Полтех МДП набір д/приг. радіофармацевт. препар. №6 у флак.

діюча речовина: метилендифосфонова кислота;

1 флакон містить метилендифосфонової кислоти 5 мг у вигляді натрію метилендифосфонату 6,25 мг;

допоміжні речовини: олова хлорид, дигідрат; кислота аскорбінова; азот.

Радіонукліди не є частиною набору.

Набір для приготування радіофармацевтичного препарату.

Основні фізико-хімічні властивості: білий порошок.

Діагностичні радіофармацевтичні засоби. Засоби для дослідження скелету. Сполуки технецію (^99mTc). Технецій (^99mTc) медронова кислота.

Код АТХ V09В A02.

^99mTc-МДП та допоміжні речовини в дозах, що використовуються для діагностики, не проявляють ніякого фармакодинамічного ефекту.

Фармакокінетика.

За перші 3 хвилини після введення ^99mTc-МДП відбувається його поглинання м’якими тканинами та накопичення в нирках. Зі збільшенням кліренсу з цих відділів прогресуюче накопичення в скелетній системі спершу спостерігається в поперекових хребцях і в ділянці таза.

Очищення крові відбувається в 3 етапи:

1 Швидка фаза (t½ = 3,5 хв)

2 Середня фаза (t½ = 27 хв)

3 Повільна фаза (t½ = 144 хв)

Швидка фаза являє собою перенесення радіоактивної речовини з кровообігу в екстраваскулярну систему, середня фаза включає накопичення в скелеті. Повільна фаза, ймовірно, пов’язана з вивільненням ^99mTc-MДП від комплексу, зв’язаного з білками. Близько 50 % введеної дози накопичується в скелеті.

Максимальне накопичення в кістках досягається через 1 годину після введення та залишається практично незміненим до 72 годин. Елімінація незв’язаних комплексів відбувається нирками. Пік активності в нирках досягається приблизно через 20 хвилин.

За нормальної функції нирок протягом 1 години шляхом клубочкової фільтрації виділяється близько 32 % загальної кількості незв’язаних комплексів, протягом 2 годин – 47,5 % і протягом 6 годин – 60 %.

Рівень накопичення в скелетній системі залежить від кровообігу та ступеня регенерації основної кісткової тканини. Збереження в організмі: 31,6 ± 5 % у здорових осіб, 38,2 ± 7 % у осіб з великими метастазами, 49 ± 11 % при первинному гіперпаратиреозі та 45 % при остеопорозі.

Радіофармацевтичний препарат ^99mTc-MДП призначений для сцинтиграфії скелета з використанням радіоактивних властивостей технецію-99m та спорідненості метилендифосфонової кислоти з кристалами гідроксіапатиту, які утворюють неорганічну структуру кісткової тканини.

Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

У разі виникнення підвищеної чутливості чи анафілактичних реакцій застосування лікарського засобу слід негайно припинити та у разі необхідності розпочати внутрішньовенне лікування. Для своєчасного надання допомоги у надзвичайних випадках слід заздалегідь підготувати необхідні лікарські засоби та обладнання, такі як інтубаційна трубка та апарат штучної вентиляції легень.

Обґрунтування індивідуальних користі/ризику

Для кожного пацієнта радіаційне опромінення повинно бути обґрунтовано очікуваною користю. Доза радіоактивності щоразу повинна бути якомога меншою для отримання необхідної діагностичної інформації.

Підготовка пацієнта

Пацієнт не потребує спеціальної підготовки до обстеження.

Для отримання зображень достатньої якості рекомендується перед початком обстеження опорожнити сечовий міхур.

Вміст флакона призначений виключно для приготування радіофармацевтичного препарату ^99mTc-МДП та може вводитись пацієнту тільки після завершення процедури мічення.

Під час прийняття рішення про обстеження слід враховувати підвищену чутливість епіфізів зростаючих кісток на іонізуюче випромінювання.

Для мінімізації опромінення сечового міхура пацієнту необхідно випити багато рідини та якомога частіше опорожнювати сечовий міхур.

У пацієнтів із нирковою недостатністю можливе підвищення рівня опромінення. Це необхідно враховувати під час розрахунку активності, яку будуть вводити.

Особливі застереження

Доклінічні дані щодо безпеки Препарат не призначений для регулярного або безперервного введення.

Дуже низька токсичність лікарського засобу (LD₅₀ = 190 мг/кг) дає змогу безпечно вводити діагностичні дози. Не було виявлено ефектів імунізації.

Спеціальне застереження

Радіофармацевтичні препарати можуть бути отримані, застосовані і призначені лише уповноваженими на це особами, які мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами у відповідних клінічних умовах. Їх одержання, зберігання, застосування, передача та утилізація регулюються нормами та/або відповідними ліцензіями, виданими відповідними місцевими установами.

Радіофармацевтичні препарати мають бути підготовані користувачем у спосіб, що забезпечує відповідні умови радіологічної безпеки та фармацевтичної якості.Необхідно вжити відповідних асептичних запобіжних заходів.

Вміст набору перед попередньою підготовкою не є радіоактивним. Проте після додавання натрію пертехнетату (^99mTc) потрібно дотримуватися відповідного захисту готового препарату.

Введення радіофармацевтичних препаратів створює по відношенню до інших осіб небезпеку іонізуючого випромінювання або забруднення від розливів сечі, блювоти та інших біологічних рідин. При контакті з іонізуючим випромінюванням необхідно вжити заходів обережності для радіаційного захисту відповідно до діючих норм.

Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи повинні бути утилізовані відповідно до нормативних вимог.

ДозиметріяТехнецій (^99mTc) отримується за допомогою генератора радіонуклідів (⁹⁹Мо/^99mTc) і розпадається із гамма-випромінюванням з енергією 140 кеВ і періодом напіврозпаду 6,02 години до технецію (⁹⁹Тс), що, з огляду на його тривалий період напіврозпаду (2,13 × 10⁵ років), можна вважати квазіпостійним.Визначені дози радіації для органів і тканин пацієнта після внутрішньовенного введення ^99mTc-МДП наведено в таблицях 1, 2.

Дані, наведені в таблиці 1, містяться в публікації 80 МКРЗ (Міжнародна комісія з радіаційного захисту, радіаційні дози, які отримують пацієнти від радіофармацевтичних препаратів, Pergamon Press, 1998).

Таблиця 1

Хворі з нормальним поглинанням кістковою тканиною

Ефективна еквівалентна доза, отримана від введеної активності 740 MБк, для пацієнта з масою тіла 70 кг становить 4,22 мЗв.

У таблиці 2 показана дозиметрія, яка розрахована відповідно до публікації 53 МКРЗ (Міжнародна комісія з радіаційного захисту, радіаційні дози, які отримують пацієнти від радіофармацевтичних препаратів, Pergamon Press, 1987).Таблиця 2

Хворі з високим поглинанням кістковою тканиною та/або серйозними порушеннями ниркової функції

Повідомляється про збільшення екстраосального накопичення радіоізотопів при одночасному застосуванні залізовмісних сполук, одноразовому введенні дифосфонату, деяких цитостатичних і імуносупресивних препаратів, алюмінієвмісних антацидів, рентгеноконтрастних засобів, антибіотиків, протизапальних речовин, ін’єкцій глюконату кальцію. гепарину кальцію і γ-амінокапронової кислоти.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто є практично вільним від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку

При застосуванні радіофармпрепаратів жінкам репродуктивного віку важливо визначити, вагітна така жінка чи ні. Будь-яка жінка, що має затримку менструації, повинна вважатися вагітною, поки не доведено протилежне.

Дослідження із застосуванням радіофармацевтичних препаратів у жінок репродуктивного віку повинні проводитися протягом перших 10 днів після настання менструального циклу.

Якщо є сумніви щодо можливої вагітності (коли в жінки затримка, але цикл в неї дуже нерегулярний, тощо), пацієнтці слід запропонувати альтернативні методи дослідження (якщо такі є), без застосування іонізуючого випромінювання.

Вагітність

Радіонуклідні процедури, що проводяться у вагітних, також несуть дози радіації для плода. Тому слід проводити лише суттєві дослідження під час вагітності, коли ймовірна користь значно перевищує ризик для жінки та плода.

Введення 700 МБк ^99mTc-MДП у пацієнта із нормальним поглинанням кістковою тканиною призводить до поглинання маткою дози 4,27 мГр. Доза зменшується до 2,03 мГр у пацієнтів з високим поглинанням кістковою тканиною та/або тяжким порушенням функції нирок. Дози вище 0,5 мГр потрібно розглядати як потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Перш ніж застосовувати радіофармацевтичний препарат жінкам, що годують груддю, слід розглянути можливість відкласти введення радіонуклідів до моменту завершення грудного вигодовування, а також ретельно підібрати радіофармацевтичні препарати, враховуючи виділення радіоактивності з грудним молоком.

Якщо застосування препарату необхідне, годування груддю потрібно перервати на 4 години, а зціджене молоко слід вилити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних.

Препарат призначений для внутрішньовенного введення.

Цей радіофармацевтичний препарат може застосовуватися тільки спеціалістом, що має дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами. Необхідно ретельно дотримуватись правил безпеки поводження з цим радіофармпрепаратом.

Радіоактивний ^99mTc-МДП вводять внутрішньовенно після мічення розчином пертехнетату-^99mTc натрію, отриманого з генератора радіонуклідів ⁹⁹Мо/^99mTc, відповідно до інструкцій з приготування.

Для радіоактивного мічення одного флакона слід використовувати 5 мл розчину натрію пертехнетату (^99mTс) з активністю 1100–18500 МБк.

Отримання зображень

Високу якість сцинтиграфічних зображень (наприклад, у трифазній сцинтиграфії) отримують за допомогою так званої статичної сцинтиграфії пізньої фази, тобто проводячи обстеження не раніше ніж через 2 години після внутрішньовенного введення радіофармпрепарату. Раніше проведення обстеження може призвести до зображень, які лише частково відображають метаболічну активність кісток. Рекомендується повільне введення препарату протягом приблизно 30 секунд.

Дози

Дорослі

Активність, рекомендована для одного дослідження скелетної системи у дорослих пацієнтів, коливається від 370 до 740 МБк, однак, залежно від показань, інші кількості активності можуть бути виправданими.

Діти та підлітки

Активність, передбачену для застосування дітям та підліткам, можна розраховати відповідно до рекомендацій педіатричної картки розрахунку доз Європейської асоціації ядерної медицини (European Association of Nuclear Medicine (EANM)); активність, що застосовується дітям та підліткам, розраховується шляхом множення базової активності (для розрахункових цілей) на залежні від маси тіла пацієнта коефіцієнти, наведені в таблиці нижче.

Таблиця 3

Мінімальна доза 40 МБк необхідна для отримання зображення достатньої якості у дуже маленьких дітей (до 1 року).

У разі радіаційного передозування ^99mTc-МДП поглинуту дозу потрібно за можливості зменшити шляхом прискорення виведення радіонуклідів з організму за допомогою форсованого діурезу та частого спорожнення сечового міхура.

Побічні реакції, про які повідомляється після введення препарату, представлено в таблиці 4.

Таблиця 4

Інколи (приблизно 1 з 200000 досліджень) після внутрішньовенного введення ^99mTc-MДП можуть спостерігатися реакції гіперчутливості, включаючи дуже рідкісні анафілаксії, що загрожують життю. Зареєстровано випадки місцевого висипання або загального висипання зі свербежем та подразненням шкіри. Реакція зазвичай починається через кілька годин після введення і може тривати до 48 годин. Ефективним є лікування неседативним антагоністом гістаміну Н₁.

Інші реакції, про які повідомлялося, включають зниження артеріального тиску та його симптоми, нудоту, блювання, шкірну вазодилатацію, головний біль, нездужання, набряк кінцівок та артралгії.

Для кожного пацієнта вплив іонізуючого випромінювання має бути виправданим на підставі очікуваної користі. Введена активність повинна бути такою, щоб отримана доза опромінення була настільки низькою, наскільки це можливо, з урахуванням отримання бажаного діагностичного результату.

Вплив іонізуючого випромінювання пов’язаний з індукцією раку та можливістю розвитку генетичних дефектів. Дані діагностичних ядерно-медичних досліджень свідчать, що ймовірність таких побічних реакцій низька.

Для більшості діагностичних досліджень, що використовують процедуру ядерної медицини, доза випромінювання (ефективна доза) становить менше 20 мЗв. Вищі дози можуть бути виправдані в деяких клінічних обставинах.

Згідно з опублікованими даними, після внутрішньовенного введення радіофармпрепарату ^99mTc-MДП спостерігали такі побічні реакції: озноб, біль у місці ін’єкції, лихоманка, нудота, блювання, почервоніння, біль у спині, біль у животі, головний біль, запаморочення, пітливість, реакції гіперчутливості, втома, світлобоязнь, еритема, шкірна висипка, свербіж, судоми, металевий присмак, зупинка серця (повідомлялося про один смертельний випадок через вторинну серцеву аритмію).

Повідомлення про випадки побічних реакцій

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Набір – 1 рік.

Після радіоактивного мічення розчином натрію пертехнетату (^99mTc) – 8 годин.

Під час транспортування (не більше 7 днів) – при температурі не вище 35 °С.

Після радіоактивного мічення розчином натрію пертехнетату (^99mTc) зберігати при температурі не вище 25 °С у відповідному свинцевому контейнері.

Флакон скляний об’ємом 10 мл, по 6 флаконів у картонній упаковці.

За рецептом.

Тільки в умовах стаціонару.

Поставляється тільки в спеціалізовані медичні заклади, що мають дозвіл на роботу з радіофармацевтичними препаратами.

Національний Центр Ядерних Досліджень/

National Centre for Nuclear Research.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

вул. Анджея Солтана 7, Отвоцк, 05-400, Польща/

ul. Andrzeja Soltana 7, Otwock, 05-400, Poland.