Тірокс 120 мг для собак та котів 0,5 - 2,5 кг таблетка протипаразитарна, 1 штука
Опис для Тірокс 120 мг для собак та котів 0,5 - 2,5 кг таблетка протипаразитарна, 1 штука
Опис
Таблетки округлої форми або у формі стилізованого «серця», від світло-рожевого до насичено-рожевого кольору з мармуром, зі специфічним запахом компонентів.
Склад
1 грам препарату містить речовини, що діють:
- люфенурон – 200,0 мг;
- празіквантел – 100,0 мг;
- нітенпірам - 80,0 мг;
- моксидектин – 6,0 мг.
допоміжні речовини: екстракт артишоку, екстракт розторопші плямистої, метилпарабен, пропілпарабен, альбумін, стеарат кальцію, тальк, карбонат кальцію, полівінілпіролідон, мікрокристалічна целюлоза, сорбіт, глюкоза, підсилювач смаку, сухе молоко, ароматизатор.
Фармакологічні властивості
ATC-vet QP53, ектопаразитициди, інсектициди та репеленти (QP52 – антигельмінтні препарати, QP52AA51 – празиквантел, QP53BX02 – нітенпірам, QP54AB02 – моксидектин, комбінації).
Комбінація люфенурону, моксидектину, празиквантелу, нітенпіраму, що входять до складу препарату ТІРОКС, забезпечує широкий спектр протипаразитарної дії у собак та котів по відношенню до ектопаразитів: бліх, саркоптиформних кліщів, тромбідиформних кліщів та ендоразитів. личинкових стадій розвитку дирофілярій
Люфенурон (сполука групи бензоїлфенілсечовин) – це інсектицид широкого спектру дії, особливо активний проти бліх видів Ctenocephalides spp., Pulex irritans і має підвищену ларвоцидну та контактну овоцидну активність. Механізм дії полягає у блокуванні синтезу хітину, що є основним компонентом екзоскелетів комах, тому личинки при линянні не можуть сформувати нову кутикулу та гинуть. Потрапляючи в організм комах з кров'ю тварини, потім у їхні яйця, люфенурон блокує процес формування хітину, личинки гинуть внаслідок порушення процесів формування кутикули і, таким чином, запобігає появі наступного покоління бліх. Люфенурон швидко всмоктується у шлунку (достатній рівень абсорбції досягається при наповненому кормом шлунку), повільно виводиться, що забезпечує високу концентрацію сполуки в організмі тварини протягом місяця.
Празиквантел – синтетична сполука, похідна піразино-ізохінолу, ефективно діє проти цестод та трематод. Празиквантел дуже швидко всмоктується у поверхню паразита і поширюється його організмом. Вивчення in vitro та in vivo доводить, що празіквантел руйнує зовнішній покрив (тегумент) паразита. Це майже миттєве стиснення мускулатури паразита і швидка вакуолізація тегументу (оболонки). Цей швидкий стиск пояснюється зміною проникності клітинних мембран паразита для двовалентних катіонів, особливо кальцію. Деполяризація нейром'язових гангліоблокаторів, порушення транспорту глюкози та мікротубулярної функції у цестоді призводить до порушення м'язової іннервації, паралічу та загибелі паразита. Празиквантел швидко всмоктується у травному каналі, досягає максимальної концентрації у плазмі крові через 1-3 години, розподіляється в органах та тканинах тварини; зв'язується з білками сироватки крові (70-80%), частково метаболізується у печінці, екскретується в кишечник і виводиться з організму в основному із сечею (до 80%) та незначно з фекаліями.
Нітенпірам - це інсектицид, що відноситься до класу неонікотиноїдів. Механізм дії полягає у пригніченні нікотинових рецепторів ацетилхоліну. З'єднання є нейротоксином комах, що діє, блокуючи нервову сигналізацію центральної нервової системи. Вона робить це шляхом незворотного зв'язування з нікотиновим ацетилхоліновим рецептором, що призводить до зупинки потоку іонів у постсинаптичній мембрані нейронів і призводить до паралічу та смерті комах. Нітенпірам має короткий період напіврозпаду та знищує бліх на тварині протягом 30 хвилин після введення. Він токсичний для бліх протягом 24-48 годин і зазвичай використовується в поєднанні з регулятором росту комах люфенурон для забезпечення безперервної боротьби з бліхами.
Моксидектин – це макроциклічний лактон другого покоління групи мильбеміцинів, що має виражену дію проти багатьох ендо- та ектопаразитів. Механізм дії препарату на організм паразиту полягає в тому, що моксидектин стимулює виділення нейромедіатора гальмування гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), в результаті чого відбувається блокада передачі імпульсу між інтернейронами та руховими збуджуючими нейронами нервового стовбура паразиту, що призводить паралічу та гіб.
Моксидектин швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, проникає в системний кровотік та розподіляється в органах та тканинах організму тварини, особливо зосереджуючись у жировій тканині; виводиться з організму переважно у незмінному вигляді протягом 6 тижнів переважно з калом.
Показання до використання
Профілактика та лікування собак та котів, цуценят та кошенят при змішаних паразитарних інвазіях, викликаних:
- блохами: Ctenocephalides spp., Pulex irritans, включаючи яйця та личинки;
- саркоптоїдні кліщі: отодектоз (Otodectes cynotis), нотоедроз (Notoedres cati), саркоптоз (Sarcoptes canis);
- тромбідіформні кліщі: Demodex canis, D. cati, D. gatoi;
- Стрічковими гельмінтами (цестоди) на преімагінальній та імагінальній стадіях: Dipylidium caninum, Taenia spp., Echinococcus granulosus, Alveococcus multilocularis, Mesocestoides spp., Diphyllobothrium latum;
- круглими гельмінтами (нематоди) травного тракту: Toxocara canis, T. cati, Toxascaris leonina, Ancylostoma spp., Uncinaria spp., Trichuris vulpis;
- профілактика блошиного алергічного дерматиту (FAD);
- профілактика та контроль дирофіляріозу (Dirofilaria spp., стадії L3 та L4).
Спосіб застосування
Препарат ТІРОКС застосовують тваринам індивідуально перорально, в ранкове годування з кормом або примусово одноразово.
Залежно від маси тіла тварини використовують таку схему дозування:
| Маса тварини | Доза препарату | Кількість діючих речовин |
| 0,5 – 2,5 кг | 1 табл. 120 мг | люфенурон – 24 мг празіквантел – 12 мг нітенпірам – 9,6 мг моксидектин – 0,72 мг |
| 2,5 – 7,0 кг | 1 табл. 240 мг | люфенурон – 48 мг празіквантел – 24 мг нітенпірам – 19,2 мг моксидектин – 1,44 мг |
| 7,0 – 12,0 кг | 1 табл. 480 мг | люфенурон – 96 мг празіквантел – 48 мг нітенпірам – 38,4 мг моксидектин – 2,88 мг |
Тварини з масою тіла більше 12 кг або для більш точного дозування можна використовувати комбінацію таблеток.
Мінімальна терапевтична доза для тварин становить 10 мг люфенурону, 5 мг празиквантелу, 4 мг нітенпіраму та 0,3 мг моксидектину на 1 кг маси тіла тварини.
З профілактичною метою ТИРОКС застосовується один раз на 30 днів протягом усього сезону активності паразитів.
При груповому змісті лікування всіх тварин слід проводити одночасно.
При лікуванні ураження бліхами (Ctenocephalides spp., Pulex irritans) та алергічного блошиного дерматиту (flea allergy dermatitis: FAD) препарат застосовують собакам та котам один раз на місяць, залежно від епізоотичної ситуації. Одноразове застосування таблетки запобігає повторній інвазії протягом 4-6 тижнів. Інсектицидна дія препарату проявляється через 24 години, досягаючи максимального рівня через 48 годин.
При лікуванні отодектозу, нотоедрозу препарат застосовують одноразово. Може бути призначене повторне застосування препарату через місяць після першого прийому, ґрунтуючись на результатах клінічної оцінки та лабораторних досліджень на саркоптоїдозах (зішкріб шкіри).
При лікуванні саркоптозу препарат застосовують щомісяця протягом двох місяців. Подальше використання препарату має базуватися на клінічній оцінці та лабораторних дослідженнях саркоптозу (зішкріб шкіри).
При лікуванні демодекозу препарат застосовують щомісяця до одержання двох негативних лабораторних досліджень для виявлення різних стадій розвитку демодексу (зіскребки шкіри: вітальний та мортальний метод) з різницею в один місяць. При більш тяжких випадках захворювання на лікування препаратом може бути подовжене. Лікування тварин необхідно проводити в комплексі із застосуванням патогенетичних та симптоматичних лікарських засобів.
При цестодозах та нематодозах травного тракту тварин препарат застосовують за показаннями одноразово; При високій інтенсивності інвазії дегельмінтизацію рекомендується повторити через 10-14 днів. З профілактичною метою препарат застосовують тваринам у терапевтичній дозі один раз на 3 місяці, а також 10-14 днів перед кожною вакцинацією та перед паруванням.
Для профілактики дирофіляріозу (мікрофілярії L3 та L4 стадії) у неблагополучних по відношенню до захворювань регіонах, необхідно застосовувати препарат щомісяця (щонайменше 6 місяців), починати обробки за місяць до початку активного сезону членистоногих, і закінчуючи не раніше, ніж через місяць після завершення його (весняно-літньо). Препарат не знищує молодих і статевозрілих дирофілярій, але знижує кількість мікрофілярій (личинок), що циркулюють у крові, і може застосовуватися зараженою твариною.
Протипоказання
- Індивідуальна непереносимість компонентів.
- Не застосовувати з іншими засобами на основі макроциклічних лактонів, піперазину та інгібіторів холінестерази.
- Не застосовувати при тяжких захворюваннях печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту.
- Не застосовувати виснаженим, інфікованим тваринам.
- Не застосовувати вагітним та лактуючим самкам.
- Не застосовувати для кошенят і цуценят до 6 тижнів та/або вагою менше 0,5 кг.
Застереження
Препарат добре переносився собаками з мутацією гена ABCB1 (MDR1-/-). Однак у таких чутливих порід (коллі, бобтейл, шелті, австралійська вівчарка, біла швейцарська вівчарка та інші споріднені породи та інші чутливі собаки) має суворо дотримуватись рекомендованої дози та проводити обробку тварин під наглядом лікаря ветеринарної медицини.
Цей ветеринарний лікарський препарат не є ефективним проти дорослої стадії Dirofilaria spp. Оскільки використання препарату тваринам, ураженим дорослими дирофіляріями, може призвести до серйозних побічних наслідків, перед застосуванням препарату необхідно провести діагностику тварин віком від 6 місяців на дирофіляріоз (напівзрілі паразити).
Найчастішою побічною реакцією, що спостерігається, є блювання, яка виникає в перші 48 годин після прийому дози, в більшості випадків тимчасова і легка і не вимагає симптоматичного лікування.
У деяких тварин можуть спостерігатися порушення в роботі шлунково-кишкового тракту, рясна слинотеча (особливо у кішок), відмова від корму, а також неврологічні явища - м'язовий тремор, судоми, порушення координації рухів.
При передозуванні у тварин може спостерігатися пригнічений стан, відмова від корму, надмірне слиновиділення, розлад травного тракту. У цих випадках тварині призначають ентеросорбенти та способи симптоматичної терапії.
Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими протипаразитарними засобами, що містять макроциклічні лактони, з піперазином та препаратами, що інгібують холінестеразу.
Через наявність у складі препарату глюкози та лактози, гіперглікемії, цукрового діабету тварин та алергії на молочні продукти застосування препарату рекомендується лише після консультації з лікарем ветеринарної медицини.
Заходи особистої профілактики
При роботі з лікарським препаратом слід дотримуватись загальних правил особистої гігієни та техніки безпеки, передбачених при роботі з ветеринарними засобами. Людям із гіперчутливістю до компонентів препарату ТІРОКС слід уникати прямого контакту з таблетками. При появі алергічних реакцій та/або при випадковому попаданні препарату ТІРОКС в організм людини необхідно звернутися до медичного закладу, маючи при собі листівку-вкладку чи упаковку до препарату.
Форма випуску
Таблетки по 120, 240 або 480 мг у блістерах, у картонній коробці.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці, в сухому місці, захищеному від світла, при температурі від 0°C до +30°C.
Бережіть від дітей!
Термін придатності
3 роки.
Лише для ветеринарного застосування!
