Новинки

Продлить молодость Коллаген морской БЬЮТИ. Волосы, кожа, ногти. Подробней
Срочное предупреждение беременности после полового акта Подробней
Беспокоит ГЕМОРРОЙ? Подробней
Эссливер Форте Как защитить печень? Подробней
Скрыть рекламу

Итразол инструкция и цена в аптеках

Цены в аптеках

Итразол - инструкция по применению

Перевести на русский язык:
Перевести

Склад

діюча речовина: itraconazole;

1 капсула містить 100 мг ітраконазолу;

допоміжні речовини: пеллети містять: еудрагіт Е–100 (сополімер бутилметакрилату основний), гідроксипропілметилцелюлозу, цукор гранульований, поліетиленгліколь.

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні тріазолу. Ітраконазол.

Код АТС J02A C02. 

Показання

Мікози, спричинені чутливими до ітраконазолу збудниками:

  • гінекологічні захворювання: вульвовагінальний кандидоз;
  • дерматологічні та офтальмологічні грибкові захворювання: дерматомікоз, висівкоподібний лишай, кандидомікоз із враженням шкіри і слизових оболонок, грибковий кератит;
  • оніхомікози, спричинені дерматофітами, дріжджами;
  • системні мікози: системний аспергильоз або кандидоз, криптококоз (у тому числі криптококовий менінгіт), гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдомікоз, бластомікоз та інші системні мікози, що зустрічаються вкрай рідко, або тропічні мікози.

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якого неактивного компонента препарату; період вагітності та годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений для перорального прийому.

Для досягнення максимальної абсорбції препарату капсули Ітразол необхідно вживати одразу після прийому їжі. Капсулу потрібно ковтати цілою, запиваючи водою.

Дозування та тривалість лікування визначає лікар, зважаючи на характер тяжкості та перебіг захворювання.

При вульвовагінальному кандидозі призначають у дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 1 дня або в дозі 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів.

При висівкоподібному лишаю – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів.

При дерматомікозах – 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів або по 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів. У випадках ураження ділянок із високим ступенем кератинізації, таких як шкіра кистей та стоп, проводять додатковий курс лікування дозами 200 мг протягом 7 днів або дозами 100 мг на добу протягом 30 днів.

При кандидозі ротової порожнини – 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів.

При грибковому кератиті – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня.

При оніхомікозі – 200 мг на добу протягом 3 місяців, або проводять повторні курси лікування метом пульс-терапії, призначаючи ітраконазол у дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня з наступною перервою:

  • при ураженнях нігтів тільки на руках проводять 2 курси лікування (1 тиждень прийому Ітразолу, 3 тижні – перерва);
  • при ураженнях нігтів на ногах проводять 3 курси лікування (1 тиждень прийому Ітразолу, 3 тижні – перерва).

При системному аспергильозі ітраконазол призначають у дозі 200 мг 1 раз на добу протягом 2–5 місяців; при необхідності дозу ітраконазолу підвищують до 200 мг 2 рази на добу. 

При системному кандидомікозі – по 100–200 мг 1 раз на добу протягом 3 тижнів – 7 місяців; при необхідності дозу ітраконазолу підвищують до 200 мг 2 рази на добу.

При системному криптококкозі (без ознак менінгіту) – по 200 мг 1 раз на добу; для підтримуючої терапії ітраконазол призначають у дозі по 200 мг 1 раз на добу протягом від 2 місяців до 1 року. При криптококковому менінгіті – по 200 мг 2 рази на добу протягом від 2 місяців до 1 року.

При гістоплазмозі – від 200 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу протягом 8 місяців.

При споротрихозі – 100 мг 1 раз на добу протягом 3 місяців.

При паракокцидіоідомікозі – в дозі 100 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.

При хромомікозі – в дозі 100–200 мг 1 раз на добу протягом 6 місяців.

При бластомікозі – від 100 мг 1 раз на добу до 200 мг 2 рази на добу протягом 6 місяців.

У деяких пацієнтів із порушеннями імунітету (наприклад, хворим на СНІД, після трансплантації органів або при нейтропенії) може знадобитися підвищення дози ітраконазолу.

Побічні реакції

З боку травного тракту: диспепсія, нудота, біль у животі, запор, анорексія; минуче підвищення рівня трансаміназ, в окремих випадках при тривалому лікуванні – гепатит.

З боку центральної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення, периферична нейропатія.

З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія.

З боку статевої системи: дисменорея.

З боку сечовивідної системи: гіперкреатинінемія, забарвлення сечі в темній колір.

З боку системи обміну речовин: набряки, гіперамоніємія, підвищення маси тіла.

З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність, набряк легень.

Алергічні реакції: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса – Джонсона.

Дерматологічні реакції: можлива алопеція. 

Метаболічні розлади: гіпокаліємія, гіпертригліцеридемія.

Передозування

До теперішнього часу повідомлень про випадки передозування ітраконазолу немає. При випадковому передозуванні показане проведення симптоматичної і підтримуючої терапії: протягом першої години після прийому препарату слід промити шлунок, а при необхідності – призначити активоване вугілля. Ітраконазол не видаляється з організму за допомогою гемодіалізу. Специфічного антидоту немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Застосування препарату в період вагітності можливе лише при системних мікозах, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Жінкам репродуктивного віку в період прийому препарату Ітразол рекомендується застосовувати ефективні контрацептивні заходи протягом усього курсу лікування до настання першої менструації після його завершення.

Ітраконазол у незначних кількостях виділяється з грудним молоком, тому необхідно прийняти рішення, чи продовжити годувати грудним молоком, чи припинити прийом препарату Ітразол, порівнявши очікувану користь для здоров’я матері з можливим негативним впливом на дитину. 

Діти

Клінічних даних щодо застосування препарату Ітразол недостатньо для його широкого використання у педіатрії. Дітям призначають тільки у тих випадках, коли очікуваний ефект терапії перевищує можливий ризик розвитку побічних дій. 

Особливості застосування

Не слід взаємозамінно застосовувати ітраконазол у капсулах та ітраконазол у формі розчину для перорального прийому. Так як дія різних лікарських форм при тому ж самому дозуванні відрізняється. Також може проявлятися різниця щодо місцевих проявів на слизовій оболонці.

Вплив на печінку: При застосуванні препарату Ітразол дуже рідко спостерігалися випадки серйозної гепатотоксичності, включаючи гостру та фатальну печінкову недостатність. Деякі з таких пацієнтів раніше не мали захворювання печінки та не лікувалися за систематичними показаннями, і деякі з даних випадків фіксувалися протягом першого тижня лікування. При появі клінічних ознак чи симптомів, що передбачають захворювання печінки, слід припинити лікування та провести дослідження печінкової функції. Пацієнтів необхідно інструктувати про необхідність термінового звернення до лікаря у випадку прояву ознак або симптомів, що прередбачають гепатит, а саме: анорексія, нудота, блювання, підвищена втома, абдомінальний біль або сеча темного кольору. За даних обставин не рекомендується продовження чи поновлювання застосування препарату Ітразол, окрім випадків серйозного стану пацієнта, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик. Не рекомендується призназначати Ітразол пацієнтам із підвищеним чи атиповим рівнем ферментів печінки, хворим, які страждали від печінкової токсичності внаслідок прийому інших препаратів. Слід проводити моніторинг функції печінки у пацієнтів, які раніше страждали від порушення функції печінки чи від печінкової токсичності внаслідок прийому інших лікарських засобів. Також вважається виправданим відстеження функції печінки у всіх пацієнтів, які застосовують Ітразол.

Захворювання серця: Ітразол не слід застосовувати при лікуванні оніхомікозу у пацієнтів з дисфункцією шлуночків, зокрема хворим з ознаками застійної серцевої недостатності чи пацієнтам, які мали застійну серцеву недостатність. Ітразол не слід призначати при інших показаннях пацієнтам з ознаками дисфункції шлуночків, окрім випадків, коли можлива користь значно перевищує потенційний ризик.

Аритмія серця, що загрожувала життю пацієнта, та/або раптова смерть може спостерігатися у пацієнтів, які одночасно з препаратом Ітразол та/або іншими інгібіторами ферменту CYP3A4 приймають цизапрід, пімозід, левацетилметадол (левометадил) чи хінідін. Одночасне застосування вищезазначених препаратів з ітраконазолом є протипоказаним.

Терапевти мають ретельно зважити можливу користь і потенційний ризик лікування препаратом Ітразол пацієнтів з факторами ризику щодо застійної серцевої недостатності. Серед факторів ризику виділяють такі серцеві захворювання як ішемічна хвороба та порок серця; такі серйозні захворювання легенів як хронічне обструктивне захворювання легенів; ниркова недостатність та інші порушення, пов’язані з набряклістю. Таких пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми застійної серцевої недостатності. Лікування має проводитися з особливою обережністю, та необхідно проводити моніторинг ознак та симптомів застійної серцевої недостатності під час лікування. У разі появи ознак чи симптомів застійної серцевої недостатності при застосуванні препарату Ітразол, необхідно припинити курс лікування. 

Випадки застійної серцевої недостатності, периферійних набряків та набряку легенів були зафіксовані під час клінічного використання препарату у пацієнтів, які лікувалися від оніхомікозу та/або системних мікозів.

Ітразол слід приймати після їжі. У разі застосування натще при зниженій кислотності шлунка абсорбція ітраконазолу погіршується. Абсорбція ітраконазолу може знижуватися при одночасному прийомі з препаратами антацидів чи супресорів секрету кислоти шлункового соку. Дослідження, проведені натще, продемонстрували, що при прийомі 200 мл напою «кола», підвищувалася абсорбція ітраконазолу у хворих на СНІД з відносною чи абсолютною ахлоргідрією.

У разі невропатії, яка може бути пов’язана з застосуванням препарату Ітразол, слід припинити лікування цим препаратом.

Ітразол потенційно небезпечний щодо важливих клінічних проявів взаємодії з іншими лікарськими засобами ( див. “Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій ”).

Інформації про наявність перехресної гіперчутливості між ітраконазолом та іншими азоловими протигрибковими препаратами немає. Таким чином слід з обережністю призначати Ітразол пацієнтам, які мають гіперчутливість до інших препаратів азолової групи.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Відсутні дані про те, чи впливає ітраконазол на здатність керувати автомобілем або працювати з іншими механізмами. Враховуючи, що у чутливих хворих при застосуванні препарату Ітразол можуть виникнути побічні реакції (сонливість, запаморочення, неясність зору, непритомність), на час прийому препарату слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами. 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Ітраконазол і його основний метаболіт – гідрокси-ітраконазол – являються інгібіторами ферменту CYP3A4. Тому ітраконазол може пригнічувати метаболізм лікарських засобів, які розщеплюються ферментами родини цитохрому ЗА, в результаті чого при одночасному прийомі таких препаратів з ітраконазолом може збільшуватися їх плазмова концентрація, відповідно, може бути посилення або пролонгування їхньої дії, у тому числі і їх побічних реакцій. Водночас індуктори ферменту CYP3A4 можуть зменшувати плазмову концентрацію ітраконазолу, відповідно, одночасний прийом таких лікарських засобів з препаратом Ітразол, може призвести до зменшення його ефективності. Інші інгібітори ферменту CYP3A4 можуть викликати підвищення плазмової концентрації ітраконазолу, тим самим сприяти посиленню або пролонгуванню дії, у тому числі і його побічних реакцій.

У таблиці наведено лікарські засоби, з якими може виникати взаємодія ітраконазолу при одночасному прийомі.

Лікарські засоби, плазмова концентрація яких може збільшуватися під впливом препарату Ітразол
Антиаритмічні
Дигоксин, дофетилід, хінідин, дизопірамід
Протиепілептичні
Карбамазепін
Протитуберкульозні
Рифабутин
Антинеопластичні
Бусулфан, доцетаксел, алкалоїди барвінка
Антипсихотичні
Пімозид
Бензодіазепіни
Алпразолам, діазепам, мідазолам, триазолам
Блокатори кальцієвих каналів
Дигідропіридини, верапаміл
Стимулятори перистальтики
Цисаприд
Інгібітори ГМГ КоА-редуктази
Аторвастатин, серівастатин, ловастатин, симвастатин
Імунодепресанти
Циклоспорин, такролімус, сіролімус
Пероральні протидіабетичні препарати
 
Інгібітори протеази
Індинавір, ритонавір, саквинавір
Інші
Левацетилметадол (левометадил), галофантрин, алфентаніл,буспирон, метил преднізолон, бедезонід, дексаметазон, триметрексат, варфарин, цилостазол, елетриптан
Лікарські засоби, що зменшують плазмову концентрацію ітраконазолу
Протиепілептичні
Карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн
Протитуберкульозні
Ізоніазід, рифабутин, рифампін
Препарати для лікування кислотозалежних захворювань
Антациди, антагоністи Н2-рецепторів, інгібітори «протонного процесу»
Ненуклезидні інгібітори зворотної транскриптази
невірапін
Лікарські засоби, що підвищують плазмову концентрацію ітраконазолу
Макроліди
Еритроміцин, кларитроміцин
Інгібітори протеази
Індинавір, ритонавір, саквинавір

Антиаритмічні лікарські засоби Іа класу (хінідин) та ІІІ класу (дофетилід), як відомо, пролонгують QT інтервал. Одночасний прийом хінідину або дофетиліду з препаратом Ітразол може збільшувати плазмову концентрацію хінідину або дофетиліду, в результаті чого можуть наступити серйозні порушення з боку серцево-судинної системи. Тому одночасний прийом вказаних лікарських засобів протипоказаний.

Антиаритмічний лікарський засіб класу Іа дисопірамід при високих плазмових концентраціях виявляє потенційну здатність до збільшення QT інтервалу. Рекомендовано з обережністю призначати одночасний прийом дисопіраміду та препарату Ітразол.

Одночасний прийом дигоксину з препаратом Ітразол призводить до збільшення плазмової концентрації дигоксину.

Протиепілептичні лікарські засоби. Описано випадки, коли одночасний прийом фенітоїну та ітраконазолу призводив до зменшення плазмової концентрації останнього. Карбамазепін, фенобарбітал та фенітоїн є індукторами ферменту CYP3A4. Дослідження щодо можливої взаємодії ітраконазолу з карбамазепіном та фенобарбіталом не проводилися, проте можна припустити, що одночасний прийом зазначених лікарських засобів може призводити до зменшення плазмової концентрації ітраконазолу. Крім того, відомо, що дослідження in vivo показали збільшення плазмової концентрації карбамазепіму у пацієнтів, які приймають кетоконазол. Хоча ці дослідження безпосередньо не відносяться до впливу ітраконазолу на метаболізм карбамазепіну, але враховуючи подібність кетаконазолу та ітраконазолу, можливо припустити, що одночасний прийом ітраконазолу та карбамазепіну може інгібувати метаболізм карбамазепіну.

Протитуберкульозні лікарські засоби. Дослідження взаємодії лікарських засобів показали, що плазмова концентрація азольних протигрибкових препаратів та їх метаболітів, у тому числі ітраконазолу та гідрокси-ітраконазолу, суттєво зменшується при одночасному прийомі з рифампіном або рифабутином. Прямих досліджень взаємодії ітраконазолу та ізоніазіду не проводилося, але можуть очікуватися аналогічні впливи. Таким чином, одночасний прийом ітраконазолу з цими препаратами може призвести до зменшення ефективності препарату Ітразол, а отже не рекомендується.

Антинеопластичні лікарські засоби. Ітраконазол може інгібувати метаболізм бусульфана, доцетаксела та алкалоїдів барвінка.

Антипсихотичні лікарські засоби. Відомо, що пімозид пролонгує QT інтервал і частково метаболізується ферментом CYP3A4. Одночасний прийом пімозиду та ітраконазолу може призвести до серйозних порушеннь з боку серцево-судинної системи. Тому їх одночасний прийом протипоказаний.

Бензодіазепіни. Одночасний прийом препарату Ітразол і альпразоламу, діазепаму, мідазоламу орально або тріазоламу може призвести до підвищення концентрації зазначених бензодіазепінів у плазмі, що, в свою чергу, може посилити і пролонгувати снодійний і седативний ефект. Одночасне пероральне застосування препарату Ітразол та мідазоламу або тріазоламу протипоказано. Якщо мідазолам приймають парентерально, необхідно застосовувати особливі засоби запобігання та спостереження за пацієнтом поки продовжується седативний ефект.

Блокатори кальцієвих каналів можуть мати і, тим самим, підсилити негативний інотропний еффект ітраконазолу. Також ітраконазол може інгібувати метаболізм таких блокаторів кальцієвих каналів, як дигідропіридини (ніфедипін та фелодипін) і верапаміл. Рекомендовано з обережністю призначати одночасний прийом препарату Ітразол з блокаторами кальцієвих каналів.

Препарати для лікування кислотозалежних захворювань при одночасному прийомі з препаратом Ітразол призводять до зменшення концентрації ітраконазолу в плазмі. Дослідження показали, що при зниженні кислотності шлункового соку всмоктування ітраконазолу погіршується. Тому якщо у пацієнта ахлоргідрія або якщо він приймає антагоністи H2-рецепторів, Ітразол необхідно приймати з напоями коли. Антациди необхідно приймати мінімум за 1 годину до або через 2 години після прийому капсул препарату Ітразол. Під час клінічних досліджень спостерігалося суттєве зниження біодоступності ітраконазолу під час одночасного прийому препарату Ітразол та інгібітору «протонного насосу» омепразолу.

Стимулятори перистальтики: при одночасному прийомі препарату Ітразол та цисаприду може підвищуватися рівень концентрації цисаприду в плазмі, внаслідок чого можуть виникнути серйозні порушення з боку серцево-судинної системи. Тому їх одночасний прийом протипоказаний.

Інгібітори ГМГ КоА-редуктази: дослідження фармакокінетики у людини показали, що Ітразол інгібує метаболізм аторвастатину, церивастатину, ловастатину та симвастатину, що може збільшувати ризик токсичності для скелетних м’язів, у тому числі гострий некроз. Тому одночасний прийом препарату Ітразол та таких інгібіторів ГМГ КоА-редуктази, як ловастатин і симвастатин, протипоказаний.

Імунодепресанти: одночасний прийом препарату Ітразол та циклоспорину або такролімусу або сіролімусу може збільшувати концентрацию цих імнодепресантів у плазмі. 

Макроліди: еритроміцин та кларитроміцин, відомі інгібітори CYP3A4, можуть підвищувати концентрацію ітраконазолу в плазмі при їх одночасному прийомі. В дослідженнях фармакокінетики за участю Віл- інфікованих пацієнтів кларитроміцин викликав підвищення концентрації ітраконазолу в плазмі. Так, при прийомі 1 г еритроміцину етилсукцинату і 200 мг ітраконазолу одною дозою значення Сmax і AUC0-∞ ітраконазолу підвищується до 44 % (90 % СІ: 119-175 %) і 36 % (90 %СІ: 108-171 %) відповідно.

Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази: клінічні дослідження показали, що невірапін, індуктор CYP3A4, викликає метаболізм кетоконазолу, суттєво знижуючи біодоступність кетоконазолу. Дослідження впливу невірапіну на ітраконазол не проводилися, але, враховуючи подібність кетоконазолу та ітраконазолу, одночасний прийом препарату Ітразол та невірапіну не рекомендується.

В клінічних дослідженнях, коли 8 ВІЛ-інфікованих отримували одночасне лікування капсулами ітраконазолу по 100 мг двічі на день і нуклоезидний інгібітор зворотної транскриптази зидовудин 8 ± 0,4 мг/кг/день, фармакокінетика зидовудину не змінювалася. Інші нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази не вивчалися.

Пероральні протидіабетичні препарати: у пацієнтів, які одночасно приймають протигрибкові препарати, похідні азолу, спостерігалася важка гіпоглікемія. Необхідно слідкувати за концентрацією глюкози в крові під час одночасного застосування препарату Ітразол з пероральними протидіабетичними препаратами.

Інгібітори протеази: одночасний прийом препарату Ітразол та інгібіторів протеази, які метаболізуються ферментом CYP3A4, таких як індинавір, ритонавір и саквинавір, може призвести до підвищення концентрації цих інгібіторів у плазмі. Рекомендовано з обережністю призначати одночасний прийом препарату Ітразол та інгібіторів протеази.

Інші:

Левацетилметадол (левометадил) метаболізується ферментом CYP3A4 і відомий своєю здатністю пролонгувати QT інтервал, внаслідок чого можуть виникнути серйозні порушення з боку серцево-судинної системи. Тому одночасний прийом левацетилметадолу та препарату Ітразол протипоказаний.

Підвищена концентрація алкалоїдів ріжків може викликати ерготизм, а ризик спазму судин потенційно призводить до церебральної ішемії і/або ішемії кінцівок. Тому одночасний прийом алкалоїдів ріжків, таких як дигідроерготамін, ергометрин (ергоновін), ерготамін і метилергометрин (метилергоновін) з препаратом Ітразол протипоказаний. 

Халофантрин при високій концентрації в плазмі потенційно може пролонгувати QT інтервал. Рекомендовано з обережністю призначати одночасний прийом препарату Ітразол та халофантрину.

Дослідження in vitro показують, що альфентаніл метаболізується ферментом CYP3A4, відповідно, його одночасний прийом з препаратом Ітразол може підвищувати концентрацію альфентанілу в плазмі.

Дослідження фармакокінетики у людини показують, що одночасний прийом ітраконазолу і буспірону значно підовищує концентрацію буспірону в плазмі.

Ітраконазол може пригнічувати метаболізм деяких глюкокортикостероїдів, таких як будесонід, дексаметазон і метилпреднізолон.

Доклінічні дослідження показують, що кетоконазол потенційно пригнічує метаболізм триметрексату, який значною мірою метаболізується ферментом CYP3A4. Дослідження впливу триметрексату на ітраконазол не проводилися, але, враховуючи подібність кетоконазолу та ітраконазолу, одночасний прийом препарату Ітразол та триметрексату може призвести до пригнічення метаболізму останнього.

Ітраконазол посилює антикоагуляційну дію кумариноподібних препаратів, таких як варфарин.

Цилостазол і елетриптан метаболізуються ферментом CYP3A4. Рекомендовано з обережністю призначати їх одночасний прийом з препаратом Ітразол. 

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Ітраконазол відноситься до похідних тріазолу. Дослідження in vitro показали, що ітраконазол інгібує цитохром-Р-залежний синтез ергостеролу, необхідний компонент клітинної мембрани гриба, і тим самим викликає протигрибковий ефект.

Активний відносно інфекцій, зумовлених дерматофітами (Trichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджами (Cryptococcus neoformans, Pityrosporum spp., Candida spp., включаючи C. albicans, C. glabrata та C. krusei), Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidіoides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis та іншими різновидами дріжджів та грибків.

Фармакокінетика.

Ітраконазол всмоктується із травного тракту. Максимальна біодоступність при пероральному застосуванні спостерігається під час прийому препарату одразу після вживання їжі. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 3–4 години після прийому. При тривалому застосуванні стабільний стан досягається через 1-2 тижні. Стабільні концентрації ітраконазолу в плазмі через 3–4 години після прийому лікарського препарату сягають 0,4 мг/мл (при прийомі 100 мг один раз на добу), 1,1 мг/мл (при прийомі 200 мг один раз на добу) та 2,0 мг/мл (при прийомі 200 мг два рази на добу).

Зв’язування ітраконазолу з білками плазми складає 99,8 %, а його основного метаболіту гідроксиітроконазолу – 99,5 %. Проникає в тканини і органи (у т. ч. у піхву), міститься в секреті сальних і потових залоз, накопичується в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м`язах: концентрація ітраконазолу в цих тканинах перевищує концентрацію в плазмі (особливо у шкірі) у 2–4 рази.

Накопичення ітраконазолу в кератинових тканинах, особливо в шкірі, в 4 рази вище, ніж у плазмі, а його виведення залежить від регенерації епідермісу. Через сім днів після припинення терапії терапевтичний (протигрибковий) рівень в шкірі зберігається протягом 2–4 тижнів після припинення 4 тижневого курсу лікування. Концентрації ітраконазолу виявляються в кератині нігтів вже через тиждень після початку лікування, зберігаються щонайменше 6 місяців після завершення 3-х місячного курсу терапії.

Терапевтичні рівні в тканинах піхви зберігаються ще протягом двох днів після припинення триденного курсу лікування в дозі 200 мг на добу або трьох днів після завершення одноденного курсу лікування в дозі 200 мг двічі на добу.

Біотрансформується в печінці з утворенням великої кількості метаболітів, у т. ч. активного (гідроксиітраконазолу), який має in vitro порівняну з ітраконазолом протигрибкову дію. Протигрибкові концентрації препарату, визначеного методом біопроби, приблизно втричі перевищували концентрації, визначені за допомогою високоефективної рідинної хроматографії.

Виведення з плазми двофазове. Вихід ітраконазолу на рівні 3 %–18 % прийнятої дози здійснюється кишечником; менше ніж 0,03 % – нирками; близько 40 % (у вигляді метаболітів) із сечею.

Основні фізико-хімічні властивості

Тверді желатинові капсули №0 з синьою кришечкою та білим корпусом, заповнені пеллетами сферичної форми від білого або майже білого до бежевого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 4 капсули у блістері, по 1 блістеру в картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

«Пресайз Біофарма Пвт. Лтд», Індія.

Місцезнаходження

209 Джалавар, І.Ес. Патанвала Індастріал Естейт, Ель.Бі.Ес. Роуд Гаткопар (В) Мумбаї 400086.

Заявник

«М.Біотек Лтд.», Великобританія.

Дозировка Итразол капсулы по 100 мг №4
Производитель Присайс Биофарм Пвт. Лтд для "М. Биотек Лтд ", Индия/Великобритания
МНН Itraconazole
Фарм. группа Противогрибковые средства для местного применения.
Регистрация № UA/9923/01/01 от 07.08.2009. Приказ № 577 от 07.08.2009
Код АТХ
Top