Камірен XL - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: 1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, з модифікованим вивільненням містить 4 мг доксазозину у вигляді доксазозину мезилату;

допоміжні речовини: гіпромелоза, кальцію гідрофосфат безводний, лактози моногідрат, магнію стеарат, Опадрай білий Y-1-7000 (містить гіпромелозу, титану діоксид (E 171), макрогол 400).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з модифікованим вивільненням.

Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору круглі, дещо двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Селективний антагоніст α₁-адренорецепторів.

Код АТХ С02С А04.

Фармакодинаміка.

Артеріальна гіпертензія

Застосування доксазозину хворим на артеріальну гіпертензію призводить до клінічно значущого зниження артеріального тиску внаслідок зменшення периферичного опору судин. Цей ефект пов’язують із селективною блокадою a₁-адренорецепторів, які знаходяться у судинах. Зазвичай максимальне зниження артеріального тиску спостерігається протягом 2-6 годин після прийому разової дози препарату. У хворих з артеріальною гіпертензією артеріальний тиск під час лікування доксазозином був однаковим у положенні лежачи і стоячи.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією, які приймають звичайні таблетки Камірен, можуть замінити їх таблетками з модифікованим вивільненням Камірен XL. Ефективність та безпека лікування не змінюються. Вплив на функцію серця є незначним та тимчасовим. На відміну від неселективних a₁-адреноблокаторів, при тривалому лікуванні доксазозином толерантність до препарату не розвивається.

При застосуванні препарату 1 раз на добу клінічно значущий гіпотензивний ефект зберігається протягом 24 годин. Стабільний ефект зниження артеріального тиску спостерігається через кілька тижнів регулярного прийому. Якщо ефект є незадовільним, пацієнтам можна паралельно призначати інші антигіпертензивні засоби: β-блокатори, діуретики, антагоністи кальцієвих каналів або інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту.

Доксазозин має сприятливий вплив на ліпіди крові зі значним підвищенням відношення ліпідів високої щільності до загального рівня та суттєвого зменшення сумарної кількості тригліцеридів та загального рівня холестерину. Це дає йому переваги над діуретиками та β-адреноблокаторами, які чинять негативний вплив на ці параметри.

Враховуючи встановлений зв’язок артеріальної гіпертензії та порушень ліпідного обміну з ішемічною хворобою серця сприятлива дія доксазозину одночасно на артеріальний тиск і рівень атерогенних ліпідів спричиняє зниження ризику розвитку ішемічної хвороби серця.

Лікування із застосуванням доксазозину мало результатом зменшення лівошлуночкової гіпертрофії, інгібування агрегації тромбоцитів та підвищення активності у тканинах плазміногену. Крім того, доксазозин поліпшував чутливість периферичних тканин до інсуліну у пацієнтів, у яких вона порушена.

Для доксазозину практично відсутні небажані метаболічні ефекти і його можна застосовувати пацієнтам з бронхіальною астмою, цукровим діабетом, лівошлуночковою дисфункцією, подагрою.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією було показано, що лікування доксазозином пов’язано з поліпшенням стану еректильної дисфункції. У пацієнтів, які приймали доксазозин, зареєстрована менша кількість нових випадків еректильних дисфункцій порівняно з пацієнтами, які приймали інші антигіпертензивні засоби.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Призначення доксазозину хворим із симптомами ДГПЗ призводить до значного поліпшення уродинаміки, зменшення проявів і симптомів захворювання. Таку дію препарату пов’язують із селективною блокадою α₁-адренорецепторів, які знаходяться у м’язовій стромі та капсулі передміхурової залози, а також у шийці сечового міхура.

Доксазозин є сильним блокатором α₁-адренорецепторів підтипу ІА, які складають близько 70 % усіх підтипів рецепторів, що є у передміхуровій залозі. Саме цим пояснюється дія препарату у пацієнтів з ДГПЗ.

Доксазозин показав стабільну ефективність та безпечність під час тривалого лікування пацієнтів з ДГПЗ (до 48 місяців).

Фармакокінетика.

Камірен XL, таблетки з модифікованим вивільненням, добре всмоктуються після перорального застосування. Максимальна концентрація доксазозину у плазмі крові поступово досягається через 8-9 годин. Максимальні концентрації у плазмі крові речовини з таблеток з модифікованим вивільненням становлять тільки 1/3 концентрацій зі стандартних таблеток, у той час коли найнижчі концентрації є однаковими в обох формах препарату. Тому профіль доксазозину у плазмі крові є більш рівномірним, а співвідношення між максимумом і мінімумом концентрацій у плазмі в два рази нижче для цієї форми препарату в порівнянні зі стандартними таблетками.

Виведення з плазми крові є двофазним з кінцевим періодом напіввиведення 22 години, що дає змогу призначати препарат 1 раз на добу. Доксазозин піддається активній біотрансформації; лише менше 5 % дози виводиться у незміненому стані.

У пацієнтів з нирковою недостатністю відсутні суттєві фармакокінетичні особливості порівняно з пацієнтами з нормальною нирковою функцією.

Існують обмежені дані щодо пацієнтів з порушеною функцією печінки та щодо впливу препаратів, здатних змінювати печінковий метаболізм (наприклад, циметидин).

Через те, що лікарський засіб метаболізується переважно у печінці, застосування доксазозину пацієнтам з порушеною функцією печінки слід здійснювати з обережністю.

Приблизно 98 % доксазозину зв’язується з білками плазми крові.

Доксазозин переважно метаболізується шляхом О-деметилювання та гідроксилювання.

Артеріальна гіпертензія

Препарат показаний для лікування артеріальної гіпертензії і може застосовуватися як засіб першого ряду для більшості пацієнтів з метою контролю артеріального тиску. Для пацієнтів, у яких не вдається досягти адекватного зниження артеріального тиску із застосуванням одного антигіпертензивного препарату, доксазозин можна застосовувати у комбінації з іншими лікарськими засобами, такими як тіазидні діуретики, β-блокатори, антагоністи кальцію або з інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ)

Препарат показаний для усунення затримки відтоку сечі та симптомів, пов’язаних із ДГПЗ. Хворим на ДГПЗ можна призначати Камірен XL як при наявності артеріальної гіпертензії, так і при нормальному артеріальному тиску. При призначенні препарату хворим з ДГПЗ і нормальним артеріальним тиском зміни останнього несуттєві. Хворим з артеріальною гіпертензією та ДГПЗ можна проводити ефективну монотерапію Каміреном XL.

Препарат протипоказаний наступним категоріям пацієнтів:

• пацієнтам з гіперчутливістю до діючої речовини, похідних хіназоліну (наприклад, празозину, теразозину) або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
• пацієнтам із випадками ортостатичної гіпотензії в анамнезі;
• пацієнтам із ДГПЗ та супутньою обструкцією верхніх сечовивідних шляхів, хронічними інфекціями сечовивідних шляхів та наявністю каменів у сечовому міхурі;
• пацієнтам із випадками обструкції шлунково-кишкового тракту, стравоходу, або будь-якого ступеня зниження діаметра просвіту шлунково-кишкового тракту в анамнезі;
• під час годування груддю (стосується тільки пацієнток із артеріальною гіпертензією);
• пацієнтам з артеріальною гіпотензією (стосується тільки пацієнтів із ДГПЗ).

Доксазозин у якості монотерапії протипоказаний пацієнтам із переповненням сечового міхура або анурією із прогресуючою нирковою недостатністю або без неї.

Застосування з інгібіторами PDE-5 (фосфодіестераза 5 тип)

Застосування доксазозину на тлі застосування інгібіторів PDE-5 слід здійснювати з обережністю, адже у деяких пацієнтів можуть виникнути симптоми артеріальної гіпотензії.

Інше

Більша кількість доксазозину у плазмі крові (98 %) зв’язується з білками. Доксазозин практично не впливає на зв’язування з білками таких препаратів як дигоксин, варфарин, фенітоїн та індометацин. Клінічний досвід вказує на відсутність негативних взаємодій при одночасному застосуванні доксазозину та тіазидних діуретиків, фуросеміду, β-блокаторів, нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків, гіпоглікемічних препаратів для перорального застосування, сечогінних лікарських засобів та антикоагулянтів.

Доксазозин потенціює гіпотензивну дію інших α-адреноблокаторів, а також інших антигіпертензивних засобів.

За результатами відкритого рандомізованого плацебо-контрольованого клінічного дослідження з участю 22 здорових добровольців чоловічої статі, однократне застосування доксазозину у дозі 1 мг в перший день чотирьохдобового курсу перорального застосування циметидину (400 мг двічі на добу) призводило до підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % і не спричиняло жодних статистично значущих змін середньої Cmax та середнього періоду напіввиведення доксазозину. Таке підвищення середнього рівня AUC доксазозину на 10 % на тлі застосування циметидину знаходиться у межах міжіндивідуальної варіабельності (27 %) середніх рівнів AUC доксазозину порівняно з плацебо.

Інформація, що надається пацієнту

Пацієнти повинні бути проінформовані про те, що таблетки слід ковтати цілими. Не слід розжовувати, розламувати або подрібнювати таблетки.

Камірен XL 4 мг таблетки з модифікованим вивільненням дають змогу контрольованому вивільненню лікарського засобу протягом тривалого періоду часу. Аномально короткий час транзиту через шлунково-кишковий тракт (наприклад, внаслідок хірургічної резекції) може призвести до неповного всмоктування. З огляду на тривалий період напіввиведення доксазозину, клінічне значення цього неясно.

Ортостатична гіпотензія/синкопе.

Як і при застосуванні інших блокаторів α-адренорецепторів, ортостатична гіпотензія при використанні цього препарату розвивалася у дуже малого відсотка пацієнтів, проявляючись запамороченням та слабкістю або рідше – втратою свідомості (синкопе), особливо на початку терапії. У зв’язку з цим на початку терапії необхідно контролювати рівень артеріального тиску, щоб мінімізувати можливі постуральні ефекти.

Призначаючи терапію будь-яким ефективним блокатором α-адренорецепторів, слід проінформувати пацієнта як уникнути симптомів ортостатичної гіпотензії та як поводитись при їх виникненні. Пацієнта також потрібно попередити про необхідність уникнення ситуацій, у яких існує ризик отримання травм, враховуючи можливість виникнення запаморочення або слабкості на початку терапії препаратом Камірен XL.

Застосування при гострих серцевих станах.

Як і інші вазодилатуючі антигіпертензивні засоби, доксазозин слід з обережністю застосовувати пацієнтам із наступними гострими серцевими станами:

• легеневий набряк, спричинений аортальним або мітральним стенозом;
• гіперсистолічна серцева недостатність;
• правошлуночкова серцева недостатність, зумовлена тромбоемболією легеневої артерії або перикардіальним випотом;
• лівошлуночкова серцева недостатність з низьким тиском наповнення.

Застосування при порушенні функцій печінки.

Як і при застосуванні інших препаратів, що повністю метаболізуються печінкою, пацієнтам з ознаками порушення функцій печінки препарат Камірен XL слід призначати з особливою обережністю. Через відсутність клінічного досвіду застосування препарату пацієнтам із печінковою недостатністю тяжкого ступеня, призначення препарату цій категорії пацієнтів не рекомендується.

Застосування разом з інгібіторами ФДЕ-5.

Застосовувати доксазозин разом з інгібіторами фосфодіестерази-5 (наприклад, силденафіл, тадалафіл та варденафіл) слід з обережністю, оскільки ці лікарські засоби викликають вазодилатацію, а отже – можуть спричинити у деяких пацієнтів симптоматичну гіпотензію. Для зменшення ризику розвитку ортостатичної гіпотензії рекомендується розпочинати терапію препаратами групи інгібіторів фосфодіестерази-5 тільки за умови, якщо на тлі застосування α-блокаторів пацієнт має стабільну гемодинаміку. Крім того, рекомендується розпочинати терапію інгібіторами фосфодіестерази-5 з найменшої можливої дози та витримувати 6-годинний інтервал між застосуванням доксазозину та інгібіторів фосфодіестерази-5. Досліджень доксазозину у лікарських формах із тривалим вивільненням діючої речовини не проводили.

Застосування пацієнтам під час хірургічного видалення катаракти.

У деяких пацієнтів, які приймали тамсулозин на час проведення хірургічного видалення катаракти або до операції, під час втручання спостерігався розвиток інтраопераційного синдрому атонічної райдужної оболонки (IFIS, варіант синдрому вузької зіниці). Повідомлялося про окремі випадки розвитку такого побічного ефекту і при застосуванні інших α₁-блокаторів, тому не можна виключати можливість розвитку цього ефекту для інших препаратів даного класу лікарських засобів. Через те, що IFIS може призводити до підвищення частоти процедурних ускладнень при проведення операції, при підготовці до неї слід повідомити хірургам-офтальмологам, чи застосовує або застосовував пацієнт блокатори α₁-адренорецепторів.

Особливі попередження щодо неактивних інгредієнтів

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати даний препарат.

Пацієнти з артеріальною гіпертензією.

Вагітність

Через відсутність на даний час належних та добре контрольованих досліджень щодо вивчення застосування препарату вагітним, безпечність застосування доксазозину у період вагітності залишається невстановленою. Тому препарат Камірен XL слід застосовувати лише тоді, коли потенційні переваги лікування, з точки зору лікаря, виправдовують потенційний ризик. Хоча у дослідженнях на тваринах препарат не виявляв тератогенної дії, його застосування у дуже високих дозах призводило до зниження тривалості життя плода.

Період годування груддю

Застосувати доксазозин у період годування груддю протипоказано, оскільки у ході досліджень на тваринах було продемонстровано, що доксазозин акумулюється у молоці щурів у період лактації, а також оскільки немає даних щодо екскреції доксазозину в молоко у період годування груддю у людини.

При необхідності застосування доксазозину слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Здатність керувати автомобілем та механізмами може погіршитися, особливо на початку лікування доксазозином.

Камірен XL, таблетки з модифікованим вивільненням, необхідно ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю рідини. Таблетки не можна розжовувати, розламувати або подрібнювати. Препарат можна вживати до, під час або після їди.

Артеріальна гіпертензія та доброякісна гіперплазія простати

Звичайною дозою Камірену XL є 1 таблетка (4 мг) 1 раз на добу. Оптимальний ефект препарату досягається через 4 тижні лікування. Добова доза 4 мг є ефективною для більшості пацієнтів. Якщо через 4 тижні лікування не досягається адекватного ефекту, то за умови нормального перенесення препарату пацієнтом можна збільшити дозу до 8 мг 1 раз на добу. Максимальна рекомендована доза – 2 таблетки (8 мг) 1 раз на добу.

Пацієнти літнього віку: застосовувати звичайну дозу для дорослих.

Пацієнти з нирковою недостатністю: зважаючи на те, що фармакокінетичні параметри практично незмінні у пацієнтів з нирковою недостатністю та відсутні повідомлення про погіршення базової функції нирок при застосуванні доксазозину, більшості пацієнтів можна застосовувати звичайний режим дозування.

Пацієнти з печінковою недостатністю: слід дотримуватися обережності при призначенні доксазозину хворим із порушенням функції печінки.

Якщо пацієнт пропустив прийом дози, це не приймають до уваги, а наступну таблетку слід прийняти у звичайний час.

Камірен XL не рекомендується призначати дітям, оскільки безпеку та ефективність цього препарату у педіатричній практиці не вивчали.

Якщо передозування спричинило артеріальну гіпотензію, хворого слід негайно покласти на спину, опустивши голову вниз. При необхідності можна вжити інших симптоматичних заходів. Враховуючи високий ступінь зв’язування доксазозину з білками крові, діаліз неефективний.

Як і інші антагоністи α₁-адренорецепторів, доксазозин може також спричинити ортостатичну гіпотензію, особливо на початку лікування. Камірен XL у вигляді таблеток з модифікованим вивільненням діючої речовини забезпечує рівномірну концентрацію доксазозину у плазмі крові без вираженого піку, тому ризик появи ортостатичної гіпотензії або деяких інших побічних ефектів нижчий порівняно з ризиком при застосуванні звичайних таблеток. Ці явища, як правило, зникають спонтанно, але при появі тривалих або виражених побічних реакцій рекомендується зменшити дозу або відмінити препарат.

5 років.

Лікарський препарат не потребує спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці. 

10 таблеток у блістері; по 1 або по 3, або по 9 блістерів у картонній коробці.

За рецептом.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця впровадження діяльності.