Паллада-НС спрей наз., р-н 665 мкг/дозу по 30 мл (240 доз) у флак.

діюча речовина: олопатадин;

1 доза спрею містить олопатадину гідрохлориду 665 мкг;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, натрію хлорид, динатрію едетат, кислота хлористоводнева концентрована, натрію гідроксид, бензалконію хлорид, вода очищена.

Спрей назальний, розчин.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Деконгестанти та інші препарати для назального застосування. Протиалергічні засоби, за винятком кортикостероїдів. Олопатадин. Код АТХ R01A C08.

Фармакодинаміка

Діюча речовина лікарського засобу олопатадин є селективним інгібітором Н₁-гістамінових рецепторів. Лікарський засіб чинить виражену протиалергічну дію.

За даними 12-місячного дослідження у пацієнтів з цілорічним алергічним ринітом, які отримували лікування олопатадином у вигляді назального спрею в дозуванні 2 впорскування у кожен носових хід 2 рази на добу, не спостерігалося впливу олопатадину на подовження інтервалу QT.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні властивості олопатадину досліджувалися після назального, перорального, внутрішньовенного та офтальмологічного застосування. Олопатадин виявляв лінійну фармакокінетику при всіх способах застосування у великому діапазоні доз.

Абсорбція

Після інтраназального застосування 2 рази на добу здоровим добровольцям індивідуальні максимальні концентрації в плазмі крові (t_мах) спостерігаються протягом 30 хвилин – 1 години. Середня (±СО) рівноважна максимальна концентрація в плазмі крові (C_max) олопатадину становить 16,0 ± 8,99 нг/мл. Системний вплив, що виражається площею під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» (AUC_0-12), становив у середньому 66,0 ± 26,8 нг/год/мл. Середня абсолютна біодоступність олопатадину при інтраназальному застосуванні – 57 %. Середнє відношення накопичення після багаторазового інтраназального застосування становило приблизно 1,3.

Пацієнти із сезонним алергічним ринітом

Системний вплив олопатадину після інтраназального застосування двічі на добу у пацієнтів із сезонним алергічним ринітом був порівнянним із таким у здорових добровольців. Олопатадин абсорбувався, при цьому максимальна концентрація у плазмі крові спостерігалася через 15 хвилин – 2 години після введення. Середня стаціонарна C_max становила 23,3 ± 6,2 нг/мл, а середня AUC_0-12 – 78,0 ± 13,9 нг • год/мл.

Розподіл

Зв’язування олопатадину з білками плазми крові, переважно з альбуміном, є помірним і становить приблизно 55 % незалежно від концентрації в діапазоні від 0,1 до 1000 нг/мл.

Метаболізм

Олопатадин не піддається інтенсивному метаболізму. На підставі профілів метаболітів у плазмі крові після перорального застосування [14С]-олопатадину були виявлені не менше 6 другорядних метаболітів, що циркулюють у плазмі крові людини. Олопатадин проявляє 77 % загальної максимальної радіоактивності в плазмі крові, а всі метаболіти разом – < 6 %. 2 метаболіти були ідентифіковані як олопатадину-N-оксид і N-десметил-олопатадин. У дослідженнях in vitro кДНК-експресованих ізоферментів цитохрому CYP людини та флавіновмісних монооксигеназ (FMO) утворення олопатадину N-десметилу (MI) каталізується переважно за допомогою системи CYP3A4, тоді як олопатадину N-оксид (M3) переважно каталізується за допомогою FM01 та FM03. У концентраціях до 33900 нг/мл олопатадин не пригнічував in vitro метаболізм специфічних субстратів для CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 і CYP3A4. Потенціал індукції ферментів CYP олопатадину і його метаболітів не оцінювався.

Виведення

Період напіввиведення олопатадину з плазми крові становить 8–12 годин. Виводиться переважно зі сечею – 85 % у незміненому вигляді, решта – у вигляді метаболітів олопатадину-N-оксиду і N-десметил-олопатадину. Приблизно 70 % пероральної дози [14С]-олопатадину виявлялося у сечі і 17 % – у калі. З речовин, пов’язаних із препаратом, що були виявлені у сечі протягом перших 24 годин, 86 % становив незмінений олопатадин, решту складали N-оксид олопатадину та N-десметил-олопатадин.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти з порушенням функції печінки

Спеціальних фармакокінетичних досліджень впливу олопатадину на печінкову недостатність не проводили. Шляхом метаболізму виводиться незначна частина дози олопатадину. На підставі отриманих даних пацієнтам з печінковою недостатністю корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Середні значення C_max для олопатадину після одноразового інтраназального введення помітно не відрізнялися у здорових добровольців (18,1 нг/мл) та пацієнтів з легким, помірним та тяжким порушенням функції нирок (від 15,5 до 21,6 нг/мл). Середній рівень AUC_0-12 у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв/1,73 м²) був у 2 рази вищим порівняно із здоровими добровольцями. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок C_max олопатадину в рівноважному стані була приблизно в 10 разів меншою за концентрації, що спостерігалися після застосування більш високих пероральних доз, 20 мг двічі на добу, які добре переносилися. На підставі отриманих даних пацієнтам з порушенням функції нирок корекція дози лікарського засобу не потрібна.

Стать

Середня системна експозиція (C_max та AUC_0-12) у жінок із сезонним алергічним ринітом (САР) після багаторазового прийому олопатадину була на 40 % та 27 % відповідно вищою, ніж у чоловіків з САР.

Раса

Можливі особливості фармакокінетики олопатадину залежно від раси не досліджували.

Діти віком від 6 до 11 років

Системна фармакокінетика олопатадину, а також його метаболітів – N-оксиду олопатадину та N-десметил-олопатадину – була вивчена у пацієнтів віком від 6 до 11 років. Аналіз ґрунтувався на даних 42 дітей, які отримували олопатадин по одному розпиленню в кожну ніздрю двічі на добу протягом щонайменше 14 днів.

Середнє значення C_max (15,4 ± 7,3 нг/мл) олопатадину у дітей було приблизно в 2 рази нижчим, ніж у дорослих (78,0 ± 13,9 нг • год/мл). Значення C_max і AUC_0-12 олопатадину-N-оксиду були схожими з аналогічними значеннями у дорослих. Значення C_max і AUC_0-12 N-десметил-олопатадину були приблизно на 18 % і 37 % вищими, ніж аналогічні значення у дорослих.

Діти віком від 2 до 5 років

Системна фармакокінетика олопатадину та його метаболітів (N-оксиду олопатадину і N-десметил-олопатадину) була охарактеризована за допомогою популяційних фармакокінетичних методів із використанням розріджених даних (приблизно 5 зразків на пацієнта) від 66 дітей віком від 2 до 6 років, які отримували половину рекомендованої дози для дорослих (одне розпилення в кожну ніздрю) олопатадину двічі на добу протягом щонайменше 14 днів.

Середні значення C_max та AUC_0-12 олопатадину становили 13,4 ± 4,6 нг/мл та 75,0 ± 26,4 нг • мл відповідно. Середні значення C_max та AUC_0-12 N-оксиду олопатадину і N-десметил-олопатадину були подібні до таких у пацієнтів віком від 6 до 11 років.

Дослідження лікарських взаємодій

Лікарська взаємодія з інгібіторами печінкових ферментів не передбачається, оскільки олопатадин виводиться переважно нирками. Олопатадин не пригнічує in vitro метаболізм специфічних субстратів для CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1 та CYP3A4. З огляду на це, лікарської взаємодії, що спричиняє пригнічення системи цитохрому Р450, не очікується. Через помірне зв’язування олопатадину з білками плазми крові (55 %) міжлікарських взаємодій внаслідок витіснення із білків плазми крові також не очікується.

Симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту у дорослих та дітей віком від 6 років.

Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.

Досліджень щодо вивчення взаємодії олопатадину з іншими лікарськими засобами не проводили.

Взаємодії з інгібіторами ферментів печінки не очікується, оскільки олопатадин виводиться з організму переважно нирками.

Також не очікується взаємодій, пов’язаних з інгібуванням цитохрому Р450 та зв’язуванням з білками плазми крові.

Під час застосування лікарського засобу можливий розвиток носової кровотечі, виразки носової порожнини та перфорації носової перегородки.

Перед початком застосування лікарського засобу слід провести огляд носової порожнини, щоб переконатися у відсутності інших захворювань носової порожнини, крім алергічного риніту. Під час лікування слід проводити регулярний огляд носової порожнини для виявлення ознак несприятливого ефекту на слизову оболонку. У разі виникнення виразок носової порожнини слід розглянути можливість припинення застосування лікарського засобу.

Сонливість

У клінічних випробуваннях у деяких пацієнтів, які приймали олопатадин, повідомлялося про випадки сонливості. Пацієнтів слід попереджувати про небезпеку певних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги та координації рухів, наприклад експлуатація механізмів або керування автомобілем. Слід уникати одночасного застосування лікарського засобу з алкогольвмісними напоями або з іншими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, через можливе додаткове зниження уваги і порушення діяльності центральної нервової системи.

Пацієнти літнього віку

Клінічні дослідження олопатадину не включали достатню кількість пацієнтів віком від 65 років, щоб визначити, чи відрізняється їхня реакція від реакції молодших пацієнтів. Дані інших клінічних спостережень не вказують на суттєві відмінності у відповіді між пацієнтами літнього віку та молодшими пацієнтами.

Загалом вибір дози для пацієнтів літнього віку слід здійснювати обережно, зважаючи на потенційне зниження функції печінки, нирок або серця, а також на наявність супутніх захворювань і застосування інших лікарських засобів.

Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, що може спричинити подразнення слизової оболонки носа та шкірні реакції.

Вагітність

Адекватних і добре контрольованих досліджень за участю вагітних жінок не проводилося.

Опубліковані дані післяреєстраційного досвіду застосування антигістамінних препаратів із механізмом дії, подібним до механізму дії олопатадину, не виявили асоційованого з препаратом ризику серйозних вроджених вад, викидня або несприятливих наслідків для матері чи плода.

У дослідженнях репродуктивної токсичності на тваринах пероральне введення олопатадину гідрохлориду призводило до зменшення кількості живих плодів при дозах, що перевищували максимальну рекомендовану добову інтраназальну дозу для людини у перерахунку на площу поверхні тіла (мг/м²) приблизно у 110 та 1460 разів відповідно.

Очікуваний фоновий ризик серйозних вроджених вад та викидня у цільовій популяції невідомий.

Період годування груддю

Дослідження на тваринах показали, що олопатадин проникає у грудне молоко після перорального застосування. Невідомо, чи призводить місцеве інтраназальне застосування до системної абсорбції з проникненням у грудне молоко у виявлених кількостях. У період годування груддю лікарський засіб можна застосовувати тільки у випадку, якщо користь для жінки перевищує ризик для дитини.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Олопатадин може спричиняти сонливість, тому під час застосування лікарського засобу слід утриматися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування

Лікарський засіб призначений для інтраназального застосування.

Перед першим використанням слід провести підготовку дозуючого пристрою шляхом 5 розпилень або до появи дрібнодисперсного туману. Якщо лікарський засіб не застосовували більше 7 днів, слід провести повторну підготовку.

Слід уникати потрапляння лікарського засобу в очі.

Дозування

Дорослі та діти віком від 12 років

Рекомендована доза становить 2 впорскування у кожний носовий прохід 2 рази на добу.

Діти віком від 6 до 11 років

Рекомендована доза становить 1 впорскування у кожний носовий прохід 2 рази на добу.

Діти віком до 6 років

Ефективність та безпека інтраназального застосування олопатадину дітям віком до 6 років не встановлені.

Пацієнти літнього віку

Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, зважаючи на більш високу частоту порушень функції печінки, нирок, серця, супутніх захворювань та одночасного прийому інших лікарських засобів.

Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 6 років. Безпека та ефективність застосування олопатадину у дітей віком до 6 років не встановлені.

Симптоми

Про випадки передозування при інтраназальному застосуванні олопатадину не повідомлялося.

Гостре передозування при випадковому або навмисному прийомі олопатадину в даній лікарській формі малоймовірне. Симптоми передозування антигістамінними засобами можуть включати сонливість у дорослих та збудження із занепокоєнням і подальшою сонливістю у дітей.

Лікування

У разі передозування слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Специфічного антидоту не існує.

Найчастіші побічні реакції, про які повідомлялося, включають запаморочення, дисгевзію, носову кровотечу, головний біль, дискомфорт у носі, біль у ротоглотці та сонливість. Крім того, при застосуванні олопатадину повідомлялося про гіпосмію та аносмію.

Визначення частоти побічних реакцій: дуже часто (1/10), часто (1/100, < 1/10), нечасто (1/1000, < 1/100), рідко (1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (частоту не можна оцінити на основі наявних даних).

Найбільш клінічно значимими вважають такі побічні реакції: носову кровотечу, виразку носової порожнини, перфорацію носової перегородки, сонливість. У деяких випадках розвиток виразок у носовій порожнині та/або носової кровотечі може призводити до припинення лікування.

У дорослих та дітей віком від 12 років (частота > 1 %) спостерігалися такі побічні реакції:

Інфекції та інвазії: грип, назофарингіт.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: інфекція сечовивідних шляхів, підвищення рівня креатинфосфокінази.

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, депресія.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча, фаринголарингеальний біль, синдром постназального затікання, кашель, подразнення горла.

З боку травного тракту: гіркий присмак у роті, сухість у роті.

З боку метаболізму та харчування: збільшення маси тіла.

Загальні порушення та симптоми у місці введення: втома.

У дорослих та дітей віком від 6 до 11 років (частота > 1 %) спостерігалися такі побічні реакції:

Інфекції та інвазії: інфекції верхніх відділів дихальних шляхів.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: носова кровотеча.

З боку травного тракту: гіркий присмак у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання.

З боку організму в цілому та реакції у місці введення: гарячка.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

По 30 мл (240 доз) у флаконі із дозуючим пристроєм та захисним ковпачком; по 1 флакону в картонній коробці.

За рецептом.

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІДЖ. A.Ш./

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE TIC. A.S.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

15 Теммуз Махаллеші Джамі Йолу Джаддесі №50 Гюнешлі Багджилар/Стамбул, Туреччина/

15 Temmuz Mahallesi Cami Yolu Caddesi No:50 Gunesli Bagcilar/Istanbul, Turkey.