Трицилін (ДЛЯ ТВАРИН) порошок по 6 г

6 г препарату (1 флакон) містять:

• бензилпеніциліну натрієва сіль — 500 тис. ОД
• стрептоміцину сульфат — 500 тис. ОД
• стрептоцид білий — 5 г

Порошок білого кольору, дрібнокристалічний, зі специфічним запахом.

Комбінований препарат широкого спектра антимікробної дії проти грампозитивних бактерій — Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Bacillus spp., Corynebacterium diphtheriae, меншою мірою щодо Enterococcus spp., грамнегативних бактерій — Escherichia coli, Proteus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., E. coli, Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., Haemophillus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Francisella tularensis, Pasteurella spp., Brucella spp., коринебактерій — Corynebacterium diphtheriae, Neisseria spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium spp., лістерій — Listeria monocytogenes, ерізіпілотрикс — E. rhusiopathiae та спірохет — Treponema spp., Borrelia spp., Leptospira spp.

Бензилпеніцилін — бактерицидний антибіотик з групи природних пеніцилінів, перешкоджає утворенню пептидних зв’язків за рахунок інгібування активності транспептидази, порушує пізні етапи синтезу пептидоглікана клітинної оболонки, що призводить до лізису клітин, які діляться.

Стрептоміцин — аміноглікозидний антибіотик широкого спектра протимікробної дії, зв’язується з 30S субодиницею бактеріальної рибосоми, що призводить до пригнічення синтезу білка у мікроорганізмів.

Стрептоцид належить до сульфаніламідів, діє бактеріостатично, перешкоджаючи використанню пара-амінобензойної кислоти мікроорганізмами для синтезу дигідрофолієвої кислоти, яка бере участь у синтезі пірамідинових основ ДНК та РНК мікробної клітини.

Після застосування бензилпеніцилін добре проникає в тканини та рідини організму, за винятком спиномозкової рідини, внутрішніх середовищ ока та передміхурової залози. З білками плазми крові зв’язується приблизно 55% загальної дози. Більша частина (50–80%) виводиться нирками у незміненому вигляді (85-95%).

Стрептоміцин майже не зв’язується з білками крові, не проникає до більшості клітин і розподіляється в основному в плазмі крові та позаклітинній рідині, включаючи рідину абсцесів, плевральний випіт, асцитичну, перикардіальну, синовіальну, лімфатичну і перитонеальну рідини. Практично не піддається біотрансформації. Виводиться нирками шляхом клубочкової фільтрації у незміненому вигляді, створюючи високі концентрації в сечі.

При місцевому застосуванні стрептоцид створює високі локальні концентрації. Системна абсорбція через пошкоджену поверхню шкіри може досягати 10%. Виводиться з організму в основному з сечею в незміненому вигляді.

Лікування корів за післяродових внутрішньоматкових інфекцій (ендометрити), для попередження розвитку інфекцій при затримці посліду, отеленнях з ускладненнями та травмами родових шляхів, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до діючих речовин препарату.

Застосовують як присипку при кастрації бичків, післяопераційних ускладненнях, ранах, трофічних виразках, порізах.

В акушерсько-гінекологічній практиці флакон препарату (6 г) вводять у матку відразу після видалення посліду або патологічних родів, під час яких родові шляхи було травмовано. Через 12 годин препарат вводять повторно в тій самій дозі.

У хірургічній практиці засіб використовують зовнішньо як присипку при кастрації, гнійних ранах, трофічних виразках, післяопераційних ускладненнях, а також для приготування складних порошків, які застосовують для лікування некробактеріозу і копитної гнилі.

Не призначати тваринам із підвищеною чутливістю до діючих речовин препарату, порушеннями функцій печінки і нирок, у період тільності.

Після останнього внутрішньоматкового введення препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 7 діб, людям вживати в їжу молоко можна через 3 доби. М’ясо та молоко, отримані раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку ветеринарного лікаря.

У сухому, темному місці за температури від +4 до +20 °С.

2 роки.