг (концентрація у флаконі 200 мг/10 мл) або 400 мг (концентрація у флаконі 400 мг/20 мл) тоцилізумабу;

допоміжні речовини: полісорбат 80, сахароза, динатрію фосфат додекагідрат, натрію дигідрофосфат дигідрат, вода для ін'єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Імуносупресанти, інгібітори інтерлейкіну. Код за АТС: L04А С07.

Імунологічні і біологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тоцилізумаб - рекомбінантне гуманізоване моноклональне антитіло до людського рецептору інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) з підкласу імуноглобулінів IgG1.

Тоцилізумаб селективно зв'язується та пригнічує як розчинні, так і мембранні рецептори ІЛ-6 (sІL-6R і mІL-6R). ІЛ-6 є багатофункціональним цитокіном, що виробляється різними типами клітин, які беруть участь в паракринній регуляції, системних фізіологічних та патологічних процесах, таких як стимуляція секреції Ig, активація Т-клітин, стимуляція продукування білків гострої фази в печінці та стимуляція гемопоезу. ІЛ-6 залучений в патогенез різних захворювань, у тому числі запальних захворювань, остеопорозу та новоутворень.

Не можна виключити вірогідність негативного впливу тоцилізумабу на протипухлинний і протиінфекційний захист організму. Невідома роль пригнічення рецепторів ІЛ-6 в розвитку пухлин.

Клінічна ефективність.

Ревматоїдний артрит

Ефективність тоцилізумабу (як в монотерапії, так і в комбінації з метотрексатом (МТ)) або захворювання-модифікуючими протизапальними препаратами (ЗМПП) щодо зменшення

суб'єктивних і об'єктивних ознак ревматоїдного артриту вивчалася в 5 рандомізованих, подвійних сліпих, багатоцентрових клінічних дослідженнях. В усіх дослідженнях клінічний ефект 20 %, 50 %, 70 % за критеріями Американської Колегії Ревматологів (АКР) через 6 місяців відмічався статистично достовірно частіше при терапії тоцилізумабом у дозі 8 мг/кг, ніж при терапії препаратами порівняння, незалежно від наявності ревматоїдного фактору, віку, статі, расової належності, кількості попередніх курсів лікування чи стадії захворювання. Відповідь на терапію розвивалася швидко (вже на другому тижні), посилювалася протягом усього курсу лікування і зберігалася більше 3 років у відкритих розширених дослідженнях, що продовжуються.

Значна клінічна відповідь

Через 2 роки терапії тоцилізумабом/метотрексатом у 14% пацієнтів була досягнута значна клінічна відповідь (АКР70 зберігалася протягом 24 тижнів і більше).

Рентгенологічна оцінка

У пацієнтів з неналежною відповіддю на лікування метотрексатом проводилася рентгенологічна оцінка гальмування деструкції суглобів. У 85 % пацієнтів, які отримували терапію тоцилізумабом/метотрексатом протягом одного року, не зареєстровано прогресування деструкції суглобів (зміни загального індексу Sharp на рівні нуля чи менше) у порівнянні з 67% пацієнтів, які отримували плацебо/метотрексат. Цей результат зберігався протягом 2 років терапії (83 %). У 93 % пацієнтів не спостерігалося прогресування деструкції суглобів між 52 та 104 тижнями терапії.

Показники якості життя

У пацієнтів, які отримували тоцилізумаб (монотерапія або у комбінації із ЗМПП), у порівнянні з пацієнтами, які отримували метотрексат/ЗМПП, спостерігалися клінічно достовірні покращення фізичної функції (по індексу HAQ-DI), зменшення втомлюваності (по шкалі функціональної оцінки терапії хронічних захворювань за показником втомлюваності FACIT-F), а також покращення як показників фізичного, так і показників психічного здоров'я по опитувальнику SF-36.

Лабораторні показники

Статистично значуще покращення рівня гемоглобіну спостерігалося на 24 тижні в період лікування тоцилізумабом як у монотерапії, так і у комбінації з ЗМПП/метотрексатом, порівняно з лікуванням ЗМПП (р<0,0001). Середній показник рівня гемоглобіну підвищувався на 2 тижні періоду лікування і залишався в межах норми до 24 тижня. Після введення тоцилізумабу відбувалося швидке зниження середніх значень гострофазових показників, С-реактивного білка, ШОЕ та сироваткового амілоїду А, а також зменшення числа тромбоцитів у межах нормальних значень.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Ефективність тоцилізумабу в лікуванні активного системного ювенільного ідіопатичного артриту вивчалася в 12-тижневому рандомізованому подвійному сліпому, плацебо- контрольованому дослідженні з паралельною групою.

Клінічний ефект 30 % за критеріями АКР для системного ювенільного ідіопатичного артриту та відсутність лихоманки (температура тіла не перевищувала >37,5 % протягом попередніх 7 днів) відмічалися статистично достовірно частіше (р<0,0001) при терапії тоцилізумабом (у 85 % пацієнтів), ніж при терапії плацебо (у 24,3 % пацієнтів). Клінічний ефект 30 %, 50 %, 70 %, 90 % за критеріями АКР для системного ювенільного ідіопатичного артриту відмічався статистично достовірно частіше (р<0,0001) при терапії тоцилізумабом (у 90,7 %, 85,3 %, 70,7 %, 37,3 % пацієнтів, відповідно), ніж при терапії плацебо (у 24,3 %, 10,8 %, 8,1 %, 5,4 % пацієнтів, відповідно).

Системні прояви

Через 12 тижнів лікування в групі терапії тоцилізумабом лихоманка (температура тіла не перевищувала >37,5 % протягом попередніх 14 днів) була відсутньою у 85 % пацієнтів, у порівнянні з 21 % пацієнтів, які отримували плацебо.

Середня скоригована інтенсивність болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) через 12 тижнів лікування зменшилася на 41 бал у пацієнтів, які отримували тоцилізумаб, у порівнянні зі зменшенням даного показника на 1 бал у пацієнтів, які отримували плацебо (р<0,0001).

Зниження дози/відміна кортикостероїдів

Доза кортикостероїдів була знижена щонайменше на 20 % у 24 % пацієнтів, які отримували тоцилізумаб, у порівнянні з 3 % пацієнтів групи плацебо, що не супроводжувалося подальшим підвищенням активності захворювання за критеріями АКРЗ0 для системного ювенільного ідіопатичного артриту або виникненням системних симптомів протягом 12 тижнів. Зниження дози кортикостероїдів продовжувалося у 44 пацієнтів, які закінчили приймати кортикостероїди на 44 тижні при збереженні відповіді за критеріями АКР. Показники якості життя

У пацієнтів, які отримували тоцилізумаб, спостерігалося клінічно достовірне (р<0,0001) покращення фізичної функції (по індексу СНАС)-ОІ) у порівнянні з пацієнтами, які отримували плацебо.

Лабораторні показники

Збільшення показника гемоглобіну до меж норми через 12 тижнів спостерігалося у 80 % пацієнтів, які отримували тоцилізумаб, у порівнянні з 7 % пацієнтів групи плацебо (р<0,0001). Через 12 тижнів лікування число тромбоцитів у межах нормальних значень спостерігалося у 90 % пацієнтів, які отримували терапію тоцилізумабом, і у 4 % пацієнтів групи плацебо (р<0,0001). Після введення тоцилізумабу відбувалося швидке зниження середніх значень гострофазових показників, С-реактивного білка, ШОЕ та сироваткового амілоїду А. Фармакокінетика.

Ревматоїдний артрит

Фармакокінетичні параметри тоцилізумабу оцінювалися за допомогою популяційного фармакокінетичного аналізу даних 1793 хворих ревматоїдним артритом, які отримували інфузію тоцилізумабу (у дозі 4 мг/кг або 8 мг/кг) протягом 1 години кожні 4 тижні протягом 24 тижнів.

Фармакокінетичні параметри тоцилізумабу не змінюються протягом часу. Найбільше дозозалежне збільшення АUС і Сmin відмічається для доз 4 і 8 мг/кг кожні чотири тижні. Сmax збільшується прямо пропорційно збільшенню дози. У рівноважному стані розрахункові АUС і Сmin були у 2,7 і 6,5 раз вищі при дозі 8 мг/кг у порівнянні з дозою 4 мг/кг, відповідно.

Для тоцилізумабу у дозі 8 мг/кг, кожні 4 тижні, характерні наступні показники: розрахункова середня (± стандартне відхилення) АUС в рівноважному стані - 35000 ± 15500 год • мкг/мл, Сmin i Сmах — 9,74 і 10,5 мкг/мл та 183 і 85,6 мкг/мл, відповідно. Коефіцієнти накопичення для АUС і Сmах низькі: 1,22 та 1,06, відповідно. Коефіцієнт накопичення був вище для Сmin (2,35), що очікувалося через нелінійний кліренс при низьких концентраціях. Було досягнуто рівноважного стану після першого введення і через 8 та 20 тижнів для Сmах, АUС і Сmin, відповідно.

АUС, Сmin i Сmах тоцилізумабу зростали із збільшенням маси тіла. При масі тіла ≥ 100 кг прогнозована середня (± стандартне відхилення) рівноважна АUС, Сmin i Сmах тоцилізумабу становили 55500 ± 14100 мкг • год/мл, 19,0 ± 12,0 мкг/мл і 269 ± 57 мкг/мл, відповідно. Оскільки дані показники перевищують середні значення експозиції в популяції пацієнтів, не рекомендується збільшення дози препарата вище 800 мг на одну інфузію у пацієнтів з масою тіла ≥ 100 кг (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Для тоцилізумабу у дозі 4 мг/кг, кожні 4 тижні, характерні наступні показники: розрахункова середня (± стандартне відхилення) АUС у рівноважному стані - 13000 ± 5800 годин • мкг/мл, Сmin i Сmах - 1,49 ± 2,13 мкг/мл та 88,3 ± 41,4 мкг/мл, відповідно. Коефіцієнти кумуляції для АUС i Сmах низькі: 1,11 та 1,02, відповідно. Коефіцієнт кумуляції був вище для Сmin (1,96).

Розподіл

У пацієнтів з ревматоїдним артритом центральний об'єм розподілу складає 3,5 л, періферічний – 2,9 л, а об’єм розподілу у рівноважному стані складає 6,4 л.

Виведення

Після внутрішньовенного введення тоцилізумаб піддається виведенню із системного кровотоку у два етапи. Загальний кліренс тоцилізумабу залежить від концентрації та являє собою суму лінійного та нелінійного кліренсу. Лінійний кліренс становить 12,5 мл/год. Нелінійний кліренс, що залежить від концентрації, має найбільше значення при низьких концентраціях тоцилізумабу. При більш високих концентраціях тоцилізумабу переважає лінійний кліренс у зв'язку з насиченням шляху нелінійного кліренсу. Період напіввиведення (tЅ) залежить від концентрації. При рівноважному стані, який був досягнутий після застосування дози препарату 8 мг/кг кожні 4 тижні, ефективний період напіввиведення tЅ знижувався паралельно зниженню концентрації в інтервалі доз з 14 до 8 днів.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Фармакокінетика тоцилізумабу оцінювалася за допомогою популяційного фармакокінетичного аналізу бази даних 75 пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом, які отримували терапію тоцилізумабом у дозі 8 мг/кг (пацієнти з масою тіла > 30 кг) чи у дозі 12 мг/кг (пацієнти з масою тіла < 30 кг) кожні 2 тижні. Розрахункові середні (± стандартне відхилення) АUС тижні, Сmin i Сmах , тоцилізумабу становили 32200 ± 9960 мкг · год/мл, 245 ± 57,2 мкг/мл і 57,5 ± 23,3 мкг/мл, відповідно. Коефіцієнт накопичення для Сmin (12 тиждень/тиждень 2) становив 3,2 ± 1,3. Сmin тоцилізумабу стабілізувалася після 12 тижня. Середні розрахункові параметри експозиції тоцилізумабу були порівнюваними між двома групами пацієнтів з різною масою тіла.

Розподіл

У пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом центральний об'єм розподілу становив 35 мл/кг, периферичний об'єм розподілу - 60 мл/кг, що призводило до об'єму розподілу в рівноважному стані - 95 мл/кг.

Виведення

Лінійний кліренс оцінювався як параметр популяційного фармакокінетичного аналізу та становив 0,142 мл/год/кг. Період напіввиведення тоцилізумабу у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом через 12 тижнів становить близько 23 днів для обох вагових категорій пацієнтів (8 мг/кг для пацієнтів з масою тіла ≥ 30 кг та 12 мг/кг для пацієнтів з масою тіла < 30 кг).

Фармакокінетика в особливих клінічних групах

Пацієнти з печінковою недостатністю: фармакокінетика тоцилізумабу у пацієнтів з печінковою недостатністю не вивчалася.

Пацієнти з нирковою недостатністю: фармакокінетика тоцилізумабу у пацієнтів з нирковою недостатністю не вивчалася. У більшості пацієнтів, що враховувалися при популяційному фармакокінетичному аналізі пацієнтів з ревматоїдним артритом, була нормальна функція нирок або порушення функції нирок легкого ступеню тяжкості (кліренс креатиніну за формулою Кокрофта-Голта < 80 мл/хв. та ≥ 50 мл/хв.), що не впливало на фармакокінетику тоцилізумабу. Пацієнтам з порушенням функції нирок легкого ступеню тяжкості корекція дози препарату не потрібна.

Стать, раса, похилий вік: популяційний фармакокінетичний аналіз пацієнтів з ревматоїдним артритом показав, що вік, стать і раса не впливають на фармакокінетику тоцилізумабу. Корегування дози тоцилізумабу не потребується.

Показання для застосування.

Ревматоїдний артрит

Ревматоїдний артрит із середнім чи високим ступенем активності у дорослих хворих, у яких спостерігалася неналежна відповідь або непереносимість попередньої терапії одним або більше захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом або антагоністом фактору некрозу пухлини. Актемра може призначатися у вигляді монотерапії у випадку непереносимості метотрексату або якщо продовжувати лікування метотрексатом неугрексатом Актемра гальмує прогресування деструктивних змін у суглобах за рентгенологічними даними та покращує фізичну функцію.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Активний системний ювенільний ідіопатичний артрит у хворих віком від 2 років і старших, у яких спостерігалася неналежна відповідь на попередню терапію нестероїдними протизапальними засобами і системними кортикостероїдами. Актемра може призначатися як у вигляді монотерапії (у випадку непереносимості метотрексату або коли лікування метотрексатом недоречно), так і в комбінації з метотрексатом.

Спосіб застосування та дози.

Ревматоїдний артрит

8 мг/кг, 1 раз на 4 тижні внутрішньовенно крапельно протягом щонайменше 1 години. Актемра розводиться спеціалістом до 100 мл стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду в асептичних умовах.

Не рекомендується збільшення дози вище 800 мг на одну інфузію пацієнтам з масою тіла

більше 100 кг (див. розділ «Фармакокінетика»).

Доза вище 1,2 г не вивчалася в клінічних дослідженнях.

Рекомендації щодо корекції дози при зміні лабораторних показників (див. розділ «Побічна дія. Зміна з боку лабораторних показників»)

Значення показника
Корекція лікування
Перевищення ВГН* у
>1-3 рази
За необхідності провести корекцію дози одночасно призначеного метотрексату.
При стійкому підвищенні активності трансаміназ в цьому діапазоні зменшити дозу препарату Актемра до 4 мг/кг чи перервати лікування препаратом Актемра до нормалізації показників аланінамінотрансферази (АЛT) чи аспартатамінотрансферази (ACT).
Відновити лікування препаратом у дозі 4 мг/кг чи 8 мг/кг відповідно до клінічної необхідності.
Перевищення ВГН у
>3-5 разів
(підтверджене при повторному дослідженні, див. розділ «Побічна дія»)
Перервати лікування препаратом Актемра до зниження показника до рівня менше ніж в 3 рази перевищуючого ВГН; далі дотримуватися рекомендацій для перевищення ВГН в >1-3 рази (див. вище).
Припинити лікування препаратом Актемра при стійкому підвищенні показника, який перевищує ВГН більше ніж у 3 рази.
Перевищення ВГН більше ніж у 5 разів
Припинити лікування препаратом Актемра.
*ВГН - верхня границя норми

Низьке абсолютне число нейтрофілів (АЧН)

Значення показника (число клітин х 109/л)
Корекція лікування
АЧН > 1
Дозу не змінювати.
АЧН 0,5-1
Перервати лікування препаратом Актемра.
При підвищенні показника до > 1 х 109/л, відновити лікування препаратом у дозі 4 мг/кг і підвищити дозу до 8 мг/кг відповідно до клінічної необхідності.
АЧН < 0,5
 
Припинити лікування препаратом Актемра.
Низьке число тромбоцитів
 
Значення показника (число клітин х 10 /мкл)
Корекція лікування
50-100
Перервати лікування препаратом Актемра.
При підвищенні показника > 100 х 103/мкл, відновити лікування препаратом в дозі 4 мг/кг і підвищити дозу до 8 мг/кг відповідно до клінічної необхідності.
<50
Припинити лікування Актемрою.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Рекомендована доза пацієнтам з масою тіла < 30 кг становить 12 мг/кгі раз на 2 тижні, пацієнтам з масою тіла ≥ 30 кг - 8 мг/кг 1 раз на 2 тижні внутрішньовенно крапельно протягом щонайменше 1 години.

Пацієнтам з масою тіла ≥ 30 кг - Актемра розводиться спеціалістом до 100 мл стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду в асептичних умовах.

Пацієнтам з масою тіла < 30 кг - Актемра розводиться спеціалістом до кінцевого об'єму 50 мл стерильним 0,9% розчином натрію хлориду в асептичних умовах. Дозу препарату слід розраховувати при кожному призначенні препрату на основі маси тіла пацієнта. Зміна дози препарату повинна відбуватися тільки у разі відповідної зміни маси тіла пацієнта з перебігом часу.

Рекомендації щодо корекції дози при зміні лабораторних показників (див. розділ «Побічна дія»)

За необхідності рекомендується провести корекцію дози чи припинити застосування одночасно призначених метотрексату та/або інших лікарських засобів та перервати застосування тоцилізумабу до оцінки клінічної ситуації. Оскільки існує багато супутніх захворювань, що можуть вплинути на лабораторні показники при системному ювенільному ідіопатичному артриті, рішення про припинення прийому тоцилізумабу в результаті відхилення лабораторних показників від норми має базуватися на основі медичної оцінки кожного пацієнта.

Підвищення активності печінкових ферментів
Значення показника
Корекція лікування
Перевищення ВГН* у >1-3 рази
За необхідності провести корекцію дози одночасно призначеного метотрексату.
При стійкому підвищенні активності трансаміназ в цьому діапазоні перервати лікування препаратом Актемра до нормалізації показників аланінамінотрансферази (АЛТ) чи аспартатамінотрансферази (ACT).
Перевищення ВГН у >3-5 разів
За необхідності провести корекцію дози одночасно призначеного метотрексату.
Перервати лікування препаратом Актемра до зниження показника до рівня менше ніж в 3 рази перевищуючого ВГН; далі дотримуватися рекомендацій для перевищення ВГН в >1-3 рази (див. вище).
Перевищення ВГН більше ніж у 5 разів
Припинити лікування препаратом Актемра.
Рішення про припинення лікування препаратом Актемра у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом у результаті відхилення лабораторних показників від норми має базуватися на основі медичної оцінки кожного пацієнта.

*ВГН - верхня границя норми

Низьке абсолютне число нейтрофілів (АЧН)
 
Значення показника (число клітин х 109/л)
Корекція лікування
АЧН > 1
Дозу не змінювати.
АЧН 0,5-1
 
Перервати лікування препаратом Актемра.
При підвищенні показника до > 1 х 10%, відновити лікування препаратом Актемра.
АЧН <0,5
Припинити лікування препаратом Актемра.
Рішення про припинення лікування препаратом Актемра у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом у результаті відхилення лабораторних показників від норми має базуватися на основі медичної оцінки кожного пацієнта.
Низьке число тромбоцитів
 
Значення показника
 (число клітин х 103 /мкл)
Корекція лікування
50-100
За необхідності провести корекцію дози одночасно призначеного метотрексату.
Перервати лікування препаратом Актемра.
При підвищенні показника > 100 х 103/мкл, відновити лікування препаратом Актемра.
<50
Припинити лікування препаратом Актемра.
Рішення про припинення лікування препаратом Актемра у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом у результаті відхилення лабораторних показників від норми має базуватися на основі медичної оцінки кожного пацієнта.

Зменшення дози тоцилізумабу не вивчалося у хворих системним ювенільним ідіопатичним артритом.

Існуючі дані підтверджують, що покращення клінічних показників спостерігається протягом 6 тижнів від початку лікування препаратом Актемра. Необхідно ретельно переглянути питання щодо подовження лікування у пацієнтів, у яких відсутні ознаки покращення стану здоров'я в діапазоні проведеного лікування.

Дозування в особливих випадках.

Діти: ефективність та безпека застосування тоцилізумабу у дітей з іншими захворюваннями, окрім системного ювенільного ідіопатичного артриту, не встановлені. Ефективність та безпека застосування тоцилізумабу у дітей віком до 2 років не вивчалися.

Пацієнти похилого віку, корегування дози не потребується у пацієнтів похилого віку (≥ 65 років).

Пацієнти з нирковою недостатністю: корегування дози не потребується у пацієнтів з нирковою недостатністю легкого ступеню. Застосування тоцилізумабу у пацієнтів з нирковою недостатністю середнього та важкого ступеню тяжкості не вивчалося.

Пацієнти з печінковою недостатністю: ефективність та безпечність застосування тоцилізумабу не встановлені.

Приготування розчину

Тільки розчини, що представляють собою прозору або опалесцентну безбарвну або світло- жовтого кольору рідину без видимих сторонніх домішок, можуть бути використані для розведення.

Для пацієнтів з ревматоїдним артритом та пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом з масою тіла ≥30 кг

1. Розрахувати кількість препарату, необхідну для введення пацієнту (з розрахунку 0,4 мл на 1 кг маси тіла (0,4 мл/кг)).

2. З інфузійного флакону (пакету), який містить 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду (розчин повинен бути стерильним і апірогенним), в асептичних умовах відібрати одноразовим стерильним шприцом кількість 0,9% розчину натрію хлориду, рівну розрахунковій для введення кількості препарату Актемра.

3. Другим одноразовим стерильним шприцом в асептичним умовах з флакону з препаратом Актемра відібрали розраховану кількість препарату і ввести його в інфузійний

флакон (пакет) з 0,9% розчином натрію хлориду; в результаті об'єм приготовленого розчину повинен бути рівним 100 мл.

4. Для перемішування обережно перевертають флакон (пакет) для запобігання піноутворення.

5. Перед введенням необхідно оглянути отриманий розчин на предмет відсутності сторонніх частин чи зміни забарвлення.

Приготування розчину для пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом з масою тіла <30 кг

1. Розрахувати кількість препарату, необхідну для введення пацієнту (з розрахунку 0,6 мл на 1 кг маси тіла (0,6 мл/кг)).

2. З інфузійного флакону (пакету), який містить 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду (розчин повинен бути стерильним і апірогенним), в асептичних умовах відібрати одноразовим стерильним шприцом кількість 0,9% розчину натрію хлориду, рівну розрахунковій для введення кількості препарату Актемра.

3. Другим одноразовим стерильним шприцом в асептичним умовах з флакону з препаратом Актемра відібрати розраховану кількість препарату і ввести його в інфузійний флакон (пакет) з 0,9% розчином натрію хлориду; в результаті об'єм приготовленого розчину повинен бути рівним 50 мл.

4. Для перемішування обережно перевертають флакон (пакет) для запобігання піноутворення.

5. Перед введенням необхідно оглянути отриманий розчин на предмет відсутності сторонніх частин чи зміни забарвлення.

Необхідно вводити лише прозорі чи опалесцентні безбарвні чи світло-жовті розчини без видимих сторонніх домішок.

Правила зберігання розчину

Препарат Актемра у формі концентрату для приготування розчину для інфузій не містить консервантів.

Приготовлений (розведений) інфузійний розчин препарату Актемра фізично та хімічно стабільний в 0,9% розчині натрію хлориду протягом 24 годин при температурі 30°С. З мікробіологічної точки зору приготовлений розчин потрібно використати негайно. Якщо препарат не використовується відразу, то час та умови зберігання приготовленого розчину є під відповідальністю споживача та не повинні перевищувати 24 години при температурі від 2°С до 8°С і лише у тому випадку, якщо приготування розчину проводилося в контрольованих та валідованих асептичних умовах.

Побічна дія.

Клінічні дослідження Ревматоїдний артрит

Профіль безпеки тоцилізумабу вивчався в 5 подвійних сліпих плацебо контрольованих клінічних дослідженнях III фази та в їх відкритих розширених періодах. Вся контрольована популяція включала усіх пацієнтів з подвійної сліпої фази кожного основного дослідження від рандомізації до першої зміни режиму лікування або досягнення двох років. Контрольований період в 4 дослідженнях становив 6 місяців, в 1 дослідженні - до 2 років. При цьому 774 пацієнти отримували тоцилізумаб у дозі 4 мг/кг у комбінації з метотрексатом, 1870 пацієнтів - у дозі 8 мг у комбінації з метотрексатом/іншими захворювання-модифікуючими протизапальними препаратами і 288 пацієнтів - монотерапію тоцилізумабом у дозі 8 мг/кг.

Вся досліджувана популяція включала усіх пацієнтів, які отримали, як мінімум, одну дозу препарату як у подвійному сліпому контрольованому періоді досліджень, так і у відкритому розширеному періоді цих досліджень. Із 4009 пацієнтів, 3577 хворих отримували терапію не менше 6 місяців, 3296 пацієнтів - не менше 1 року, 2806 пацієнтів - не менше 2 років і 1222 пацієнтів - протягом 3 років.

Небажані реакції на препарат, про які повідомлялося найчастіше (виникали у >5% пацієнтів, які отримували монотерапію тоцилізумабом чи комбіновану терапію тоцилізумабом та захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом), були представлені інфекціями верхніх дихальних шляхів, назофарингітом, головним болем, артеріальною гіпертензією та підвищеним рівнем АЛT.

Для опису частоти побічних реакцій використовуються наступні категорії: дуже поширені (>1/10), поширені (> 1/100 і < 1/10), непоширені (>1/1000 і < 1/100).

Інфекції та інвазії: дуже поширені - інфекції верхніх дихальних шляхів; поширені - флегмони, пневмонія, інфекції, викликані Herpes simplex 1 типу та Herpes zoster; непоширені - дивертикуліт.

Шлунково-кишкові розлади: поширені - виразки ротової порожнини, гастрит, болі в животі; непоширені - стоматит, виразка шлунку.

Зміни з боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені - висипання, свербіж, кропив'янка. Неврологічні розлади: поширені - головний біль, запаморочення.

Дослідження: поширені - підвищення рівня печінкових трансаміназ, збільшення маси тіла, підвищення рівня загального білірубіну.

Судинні розлдади: поширені - артеріальна гіпертензія.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: поширені - лейкопенія, нейтропенія.

Порушення обміну речовин, метаболізму: дуже поширені - гіперхолестеринемія; непоширені - гіпертригліцеридемія.

Загальні розлади: поширені - периферичні набряки, реакції гіперчутливості.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: поширені - кашель, задишка.

Порушення з боку органу зору: поширені - кон'юнктивіт.

Розлади з боку сечовидільної системи: непоширені - нефролітіаз. Ендокринні розлади: непоширені - гіпотиреоз.

Нижче наведена додаткова інформація щодо окремих небажаних реакцій. Ревматоїдний артрит

Інфекції: за даними 6-місячних контрольованих досліджень частота інфекцій при введенні тоцилізумабу в дозі 8 мг/кг в комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом становила 127 випадків на 100 пацієнто-років у порівнянні з 112 випадками на 100 пацієнто-років в групі пацієнтів, які отримували плацебо в комбінації з захворювання- модифікуючим протизапальним препаратом. В усій досліджуваній популяції загальна частота інфекцій становила 108 на 100 пацієнто-років.

За даними 6-місячних контрольованих клінічних досліджень частота серйозних інфекцій (бактеріальних, вірусних та грибкових) в групі пацієнтів, які отримували Актемру в дозі 8 мг/кг у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, становила 5,3 випадки на 100 пацієнто-років у порівнянні з 3,9 випадка на 100 пацієнто- років в групі пацієнтів, які отримували плацебо у комбінації з захворювання- модифікуючим протизапальним препаратом. При монотерапії Актемрою частота серйозних інфекцій становила 3,6 випадків на 100 пацієнто-років у порівнянні з монотерапією метотрексатом (1,5 випадків на 100 пацієнто-років).

В усій досліджуваній популяції загальна частота серйозних інфекцій (бактеріальних, вірусних, грибкових) становила 4,7 на 100 пацієнто-років. Були зареєстровані наступні серйозні інфекційні захворювання, деякі з фатальним наслідком: активний туберкульоз, який проявлявся легеневими або позалегеневими формами, інвазивні легеневі інфекції, включаючи кандидоз, аспергільоз, кокцидіоїдомікоз та пневмоцистну превмонію; пневмонія, флегмона, оперізуючий лишай, гастроентерит, дивертикуліт, сепсис та бактеріальний артрит. Повідомлялися випадки виникненння опортуністичних інфекцій.

Перфорації шлунково-кишкового тракту (ШКТ): під час проведення 6-місячних контрольованих досліджень у групі пацієнтів, які отримували Актемру, загальна частота перфорації ШКТ становила 0,26 подій на 100 пацієнто-років. В усій досліджуваній популяції загальна частота перфорації ШКТ становила 0,28 подій на 100 пацієнто-років. В основному випадки перфорації ШКТ повідомлялися як ускладнення дивертикуліту, і включали розлитий гнійний перитоніт, перфорацію нижніх відділів ШКТ, фістулу і абсцес.

Інфузійні реакції: під час проведення 6-місячних контрольованих досліджень небажані реакції, пов'язані з введенням препарату (окремі реакції, які виникають під час введення препарату чи протягом 24 годин після введення), були виявлені у 6,9% пацієнтів, які отримували препарат Актемра у дозі 8 мг/кг в комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, та 5,1% пацієнтів отримували плацебо+ захворювання- модифікуючий протизапальний препарат. Небажаними реакціями, які відмічалися під час введення препарату, в основному були епізоди підвищення артеріального тиску. Небажаними реакціями, які спостерігалися протягом 24 годин після закінчення введення препарату були головний біль і реакції з боку шкіри (висипання, кропив'янка). Ці реакції не призводили до обмеження терапії.

Частота анафілаксії (у 6 з 3778 пацієнтів, 0,2%) була в декілька разів вищою у пацієнтів, які отримували препарат у дозі 4 мг/кг, ніж у пацієнтів, які отримували препарат у дозі 8 мг/кг. В контрольованих і відкритих клінічних дослідженнях клінічно значимі реакції гіперчутливості, зумовлені введенням Актемри, та які вимагали припинення лікування, спостергілися у 13 з 3778 пацієнтів (0,3%). В основному, вказані реакції спостерігалися в період між другою та п'ятою інфузією Актемри (див. розділ «Особливості застосування»), Імуногенність: антитіла до тоцилізумабу були виявлені у 46 із 2876 досліджених пацієнтів (1,6 %) в 6-місячних контрольованих дослідженнях. У 5 з них були відмічені клінічно значимі реакції гіперчутливості, які призвели до повної відміни лікування. У 30 пацієнтів (1,1 %) були виявлені нейтралізуючі антитіла.

Зміна з боку лабораторних показників

Нейтрофіли: в 6-місячних контрольованих дослідженнях зменшення числа нейтрофілів нижче 1 х 109/л було відмічене у 3,4 % пацієнтів, яким препарат Актемра вводили у дозі 8 мг/кг у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, у порівнянні з менше ніж 0,1 % пацієнтів, які отримували плацебо в комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом. Приблизно у половині випадків зниження АЧН нижче 1 х 109/л виникало в межах 8 тижнів після початку лікування. Зменшення числа нейтрофілів нижче 0,5 х 107л повідомлялося у 0,3 % пацієнтів, які отримували Актемру у дозі 8 мг/кг в комбінації з захворювання- модифікуючим протизапальним препаратом (див. розділи «Спосіб застосування та дози»). Чіткого зв'язку між зменшенням числа нейтрофілів нижче 1 х 109/л і розвитком серйозних інфекційних захворювань не спостерігалося.

В усій контрольованій і усій досліджуваній популяції картина і частота зниження числа нейтрофілів відповідала результатам, зареєстрованим в 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.

Тромбоцити: в 6-місячних контрольованих дослідженнях зниження числа тромбоцитів нижче 100 х 103/мкл спостерігалося у 1,7% пацієнтів, які отримували препарат Актемра у дозі 8 мг/кг в комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, у порівнянні з менше ніж 1% пацієнтів, які отримували плацебо у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом. Ці зміни не супроводжувалися розвитком епізодів кровотеч.

В усій контрольованій і усій досліджуваній популяції картина і частота зниження числа тромбоцитів відповідала результатам, зареєстрованим в 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.

Дуже рідко повідомлялося про панцитопенію, що відмічалася в постмаркетинговий період.

Підвищення активності печінкових трансаміназ: в ході проведення 6-місячних клінічних досліджень транзиторне підвищення активності АЛТ/АСТ (перевищення ВГН більше ніж у 3 рази) спостерігалося у 2,1 % пацієнтів, які отримували Актемру в дозі 8 мг/кг, і у 4,9 % пацієнтів, які отримували метотрексат. Ці зміни виникли у 6,5 % пацієнтів, які отримували препарат Актемра в дозі 8 мг/кг у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом, і у 1,5 % пацієнтів, які отримували плацебо в комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом. Додавання до монотерапії тоцилізумабом препаратів, що мають потенційно гепатотоксичну дію (наприклад, метотрексату), призводило до збільшення частоти випадків підвищення активності трансаміназ. Підвищення активності АЛТ/АСТ, яке перевищує ВГН більше ніж у 5 разів, спостерігалося у 0,7 % пацієнтів, які отримували монотерапію Актемрою, і у 1,4 % пацієнтів, які отримували Актемру у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом. При цьому у більшості пацієнтів терапію Актемрою припинили (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Підвищення активності печінкових трансаміназ не супроводжувалося клінічно значимим підвищенням рівня прямого білірубіну, а також клінічними проявами гепатиту чи печінкової недостатністю. Протягом рутинного лабораторного моніторингу частота підвищення рівня непрямого білірубіну вище верхньої границі норми у пацієнтів, які отримували тоцилізумаб у дозі 8 мг/кг у комбінації з захворювання-модифікуючим протизапальним препаратом в усій контрольованій популяції становила 6,2%.

В усій контрольованій і усій досліджуваній популяції характер і частота підвищення рівня АЛТ/АСТ відповідала результатам, зареєстрованим в 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.

Зміна показників ліпідного обміну: протягом рутинного лабораторного моніторингу в 6- місячних контрольованих дослідженнях при терапії препаратом Актемра спостерігалося підвищення показників ліпідного обміну (загального холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ, ЛПВЩ). Стійке підвищення показника загального холестерину >6,2 ммоль/л (240 мг/дл) спостерігалося у 24 % пацієнтів, а стійке підвищення показника ЛПНЩ >4,1 ммоль/л - у 15 % пацієнтів.

У більшості пацієнтів індекс атерогенності не збільшувався, а підвищення рівня загального холестерину ефективно коригувалося гіполіпідемічними препаратами. В усій контрольованій і усій досліджуваній популяції характер і частота підвищення рівня показників ліпідного обміну відповідала результатам, зареєстрованим в 6-місячних контрольованих клінічних дослідженнях.

Злоякісні новоутворення

Клінічних даних недостатньо для оцінки можливості розвитку злоякісних новоутворень після застосування тоцилізумабу. Довгострокова оцінка безпеки застосування препарату триває.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Безпека тоцилізумабу у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом вивчалася у 112 дітей віком від 2 до 17 років. У 12-тижневому подвійному сліпому контрольованому періоді клінічного дослідження 75 пацієнтів отримували лікування тоцилізумабом (8 чи 12 мг/кг в залежності від маси тіла). Через 12 тижнів чи під час погіршення перебігу захворювання пацієнти отримували лікування у відкритому розширеному періоді, що продовжується.

В цілому побічні дії у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом були подібними до таких у пацієнтів з ревматоїдним артритом.

Інфекції: у 12-тижневому контрольованому дослідженні частота всіх інфекцій в групі тоцилізумабу становила 344,7 на 100 пацієнто-років і 287 на 100 пацієнто-років в групі плацебо. У відкритому розширеному періоді, що продовжується (частина II), загальна частота інфекцій залишалася подібною - 306,6 на 100 пацієнто-років. У 12-тижневому контрольованому дослідженні частота серйозних інфекцій в групі тоцилізумабу становила 11,5 на 100 пацієнто-років. У відкритому розширеному періоді, що продовжується, загальна частота серйозних інфекцій залишалася стабільною - 11,3 на 100 пацієнто-років. Повідомлені серйозні інфекції були подібними до таких, що спостергіалися у пацієнтів з ревматоїдним артритом. Окрім того, серед серйозних інфекцій були зареєстровані вітряна віспа та середній отит.

Інфузійні реакції: у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом інфузійні реакції визначалися як всі події, які виникали під час інфузії чи протягом 24 годин після інфузії. У 12-тижневому контрольованому дослідженні інфузійні реакції виникли у 4 %

пацієнтів у групі тоцилізумабу, при цьому одне явище (ангіоневротичний набряк) було серйозним і загрожувало життю та стало причиною повної відміни лікування. У 12-тижневому контрольованому дослідженні інфузійні реакції, які виникли протягом 24 годин після інфузії, були зареєстровані у 16 % пацієнтів і у 5,4 % пацієнтів в групі плацебо. У групі тоцилізумабу інфузійні реакції включали, але не обмежувалися висипанням, кропив'янкою, діареєю, відчуттям дискомфорту в епігастрії, болями у суглобах і головними болями. Одне з цих явищ (кропив'янка) було серйозним. Клінічно значимі реакції гіперчутливості, асоційовані із застосуванням тоцилізумабу і потребували відміни тоцилізумабу, були повідомлені у 1 з 112 пацієнтів (<1 %), які отримували лікування тоцилізумабом під час контрольованого і відкритого розширеного періоду клінічного дослідження.

Імуногенність: дослідження на наявність антитіл до тоцилізумабу проводилося в усіх 112 пацієнтів. Антитіла до тоцилізумабу були виявлені у двох пацієнтів. У одного з цих пацієнтів спостерігалися реакції гіперчутливості, що призвели до повної відміни тоцилізумабу. Випадки виявлення антитіл до тоцилізумабу можуть бути недооцінені через вищу концентрацію тоцилізумабу в організмі дитини, порівняно з дорослим.

Нейтрофіли: протягом рутинного лабораторного моніторингу у 12-тижневому контрольованому дослідженні зменшення числа нейтрофілів нижче 1 х 109/л спостерігалося у 7 % пацієнтів в групі тоцилізумабу і не спостерігалося в групі плацебо. У відкритому розширеному періоді, що продовжується, зменшення числа нейтрофілів нижче 1 х 109 /л спостерігалося у 15 % пацієнтів в групі тоцилізумабу. Чіткого зв'язку між зменшенням числа нейтрофілів нижче 1 х 109/л і розвитком серйозних інфекційних захворювань не спостерігалося.

Тромбоцити: протягом рутинного лабораторного моніторингу у 12-тижневому контрольованому дослідженні зменшення числа тромбоцитів нижче 100 х 103/мкл спостерігалося у 1 % пацієнтів в групі тоцилізумабу і у 3 % в групі плацебо. У відкритому розширеному періоді, що продовжується, зменшення числа тромбоцитів нижче 100 х 103/мкл спостерігалося у 3 % пацієнтів в групі тоцилізумабу. Ці зміни не супроводжувалися розвитком епізодів кровотеч.

Підвищення активності печінкових трансаміназ: протягом рутинного лабораторного моніторингу у 12-тижневому контрольованому дослідженні підвищення активності AJ1T чи ACT (перевищення ВГН більше ніж у 3 рази) спостерігалося у 5 % та 3 % пацієнтів, відповідно, в групі тоцилізумабу, і у 0 % пацієнтів в групі плацебо.

У відкритому розширеному періоді, що продовжується, підвищення активності AJIT чи ACT (перевищення ВГН більше ніж у 3 рази) спостерігалося у 12 % і 4 % пацієнтів, відповідно, в групі тоцилізумабу.

Зміна показників ліпідного обміну, протягом рутинного лабораторного моніторингу у 12-тижневому контрольованому дослідженні підвищення показника загального холестерину від >1,5 х ВГН до 2 х ВГН спостерігалося у 1,5 % пацієнтів в групі тоцилізумабу і у 0 % в групі плацебо. Підвищення рівня ЛПНЩ від >1,5 х ВГН до 2 х ВГН спостерігалося у 1,9 % пацієнтів в групі тоцилізумабу і у 0 % в групі плацебо. У відкритому розширеному періоді, що продовжується, характер і частота підвищення рівня показників ліпідного обміну відповідала результатам, зареєстрованим в 12-місячному контрольованому клінічному дослідженні. Побічні дії, зареєстровані в післяреєстраційному періоді

Профіль безпеки тоцилізумабу при застосуванні в післяреєстраційному періоді порівнюваний з таким в клінічних дослідженнях, за винятком випадку фатальної анафілактичної реакції, повідомленої під час лікування тоцилізумабом.

Протипоказання. Гіперчутливість до тоцилізумабу або будь-якого іншого компонента препарату. Активні, тяжкі інфекції (див. розділ «Особливості застосування»).

Передозування. Дані про передозування прпепаратом Актемра обмежені. Одного разу при випадковому передозуванні препаратом у дозі 40 мг/кг у пацієнта з множинною мієломою не було відмічено небажаних реакцій. Не відмічалось також серйозних небажаних реакцій у здорових добровольців, які отримували одноразово Актемру в дозі до 28 мг/кг, хоча спостерігалася дозозалежна нейтропенія.

Особливості застосування.

Інфекції: у пацієнтів, які отримують імуносупресивні засоби, у тому числі тоцилізумаб, спостерігалися випадки серйозних інфекцій (іноді з фатальним наслідком) (див. розділ «Побічна дія»). Не слід починати лікування Актемрою пацієнтам з активними інфекційними захворюваннями. При розвитку серйозних інфекцій терапію Актемрою слід припинити до усунення інфекції. Слід дотримуватися обережності при використанні препарату Актемра у пацієнтів з рецидивуючими інфекціями в анамнезі, а також при супутніх захворюваннях, що сприяють розвитку інфекцій (дивертикуліт, цукровий діабет та ін.).

Слід бути особливо обережним з метою раннього виявлення серйозних інфекційних захворювань у пацієнтів з ревматоїдним артритом та пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом, які отримують біологічні препарати, оскільки ознаки чи симптоми гострого запалення можуть бути стертими через пригнічення реакції гострої фази. Пацієнтів і батьків/опікунів дітей з системним ювенільним ідіопатичним артритом необхідно проінформувати про необхідність негайного звернення до лікаря при виникненні будь-яких симптомів, які свідчать про появу інфекції, з метою своєчасної діагностики та призначення необхідного лікування.

Ускладнення дивертикуліту: у пацієнтів з ревматоїдним артритом були повідомлені випадки перфорації дивертикулу як ускладнення дивертикуліту. Тоцилізумаб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з виразковим ураженням органів шлунково- кишкового тракту чи дивертикулітом в анамнезі. Пацієнти з ознаками, які потенційно вказують на ускладнений дивертикуліт (біль в животі, кровотеча та/або незрозумілі зміни ритму дефекації, що супроводжуються підвищенням температури), повинні бути негайно обстежені з метою раннього виявлення перфорації шлунково-кишкового тракту.

Туберкульоз: перед призначенням Актемри, як і при призначенні інших біологічних препаратів для лікування ревматоїдного артриту та системного ювенільного ідіопатичного артриту, необхідно провести попереднє обстеження пацієнтів на наявність латентного туберкульозу. При виявленні латентного туберкульозу необхідно провести стандартний курс антимікобактеріальної терапії перед початком лікування Актемрою.

Імунізація: не слід проводити імунізацію живими та живими ослабленими вакцинами одночасно з лікуванням Актемрою, так як безпека подібного поєднання не встановлена. Відсутні дані про вторинну передачу інфекції від пацієнтів, які отримують живі вакцини, до пацієнтів, які отримують тоцилізумаб.

Рекомендується, щоб до початку лікування препаратом Актемра усім пацієнтам, особливо пацієнтам з системним ювенільним ідіопатичним артритом, по можливості, була проведена вакцинація згідно з діючим національним календарем щеплень. Слід дотримуватися інтервалу (згідно з діючими рекомендаціями з імунізації пацієнтів, які отримують лікування імуносупресивними засобами) між імунізацією живими вакцинами і початком терапії препаратом Актемра.

Реакції гіперчутливості: при інфузії препарату Актемра спостерігалися серйозні реакції гіперчутливості (див. розділ «Побічна дія»). Такі реакції можуть бути більш серйозними і потенційно фатальними у пацієнтів, у яких вже відзначалися реакції гіперчутливості під час попередніх інфузій, навіть якщо вони отримували премедикацію глюкокортикостероїдами та антигістамінними засобами. Для негайного застосування має бути доступний увесь комплекс заходів, необхідних для лікування анафілактичної реакції у випадку її виникнення під час введення тоцилізумабу. При виникненні анафілактичної реакції або іншої серйозної реакцій гіперчутливості введення тоцнлізумабу слід негайно припинити і відмінити лікування тоцилізумабом.

Активні захворювання печінки та печінкова недостатність: терапія препаратом Актемра, особливо одночасно з метотрексатом, може бути асоційована з підвищенням активності печінкових трансаміназ, тому слід бути обережним у пацієнтів з активними захворюваннями печінки або з печінковою недостатністю (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічна дія»).

Реактивація вірусних інфекцій: при застосуванні біологічних препаратів спостерігалася реактивація вірусних інфекцій (наприклад, вірусу гепатиту В). Пацієнти, які мали позитивний результат при скринінговому обстеженні на гепатит, не включалися в клінічні дослідження препарату Актемра.

Демієлінізуючі захворювання: слід виявляти особливу обережність з метою раннього виявлення симптомів, які можливо вказують на розвиток демієлінізуючих захворювань центральної нервової системи. На даний час здатність тоцилізумабу спричиняти демієлінізуючі захворювання центральної нервової системи не відома.

Злоякісні новоутворення: у пацієнтів з ревматоїдним артритом ризик виникнення злоякісних новоутворень підвищується. Застосування імуномодулюючих лікарських засобів може підвищити ризик злоякісних новоутворень.

Ризик виникнення розладів з боку серцево-судинної системи: пацієнти з ревматоїдним артритом при наявності факторів ризику (наприклад, артеріальної гіпертензії, гіперліпідемії), мають підвищений ризик виникнення розладів з боку серцево-судинної системи, що піддаються лікуванню в рамках звичайного стандартного лікування.

Комбіноване застосування з антагоністами фактору некрозу пухлини: досвід одночасного застосування препарату Актемра і антагоністів фактору некрозу пухлини або будь-яких інших біологічних препаратів для лікування пацієнтів з ревматоїдним артритом або системним ювенільним ідіопатичним артритом відсутній. Не рекомендується одночасно застосовувати препарат Актемра з іншими біологічними препаратами. Натрій: Актемра містить 1,17 ммоль (або 26,55 мг) натрію в перерахунку на максимальну дозу 1200 мг, тому пацієнти, які знаходяться на дієті, що контролює надходження натрію в організм, повинні прийняти це до уваги. Дози нижче 1025 мг препарату Актемра містять менше ніж 1 ммоль натрію (23 мг), тобто вважаються вільними від натрію.

Зміни з боку лабораторних показників

Після лікування тоцилізумабом у дозі 8 мг/кг в комбінації з метотрексатом відмічалося зменшення числа нейтрофілів та тромбоцитів. У пацієнтів, які раніше отримували лікування антагоністами фактору некрозу пухлини, може бути підвищений ризик розвитку нейтропенії.

У пацієнтів з абсолютним числом нейтрофілів (АЧН) нижче 2 х 109/л, які раніше не отримували лікування препаратом Актемра, розпочинати лікування препаратом не рекомендується. Слід проявляти обережність при розгляді питання щодо початку лікування Актемрою у пацієнтів з низьким рівнем тромбоцитів (тобто при кількості тромбоцитів нижче 100 х 103/мкл). Не рекомендується продовжувати лікування у пацієнтів з АЧН <0,5 х 10% чи кількістю тромбоцитів <50 X 10 /мкл. Важка нейтропенія може бути пов'язана із збільшенням ризику виникнення серйозних інфекційних захворювань, хоча за даними клінічних досліджень, в яких вивчався препарат Актемра, на сьогоднішній день не було встановлено чіткого зв'язку між зниженням кількості нейтрофілів та випадками розвитку серйозних інфекційних захворювань. У пацієнтів з ревматоїдним артритом кількість нейтрофілів та тромбоцитів слід перевіряти кожні 4-8 тижнів з моменту початку лікування препаратом Актемра і надалі - відповідно до стандартної клінічної практики. Рекомендації щодо корекції дози, виходячи з рівня АЧН та кількості тромбоцитів, наведені в розділі «Спосіб застосування та дози». У пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом, кількість нейтрофілів та тромбоцитів слід перевіряти під час другої інфузії і надалі - відповідно до належної клінічної практики.

Підвищення активності печінкових трансаміназ: спостерігалося легке чи помірне підвищення активності печінкових трансаміназ без ознак печінкової недостатності. Додавання потенційно гепатоксичних препаратів (метотрексату) до тоцилізумабу призводило до збільшення частоти подібного підвищення ферментів. При наявності клінічних показань необхідно розглянути питання щодо проведення інших досліджень функцій печінки, включаючи визначення рівню білірубіну.

Слід дотримуватися обережності при вирішенні питання про початок лікування Актемрою у пацієнтів з показником АЛТ/АСТ, який перевищує верхню границю норми (ВГН) більше ніж у 1,5 рази. Терапія не рекомендується при показнику АЛТ/АСТ, який перевищує ВГН більше ніж в 5 раз.

У хворих ревматоїдним артритом необхідно моніторувати рівні АЛТ і ACT кожні 4-8 тижнів протягом перших 6 місяців лікування, з наступним проведенням контролю кожних 12 місяців. Рекомендації щодо дозування препарату в залежності від активності печінкових трансаміназ представлені у розділі «Спосіб застосування та дози». У пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом рівні АЛТ і ACT слід моніторувати під час другої інфузії, а в подальшому у відповідності з клінічною практикою (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Зміна показників ліпідного обміну, спостерігалося підвищення показників ліпідного обміну (загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів) (див. розділ «Побічна дія»). У більшості пацієнтів не відмічалося підвищення індексу атерогенності, а підвищені рівні загального холестерину відповідали на застосування гіполіпідемічних препаратів. У хворих ревматоїдним артритом і хворих системним ювенільним ідіопатичним артритом необхідно оцінювати показники ліпідного обміну через 4-8 тижнів після початку терапії препаратом Актемра. При веденні пацієнтів необхідно керуватися національними рекомендаціями з лікування гіперліпідемії.

Системний ювенільний ідіопатичний артрит

Синдром активації макрофагів: синдром активації макрофагів є серйозним станом, що загрожує життю, який може розвиватися у пацієнтів з системним ювенільним ідіопатичним артритом. В клінічних дослідженнях ефективність та безпека тоцилізумабу не вивчалися у пацієнтів в період виникнення синдрому активації макрофагів.

Утилізація невикористаного препарату та препарату із простроченим терміном придатності: надходження препарату у зовнішнє середовище необхідно звести до мінімуму. Препарат не слід викидати у стічні води і побутові відходи. Для утилізації необхідно використовувати так звану «систему збору відходів» за наявності такої.

Вплив на здатність керування автомобілем та роботу з механізмами.

Дослідження по вивченню впливу препарата на здатність керування автомобілем та роботу з механізмами не проводилися. Проте, враховуючи те, що повідомлення про запаморочення були частими, пацієнтам, які відчувають появу цієї небажаної реакції, рекомендовано утримуватися від керування транспортними засобами та працювати з механізмами до повного зникнення симптомів.

Вагітність і годування груддю.

Безпека та ефективність застосування препарату Актемра при вагітності вивчені недостатньо. Дослідження у тварин не виявили дисморфогенетичного потенціалу препарату Актемра. Однак при введенні препарату у високих дозах спостерігалася підвищена кількість спонтанних викиднів/загибелі ембріону/плоду. Значення цієї інформації для людей невідоме. Жінкам дітородного віку необхідно дотримуватись ефективних методів контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після закінчення прийому препарату.

Не слід застосовувати препарат Актемра під час вагітності; препарат слід призначати лише у разі крайньої необхідності.

Невідомо, чи виводиться Актемра з грудним молоком у людини. Незважаючи на виділення ендогенних IgG в грудне молоко, системна абсорбція препарату при грудному вигодовуванні малоймовірна у зв'язку з швидкою протеолітичною деградацією таких білків в системі травлення. Рішення щодо продовження/припинення годування груддю чи продовження/припинення лікування препаратом Актемра, повинне бути прийняте, виходячи з оцінки користі грудного вигодовування для дитини та користі проведення лікування препаратом Актемра для жінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Популяційний фармакокінетичний аналіз клінічних досліджень не виявив впливу метотрексату, нестероїдних протизапальних препаратів чи кортикостероїдів на кліренс тоцилізумабу.

Одночасне одноразове введення тоцилізумабу у дозі 10 мг/кг і метотрексату у дозі 10-25 мг один раз на тиждень суттєво не впливало на експозицію метотрексату. Дослідження по вивченню комбінованого застосування тоцилізумабу з іншими біологічними захворювання-модифікуючими протизапальними препаратами не проводилися.

Оскільки утворення печінкових CYP450 ізоферментів пригнічується під впливом цитокінів (наприклад, ІЛ-6, який стимулює хронічне запалення), при проведенні терапії засобами, які інгібують дію цитокінів (наприклад, тоцилізумаб), експресія ізоферментів CYP450 може бути порушена.

В дослідженні in vitro, проведеному на культурі гепатоцитів людини, було показано, що IJ1-6 викликає зниження експресії ферментів CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, і CYP3A4. Застосування тоцилізумабу нормалізує експресію цих ізоферментів. Вплив тоцилізумабу на ферменти CYP (за виключенням CYP2C19 і CYP2D6 має клінічне значення для препаратів, які є субстратами CYP450, з вузьким терапевтичним індексом і для яких дози підбираються індивідуально.

Концентрація симвастатину (субстрат CYP3A4) через 1 тиждень після одноразового введення тоцилізумабу знижувалася на 57 % до аналогічної або дещо підвищеної концентрації симвастатину у здорових добровольців.

На початку чи при закінченні курсу терапії препаратом Актемра необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, які отримують лікарські засоби в індивідуально підібраних дозах, і які метаболізуються за допомогою ізоферментів CYP450 ЗА4, 1А2, чи 2С9 (наприклад, аторвастатин, блокатори кальцієвих каналів, теофілін, варфарин, фенітоїн, циклоспорин, чи бензодіазепіни). Для забезпечення терапевтичної дії цих препаратів може виникнути потреба у підвищенні їх дози. Враховуючи тривалий і\а Актемри, її вплив на активність CYP450 ферментів може зберігатись протягом декількох тижнів після припинення терапії.

Несумісність.

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім 0,9 % розчину натрію хлориду (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Умови зберігання.

Зберігати при температурі 2 - 8°С в захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Не заморожувати!

Термін придатності. 2 роки 6 місяців.

Умови відпуску. За рецептом.

Пакування. По 80 мг/4 мл, 200 мг/10 мл або 400 мг/20 мл у флаконі №1 або №4 в картонній коробці.

Виробник. Чугай Фарма Мануфектуринг Ко. Лтд, Японія, для Ф. Хоффманн - Ля Рош Лтд, Швейцарія.

Вторинне пакування:

Ф.Хоффманн - Ля Рош Лтд, Швейцарія.

Адреса. 16-3 Кийохара Когуоданчі, Утсуномія-сіті, Точігі, 321-3231, Японія. Вурмісвег, СН-4303 Кайсераугст, Швейцарія.

Дозировка Актемра концентрат для р-ра д/инф. 20 мг/мл по 1 мл во флак. №1
Производитель Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Швейцария
МНН Tocilizumab
Фарм. группа Иммунодепрессанты. Ингибиторы интерлейкина.
Код АТХ

Найдено 6 аптек

Киев, пр.Победы 77/1
  (044) 449-96-XX
Актемра конц.д/р-ра д/инф.20мг/мл фл.80мг/4мл
Ф.Хоффман-Ля Рош
498485
Одесса, ул.Тираспольская 4
  (0482) 37-22-XX
Актемра фл. 20мг/мл 4мл. №1
Хоффман Ля Рош, Швейцарiя
370000
Актемра фл. 20мг/мл 10мл. №1
Хоффман Ля Рош, Швейцарiя
920000
Актемра фл. 20мг/мл 20мл. №1
Хоффман Ля Рош, Швейцарiя
1850000
Найдено 6 аптек Все аптеки

и 3 аптеки с доставкой

apteka.life
  (095) 131-03-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Актемра конц.инф.80мг/4мл #1
ЧУГАЙ ФАРМА МЕНЮФЕКЧУРИНГ ЯПОНИЯ
510000
receptika.ua
  (0800) 30-23-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
517569
Актемра 20мг мл по 200мг флакон 10мл n1
Хоффман-Ля Рош Лтд, Швейцарія
1255965
Актемра д ин. 162мг 0.9мл #4
ХОФФМАНН-ЛЯ РОШ ЛТД ШВЕЙЦАРИЯ
2721499
lf.ua
  (098) 994-00-XX
Доставка по Украине "Новой почтой"
Top