Реланія (ДЛЯ ТВАРИН) розчин для ін'єкцій, 10 мл

1 мл препарату містить діючу речовину:

• буторфанол - 10 мг (що відповідає 14,58 мг буторфанолу тартрату).

Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, бензетонію хлорид, вода для ін’єкцій.

АТСvet класифікатор: QN02АF01 Буторфанол.

Фармакодинаміка

Буторфанол - анальгетик групи синтетичих опіоїдів з агоністично-антагоністичним ефектом. Окрім знеболювання, препарат має заспокійливу дію, з можливим в окремих тварин седативним ефектом, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється при використанні препарату, як частини комбінованої анестезії та/або нейролептанальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як при фізіологічному процесі засинання тварини, одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість і інтенсивність знеболювання залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефект максимального збільшення відсутній). Дія препарату настає через 5-15 хвилин, залежно від шляху введення, тривалість дії залежить від дози (знеболювання може тривати до 4 годин).

Фармакокінетика

У коней буторфанол має високий кліренс після внутрішньовенного застосування (в середньому 1,3 л/год/кг) та короткий кінцевий період напіввиведення (в середньому менше 1 години). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 5 годин.

У собак після внутрішньом'язового введення кліренс буторфанолу становить близько 3,5 л/год/кг. Кінцевий період напіввиведення короткий (в середньому менше 2 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 10 годин. Дослідження фармакокінетики в режимі повторних доз та після внутрішньовенного застосування не проводились.

У котів після підшкірного введення кліренс буторфанолу низький (менше 1,3 л/год/кг). Період напіввиведення відносно довгий (близько 6 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму приблизно за 30 годин.

Фармакокінетичні дослідження в режимі повторних доз не проводилися. Буторфанол активно метаболізується в печінці та виводиться з сечею та фекаліями. Має значний розподіл в організмі з широким розповсюдженням в тканинах та органах (печінка, нирки, кишечник, легені, серце, жирова тканина, клітини крові). Буторфанол проникає через плацентарний бар'єр та виявляється в молоці лактуючої тварини.

Коротке знеболювання при середньому та сильному болю (кольки, кишкова непрохідність, роди, постравматичний біль).

В комбінації з α₂-адренорецепторними агоністами (медетомідин, детомідин, роміфідин): при терапевтичних та діагностичних процедур, таких як незначні операції на стоячих тваринах (кастрація, догляд за копитами, стоматологічні процедури) та седація непокірних тварин.

Собаки

Моноаналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово):

• 0,2-0,3 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,2-0,3 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Препарат застосовувати перед завершенням анестезії. Для довшої аналгезії дозу можна повторити.

Як переданестетик (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово):

• дозу препарату зменшити до 0,1-0,2 мл на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та застосовувати за 15 хвилин до індукції.

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з медетомідином:

• 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з 10-25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла (внутрішньовенно, внутрішньом’язово). Препарати можна вводити одночасно.

Анестезія з медетомідином та кетаміном:

• 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньом’язово, 25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово.
• Через 15 хвилин: 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово.

Коти

Моноаналгезія

Передопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово):

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 5 хвилин перед введенням ацепромазину/кетаміну або ксилазину/кетаміну. При внутрішньовенному введенні анестезуючих препаратів препарат РЕЛАНІЯ слід застосовувати у дозі 0,05-0,1 мл (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15-30 хвилин до анестезувальих препаратів.

Післяопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово):

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15 хвилин перед відновленням свідомості. При внутрішньовенному введенні препарат слід застосовувати у дозі 0,05 мл на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з медетомідином:

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) з медетомідином у дозі 0,05 мг на 1 кг маси тіла (внутрішньом’язово, підшкірно).

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньом’язово):

• 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином (80 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (5 мг на 1 кг маси тіла). Препарат РЕЛАНІЯ та медетомідин можна вводити одночасно.

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньовенно):

• 0,05 мл препарату на 1 кг маси тіла (що еквівалентно 0,5 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином (40 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (1,25-2,5 мг на 1 кг маси тіла в залежності від необхідної глибини анестезії). Препарат РЕЛАНІЯ та медетомідин можна вводити одночасно.

Коні

Моноаналгезія

Аналгезія (лише внутрішньовенно):

• 5 мл препарату на 500 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). За необхідності можливе повторне введення препарату. Необхідність та час повторного введення мають ґрунтуватися на клінічному стані тварини.

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з детомідином (лише внутрішньовенно):

• 12 мкг детомідину на 1 кг маси тіла тварини, після чого протягом 5 хвилин вводять препарат РЕЛАНІЯ з розрахунку 0,25 мл на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Для коней з масою тіла понад 200 кг доцільним є застосування препаратів в наступному режимі доз: 1 мл препарату РЕЛАНІЯ (що еквівалентно 0,05 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 25 мкг детомідину гідрохлориду.

Седація з роміфідином (лише внутрішньовенно):

• 40-120 мкг роміфідину на 1 кг маси тіла тварини, 0,2 мл препарату РЕЛАНІЯ на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів препарату, стан дихальної депресії, хвороби серця, травми черепа, органічні порушення мозку, функціональні порушення печінки і нирок, судоми та запор.

Не використовувати препарат в комбінації з α₂-адренорецепторними агоністами при попередньо відомій аритмії серця у коней. Комбіноване використання зменшує моторику травного каналу, тому не використовувати препарат при кольках, пов'язаних з завалом кишечника!

Не застосовувати препарат під час вагітності та періоду лактації у всіх цільових видів тварин!

Не застосовувати для лікування продуктивних тварин!

Перед застосуванням препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити будь-які можливі ризики щодо функціональних порушень серцево- судинної системи, печінки, нервової та дихальної систем. В останньому випадку слід пам'ятати, що завдяки своїм протикашльовим властивостям буторфанол може призводити до накопичення слизу в дихальних шляхах. Таким чином, у тварин із захворюваннями органів дихання, пов'язаних з підвищеною продукцією слизу або у тварин, які проходять курс лікування з відхаркувальними засобами, буторфанол слід використовувати тільки на основі аналізу ризиків та переваг фахівцем з ветеринарної медицини.

Слід уникати стресових факторів для тварин. Дотримуватись правил асептики та безпечної фіксації тварини. Буторфанол не слід змішувати з іншими препаратами, за винятком медетомідину. Не слід робити комбіновані ін’єкції в одне і те ж саме місце. Використання комбінації буторфанол/детомідин або медетомідин потрібно уникати для тварин з серцевою аритмією або брадикардією, а також для коней схильних до кольок через кардіоваскулярний ефект альфа-2- антагоністів.

При використанні додаткового анестетика в окремих випадках потрібна «голодна витримка» тварини.

Атропін може бути використаний, у разі необхідності, як типовий парасимпатолітик. Для підрахування дози маленьким тваринам необхідно знати їх точну масу тіла.

Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу

Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватись основних правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. При випадковому потраплянні препарату на шкіру або в очі негайно змита його водою. У разі випадкової самоін'єкції слід негайно звернутися до лікаря і показати листівку-вкладку або етикетку даного препарату.

Всі цільові види тварин

При застосуванні буторфанолу в якості препарату монотерапії можливі прояви незначного седативного ефекту.

Коні

Збудження, що проявляється як зміна у поведінці тварини (основний вплив припадає на опорно-руховий апарат), атаксія, зниження моторики травного каналу, депресія серцево-судинної системи.

Собаки

Депресія дихальної та серцево-судинної систем, анорексія та діарея, зниження моторики травного каналу, місцевий біль, пов'язаний з внутрішньом'язовим введенням.

Коти

Мідріаз, дезорієнтація, можливе подразнення в місці введення в разі повторних ін'єкції, дисфорія, збудження, біль при ін'єкції.

Комбіноване використання з препаратами, що метаболізуються в печінці може посилювати ефект буторфанолу. Використання буторфанолу одночасно з анестетиками, центральними заспокійливими або з депресантами дихальної системи, посилює їх ефект. Це вимагає суворого контролю і обережної адаптації дози. Введення буторфанолу тваринам, що отримали анальгетик (слабкий µ-опіат) може знімати його ефект.

Коні

Підвищення дози може спричинити респіраторну депресію, як загальний ефект опіатів. Антагоністом є налоксон, який може бути використаний, як антидот. Інші можливі ознаки передозування включають порушення роботи центральної нервової системи (збудження, занепокоєння, незначна атаксія та сонливість), травного каналу, лихоманку, тахіпное.

Собаки та коти

Міоз, дихальна депресія, гіпотензія, порушення серцево-судинної системи і, в окремих випадках, апное, шок і кома. Залежно від клінічного стану тварину необхідно взяти під нагляд ветеринарного лікаря мінімум на 24 години.

По 1 мл в ампулі, 5 ампул в касеті, по 2 касети в пачці.

По 10 мл у флаконі, по 1 флаконі у пачці.

Термін придатності - 2 роки.

Після першого відбору із флакону - 28 днів.

Для застосування у ветеринарній медицині!

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.