Рокуронію бромід Калцекс розчин д/ін. 10 мг/мл по 5 мл №10 (5х2) у флак.

діюча речовина: рокуронію бромід (rocuronium bromide);

1 мл розчину містить рокуронію броміду 10 мг;

5 мл розчину (1 флакон) містить рокуронію броміду 50 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію ацетат тригідрат, кислота оцтова льодяна, вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або жовтуватого кольору розчин.

Міорелаксанти з периферичним механізмом дії. Інші сполуки четвертинного амонію. Рокуронію бромід. Код АТХ M03A C09.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Рокуронію бромід – швидкодіючий, середньої тривалості дії недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних). Він блокує нікотинові холінорецептори кінцевої пластинки рухового нерва скелетного м’яза. Антагоністами цієї дії є інгібітори ацетилхолінестерази, наприклад неостигмін, едрофоній i піридостигмін.

Фармакодинамічні ефекти

ED₉₀ (доза рокуронію броміду, необхідна для 90 % пригнічення скорочувальної реакції м’яза великого пальця на стимуляцію ліктьового нерва) при внутрішньовенній анестезії становить приблизно 0,3 мг/кг. Показник ED₉₅ у немовлят нижчий, ніж у дорослих і дітей (0,25, 0,35 і 0,4 мг/кг відповідно). Клінічна тривалість дії (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 25 % від контрольного рівня) при дозі рокуронію броміду 0,6 мг/кг маси тіла становить 30–40 хвилин. Загальна тривалість (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 90 % від контрольного рівня) становить 50 хвилин. Середній час спонтанного відновлення скорочувальної здатності від 25 % до 75 % контрольного рівня (індекс відновлення) після болюсної дози 0,6 мг/кг маси тіла становить 14 хвилин. При застосуванні препарату у нижчих дозах – 0,3–0,45 мг/кг маси тіла (1–1½ x ED₉₀) – початок дії настає пізніше і тривалість дії коротша. При високих дозах – 2 мг/кг маси тіла – клінічна тривалість становить 110 хвилин.

Інтубація при проведенні звичайної анестезії

Протягом 60 секунд після внутрішньовенного введення рокуронію броміду у дозі 0,6 мг/кг (2 х ED₉₀ при збалансованій анестезії) практично у всіх пацієнтів досягаються адекватні умови для інтубації, а у 80 % з них умови для інтубації розцінюються як відмінні. Загальне розслаблення скелетної мускулатури, адекватне для будь-яких хірургічних втручань, досягається протягом 2 хвилин. Після введення розчину у дозі 0,45 мг/кг прийнятні умови для інтубації створюються через 90 секунд.

Швидка послідовна індукція

При швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу або фентанілу/тіопенталу адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 93 % і 96 % пацієнтів відповідно після введення дози рокуронію броміду 1,0 мг/кг. З них у 70 % пацієнти такі умови оцінюються як відмінні. Клінічна тривалість дії при цій дозі наближається до 1 години, після чого нервово-м’язова провідність може бути безпечно відновлена. Після введення дози 0,6 мг/кг рокуронію броміду адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 81 % і 75 % пацієнтів при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії з пропофолом або фентанілом/тіопенталом відповідно.

Окремі групи пацієнтів

Діти. Середній час початку дії рокуронію броміду у дітей раннього віку та дітей, які почали ходити, при інтубаційній дозі 0,6 мг/кг дещо коротший, ніж у дорослих. Порівняння у групах дітей показало, що середній період часу до початку дії у новонароджених і підлітків (1 хвилина) дещо коротший за період часу у дітей раннього віку, немовлят та дітей, що почали ходити (0,4, 0,6 та 0,8 хвилини відповідно). У дітей тривалість релаксації і період відновлення нервово-м’язової провідності коротші порівняно з дітьми раннього віку та дорослих. Порівняльні дослідження у педіатричних групах показали, що середній період часу до відновлення Т₃ був подовженим у новонароджених і дітей раннього віку (56,7 та 60,7 хвилини відповідно) порівняно з таким у дітей, що почали ходити, дітей старшого віку та підлітків (45,4, 37,6 та 42,9 хвилини відповідно).

Пацієнти літнього віку і пацієнти із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів та/або з нирковою недостатністю

Тривалість дії рокуронію броміду у підтримувальній дозі 0,15 мг/кг може бути дещо більшою при застосуванні анестезії енфлураном i ізофлураном у пацієнтів літнього віку i пацієнтів із захворюваннями печінки та/або нирок (приблизно 20 хвилин), ніж у пацієнтів без порушення функції екскреторних органів, при внутрішньовенній анестезії (приблизно 13 хвилин). При багаторазовому введенні підтримувальних доз у рекомендованому діапазоні кумулятивний ефект (прогресивне збільшення тривалості дії) не спостерігався.

Відділення інтенсивної терапії

У відділенні інтенсивної терапії після безперервної інфузії час відновлення співвідношення величин відповідей на послідовну чотирирозрядну (TOF) стимуляцію до 0,7 залежить від рівня блокади у кінці інфузії. Після безперервної інфузії протягом 20 годин або більше середній час (діапазон) між поверненням Т₂ у відповідь на TOF-стимуляцію і відновленням TOF‑відношення до рівня 0,7 приблизно становить 1,5 (1-5) години у пацієнтів без поліорганної недостатності і 4 (1-25) години у пацієнтів з поліорганною недостатністю.

Серцево-судинна хірургія

У пацієнтів, яким планується проведення операції на серці, найчастішими серцево-судинними змінами, що спостерігалися під час розвитку максимального блоку після введення 0,6-0,9 мг/кг рокуронію броміду, є слабке і клінічно не виражене збільшення частоти серцевих скорочень до 9 % і підвищення середнього артеріального тиску до 16 % від контрольного рівня.

Оборотність м’язової релаксації

Введення сугамадексу або інгібіторів ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін або едрофоній) нейтралізує дію рокуронію. Сугамадекс можна вводити з метою стандартної оборотності (при 1-2 посттетанічних скороченнях до повторної появи T₂) або негайної оборотності (через 3 хвилини після введення рокуронію броміду). Інгібітори ацетилхолінестерази можна вводити при повторній появі T₂ або при перших ознаках клінічного відновлення.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні однократної болюсної дози рокуронію броміду його концентрація у плазмі крові змінюється трьома експоненціальними фазами. У здорових дорослих середній (95 % інтервал довіри) період напіввиведення становить 73 (66–80) хвилини, (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані становить 203 (193‑214) мл/кг маси тіла, а плазмовий кліренс – 3,7 (3,5–3,9) мл/кг/хв.

Пацієнти літнього віку та пацієнти з захворюваннями печінки та/або жовчних шляхів, та/або нирковою недостатністю

У контрольованих дослідженнях показано, що плазмовий кліренс у пацієнтів літнього віку і у хворих із порушенням функції нирок сповільнений, проте у більшості досліджень спостережувані відмінності не досягали статистичної значущості. Період напіввиведення у пацієнтів із захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хвилин, кліренс знижується на 1 мл/кг/хв (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Діти

Фармакокінетика рокуронію броміду у дітей (n=146) залежно від віку (0‑17 років) вивчалася з використанням популяційного аналізу об’єднаних фармакокінетичних даних двох клінічних досліджень анестезії севофлураном (індукція) та ізофлураном/закисом азоту (підтримувальна анестезія). Всі фармакокінетичні показники були лінійно пропорційними масі тіла, що підтверджувалось подібним кліренсом (л/год/кг). Об’єм розподілу (л/кг) та період напіввиведення (год) знижувалися з віком (роки).

Фармакокінетичні параметри (ФКП) у типових педіатричних пацієнтів за віковими групами підсумовано нижче.

Таблиця 1

Ймовірні ФКП (середнє стандартне відхилення [СХ]) рокуронію броміду у типових педіатричних пацієнтів під час застосування севофлурану та закису азоту (індукція) та ізофлурану/закису азоту (підтримувальна анестезія)

Відділення інтенсивної терапії

При введенні у вигляді безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції легень протягом 20 годин або довше середній період напіввиведення і середній (уявний) об’єм розподілу у рівноважному стані збільшуються. У контрольованих клінічних дослідженнях було встановлено значну індивідуальну варіабельність показників, пов’язану з різним генезом і ступенем вираженості поліорганної недостатності та індивідуальними характеристиками пацієнта. У пацієнтів з поліорганною недостатністю середній (± SD) період напіввиведення становив 21,5 (± 3,3) години, (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані – 1,5 (± 0,8) л/кг, плазмовий кліренс – 2,1 (± 0,8) мл/кг/хв (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Рокуроній виводиться із сечею і жовчю. Виведення з сечею досягає 40 % протягом 12‑24 годин. Після ін’єкції міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду його виведення становило в середньому 47 % з сечею і 43 % з калом протягом 9 днів. Приблизно 50 % препарату виводиться у незміненому вигляді. У плазмі крові метаболіти не виявлені.

Рокуронію бромід показаний дорослим і дітям (від доношених новонароджених до підлітків [від 0 до <18 років]) як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної послідовної індукції і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій. Дорослим рокуронію бромід також показаний для полегшення інтубації трахеї під час швидкої послідовної індукції і як додатковий засіб у відділеннях інтенсивної терапії (ВІТ) для полегшення інтубації та штучної вентиляції легенів.

Підвищена чутливість до рокуронію, іонів броміду або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Лікарські засоби, які впливають на силу та/або тривалість дії недеполяризуючих міорелаксантів.

Посилення ефекту

• Галогенізовані леткі анестетики підсилюють нервово-м’язову блокаду, спричинену рокуронію бромідом. Цей ефект стає помітним тільки при введенні підтримувальних доз (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Відновлення нервово-м’язової провідності за допомогою інгібіторів ацетилхолінестерази може бути сповільненим.
• Після інтубації із застосуванням суксаметонію (див. розділ «Особливості застосування»).
• Тривале супутнє застосування кортикостероїдів і рокуронію броміду у відділенні інтенсивної терапії може призвести до збільшення тривалості нервово-м’язової блокади або до міопатії (див. розділи «Особливості застосування» і «Побічні реакції»).

Препарати інших груп:

• антибіотики: аміноглікозиди, лінкозаміди і поліпептидні антибіотики, антибіотики ряду ациламіно-пеніциліну;
• діуретики, хінідин і його ізомер хінін, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн внутрішньовенно, бупівакаїн епідурально) і невідкладне введення фенітоїну або β-адреноблокаторів.

Рекураризація відзначалася після постопераційного введення аміноглікозиду, лінкозаміду, поліпептидних та ациламіно-пеніцилінових антибіотиків, хінідину, хініну і солей магнію.

Послаблення ефекту

• попереднє тривале введення фенітоїну або карбамазепіну;
• інгібітори протеази (габексат, улінастатин);
• неостигмін, едрофоній, піридостигмін.

Зміна ефекту:

• введення інших недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з рокуронію бромідом може спричиняти ослаблення або посилення нервово-м’язової блокади, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту;
• суксаметоній, який слід вводити після рокуронію броміду, може посилювати або послаблювати нервово-м’язову блокаду, спричинену рокуронію бромідом.

Вплив рокуронію броміду на інші лікарські засоби

Комбінація рокуронію броміду з лідокаїном може призводити до більш швидкого початку дії лідокаїну.

Діти

Офіційних досліджень взаємодії не проводилось. Наведені вище взаємодії та особливості застосування (див. відповідні розділи) щодо дорослих пацієнтів необхідно брати до уваги також при застосуванні рокуронію броміду дітям.

Рокуронію бромід повинен призначати лише анестезіолог із досвідом застосування препаратів, що блокують нервово-м’язову передачу; при застосуванні препарату слід мати готовими для термінового застосування засоби для контрольованої вентиляції легень, подачі кисню та інтубації трахеї.

Відповідне ведення та моніторинг

Оскільки рокуронію бромід спричиняє параліч дихальних м’язів, у пацієнтів, які отримують цей препарат, обов’язково необхідно проводити штучну вентиляцію легенів доти, поки не відновиться адекватне спонтанне дихання. Як і при застосуванні всіх міорелаксантів, важливо передбачити можливі труднощі інтубації трахеї, особливо у разі застосування препарату як складової методики швидкої послідовної індукції. Якщо виникають труднощі інтубації, що призводять до клінічної необхідності невідкладного припинення нервово-м’язової блокади, спричиненої рокуронієм, слід розглянути питання про застосування препарату зворотної дії. Необхідно впевнитись, що пацієнт дихає самостійно, глибоко та регулярно, перед тим як він залишить операційну після анестезії.

Залишкова курарезація

Як при застосуванні інших міорелаксантів, повідомлялося про розвиток залишкової кураризації і після введення рокуронію броміду. Щоб попередити ускладнення, які виникають у результаті залишкової кураризації, рекомендується проводити екстубацію тільки після відновлення у пацієнта нервово-м’язової провідності. У пацієнтів літнього віку (від 65 років) підвищується ризик залишкової нервово-м’язової блокади. Також слід враховувати й інші чинники, які можуть спричиняти залишкову кураризацію після екстубації у післяопераційний період (наприклад, медикаментозна взаємодія або стан хворого). Якщо застосування міорелаксанту не є складовою стандартної клінічної практики, то слід розглянути можливість застосування препарату зворотної дії (наприклад, сугамадекс або інгібітор ацетилхолінестерази), особливо у випадках, коли виникнення залишкової кураризації найбільш ймовірне.

Анафілаксія

Анафілактичні реакції можуть виникати після введення міорелаксантів. Для уникнення таких реакцій завжди слід вживати запобіжних заходів. Особливо у разі попереднього досвіду виникнення анафілактичних реакцій на будь-які міорелаксанти слід вживати спеціальних запобіжних заходів, оскільки повідомлялося про перехресні алергічні реакції до міорелаксантів.

Рокуроній може збільшити частоту серцевих скорочень.

Тривале застосування у відділеннях інтенсивної терапії

У цілому після тривалого застосування міорелаксантів у пацієнтів, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії, відзначався тривалий параліч та/або слабкість скелетних м’язів. Для запобігання можливому подовженню нервово-м’язової блокади та/або передозуванню наполегливо рекомендується, щоб протягом усього періоду застосування міорелаксантів здійснювався моніторинг нервово-м’язової провідності, а також щоб пацієнти отримували адекватне знеболювання і седативні препарати. Більш того, міорелаксанти слід вводити у ретельно підібраних дозах відповідно до індивідуальної реакції пацієнта, введення має проводитись досвідченим лікарем або під його спостереженням, а також при використанні відповідної методики нервово-м’язового моніторингу.

Регулярно повідомлялося про виникнення міопатії після тривалого введення недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з терапією кортикостероїдами у відділенні інтенсивної терапії. Тому для пацієнтів, які отримують міорелаксанти і кортикостероїди, період застосування міорелаксанту має бути якомога коротшим.

Застосування із суксаметонієм

Якщо для інтубації застосовувати суксаметоній, то введення рокуронію броміду слід відкласти до клінічного відновлення хворого після нервово-м’язової блокади, спричиненої суксаметонієм.

Оскільки рокуронію бромід завжди використовується з іншими лікарськими засобами та через ризик виникнення злоякісної гіпертермії під час анестезії, навіть за відсутності відомих тригерних факторів, лікарі повинні знати про ранні симптоми, підтвердження діагнозу та лікування злоякісної гіпертермії до початку проведення анестезії. Дослідження на тваринах показали, що рокуронію бромід не є фактором, що спричиняє злоякісну гіпертермію. Про рідкісні випадки злоякісної гіпертермії при застосуванні рокуронію броміду повідомлялось у період пост-маркетингового спостереження; однак причинно-наслідковий зв’язок не був доведений.

Ризик летального наслідку через лікарські помилки

Введення рокуронію броміду призводить до паралічу, який може призвести до зупинки дихання та летального наслідку, що є найбільш імовірним у пацієнтів, яким цей лікарський засіб не призначений. Слід переконатись у належному виборі призначеного лікарського засобу та уникати плутанини з іншими ін’єкційними розчинами, які є у наявності у відділенні інтенсивної терапії та в іншій клінічній практиці. Якщо препарат вводить інший медичний працівник, переконайтесь, що доза, яку вводять, є чітко визначена та підтверджена.

Гіпертонічний криз у пацієнтів з феохромоцитомою

Післяреєстраційні дані свідчать про випадки гіпертонічних кризів, які мають часовий зв’язок із застосуванням рокуронію у пацієнтів з діагностованою або латентною феохромоцитомою. Тому рокуроній слід застосовувати з обережністю для таких пацієнтів.

Нижчезазначені стани можуть вплинути на фармакокінетику та/або фармакодинаміку рокуронію броміду

Захворювання печінки та/або жовчовивідних шляхів і ниркова недостатність

Оскільки рокуроній виділяється зі сечею і жовчю, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам із клінічно значущими захворюваннями печінки і/або жовчовивідних шляхів та/або з нирковою недостатністю. У цих групах пацієнтів спостерігається подовження дії рокуронію броміду при дозах 0,6 мг/кг.

Збільшення часу циркуляції

Стани, пов’язані зі збільшенням часу циркуляції крові, такі як серцево-судинні захворювання, літній вік і набряки, що призводять до збільшення об’єму розподілу, можуть спричиняти більш повільний початок дії препарату. Тривалість дії також може бути збільшена через знижений плазмовий кліренс.

Захворювання нервово-м’язової системи

Як і інші міорелаксанти, рокуронію бромід слід з особливою обережністю застосовувати пацієнтам із захворюваннями нервово-м’язової системи або пацієнтам, які перенесли поліомієліт, оскільки реакція на міорелаксанти в цих випадках може бути значно змінена. Величина і напрям цих змін можуть бути дуже різними. У пацієнтів з тяжкою міастенією або міастенічним синдромом (Ітона-Ламберта) невеликі дози рокуронію броміду можуть чинити посилену дію, тому дозу рокуронію броміду слід підбирати до досягнення відповідної реакції.

Гіпотермія

При проведенні хірургічної операції в гіпотермічних умовах блокувальна дія рокуронію броміду на нервово-м’язову систему посилюється, а його тривалість збільшується.

Ожиріння

Як і інші міорелаксанти, рокуронію бромід може чинити тривалу дію, і спонтанне відновлення після його застосування може бути більш тривалим у пацієнтів з ожирінням, коли введення доз слід розраховувати за фактичною масою тіла.

Опіки

Відомо, що у пацієнтів з опіками розвивається стійкість до недеполяризуючих міорелаксантів. Рекомендується титрувати дозу до досягнення відповідної реакції.

Стани, які можуть підсилити дію рокуронію броміду

Гіпокаліємія (наприклад, після сильного блювання, діареї та терапії діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних переливань крові), гіпопротеїнемія, дегідратація, ацидоз, гіперкапнія та кахексія. У зв’язку з цим слід, по можливості, усунути серйозні порушення електролітного балансу, зміни рН крові або дегідратацію.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в 1 мл, тобто практично не містить натрію.

Вагітність

Клінічні дані про дію препарату у період вагітності відсутні. Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої шкідливої дії препарату на перебіг вагітності, розвитку ембріона / плода, пологи або постнатальний розвиток. Слід з обережністю призначати рокуронію броміду вагітним жінкам.

Кесарів розтин

Для проведення кесаревого розтину рокуронію бромід можна використовувати як частину методу швидкої послідовної індукції анестезії, якщо при цьому не очікується виникнення ускладнень при інтубації та введено достатню дозу анестетика, або після інтубації з введенням суксаметонію.

Застосування препарату рокуронію броміду в дозі 0,6 мг/кг було безпечним для породіль, які перенесли кесарів розтин. Рокуронію бромід не впливав на оцінку за шкалою Апгар, а також на м’язовий тонус та кардіореспіраторну адаптацію плода. За результатом аналізу пуповинної крові було встановлено, що лише незначна кількість рокуронію броміду проникає через плацентарний бар’єр, що не призводить до виникнення клінічних побічних реакцій у новонароджених.

Примітка 1. Дози 1,0 мг/кг були вивчені під час швидкої послідовної індукції анестезії в інших групах пацієнтів, за винятком пацієнтів, які перенесли кесарів розтин. Таким чином тільки доза 0,6 мг/кг рекомендована для застосування цій групі пацієнток.

Примітка 2. Поновлення нервово-м’язової провідності після введення міорелаксантів може бути сповільнене або незадовільне у пацієнток, які отримували солі магнію для лікування токсикозу вагітних, тому що солі магнію посилюють нервово-м’язову блокаду. Для таких пацієнтів дозу препарату Рокуронію бромід Калцекс потрібно зменшити та проводити її титрування залежно від м’язової відповіді.

Годування груддю

Не встановлено, чи проникає рокуронію бромід у грудне молоко. Дослідження на тваринах продемонстрували незначні рівні препарату у молоці. Рокуронію бромід можна застосовувати у період годування груддю тільки тоді, коли, на думку лікаря, очікувана користь для жінки переважає потенційний ризик для дитини. Після введення разової дози рекомендується утриматися від грудного годування протягом п’яти періодів напіввиведення рокуронію, тобто приблизно протягом 6 годин.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Оскільки препарат Рокуронію бромід Калцекс застосовують як допоміжний засіб при проведенні загальної анестезії, слід дотримуватися звичайних запобіжних заходів після загальної анестезії для амбулаторних пацієнтів.

Рокуронію бромід, як і інші міорелаксанти, повинен вводити тільки лікар із досвідом застосування подібних препаратів, або здійснювати введення препарату потрібно під контролем такого спеціаліста.

Препарат застосовувати тільки в умовах стаціонару. Препарат вводити внутрішньовенно як болюсно, так і у вигляді безперервної інфузії.

Дозу препарату Рокуронію бромід Калцекс, як і інших міорелаксантів, потрібно підбирати індивідуально для кожного пацієнта. При підборі дози слід брати до уваги метод анестезії і очікувану тривалість операції, метод премедикації та очікувану тривалість штучної вентиляції легенів, можливу взаємодію з іншими препаратами, що вводяться одночасно, а також загальний стан пацієнта.

Для оцінки ефективності нервово-м’язової блокади і відновлення нервово-м’язової провідності рекомендується використовувати відповідну методику нервово-м’язового моніторингу.

Засоби для інгаляційного наркозу підсилюють блокувальну у дію рокуронію броміду на нервово‑м’язову передачу. Це посилення може стати клінічно значущим лише тоді, коли у процесі загальної анестезії концентрація введених інгаляційно речовин у тканинах досягає рівня, достатнього для такої взаємодії. Тому необхідно коригувати дозу рокуронію броміду шляхом введення найменших підтримувальних доз препарату через більші інтервали часу або шляхом максимального зниження швидкості інфузії під час тривалих (більше 1 години) процедур, що проводяться із застосуванням інгаляційного наркозу.

Небезпека лікарських помилок: випадкове введення міорелаксантів може спричинити серйозні побічні ефекти, включаючи летальні наслідки. Зберігати Рокуронію бромід Калцекс з непошкодженою кришкою та запобіжним кільцем, та таким чином, щоб мінімізувати можливість вибору неправильного продукту (див. розділ «Особливості застосування»).

Для дорослих пацієнтів такі рекомендації щодо режиму дозування можна використовувати як загальну схему при проведенні трахеальної інтубації, для забезпечення м’язової релаксації при операціях різної тривалості, а також у разі застосування у відділенні інтенсивної терапії.

Хірургічні процедури

Інтубація трахеї

Стандартна доза рокуронію броміду, після якої належні умови для інтубації трахеї встановлюються приблизно через 60 секунд майже у всіх пацієнтів, під час звичайної анестезії становить 0,6 мг/кг маси тіла. При проведенні швидкої послідовної індукції анестезії рекомендована доза рокуронію броміду 1 мг/кг маси тіла. При застосуванні рокуронію броміду у дозі 0,6 мг/кг маси тіла для проведення швидкої послідовної індукції анестезії рекомендується проводити інтубацію трахеї пацієнта через 90 секунд після введення рокуронію броміду.

Щодо застосування рокуронію броміду протягом швидкої послідовної індукції анестезії пацієнткам, яким проводять кесарів розтин, див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Підтримувальні дози

Рекомендована підтримувальна доза рокуронію броміду становить 0,15 мг/кг маси тіла; у разі тривалого інгаляційного наркозу її слід зменшити до 0,075-0,1 мг/кг маси тіла. Підтримувальні дози краще всього вводити у той момент, коли амплітуда м’язових скорочень відновилась до 25 % від контрольного рівня або при появі 2-3 відповідей при моніторингу у режимі послідовної чотирирозрядної стимуляції (TOF).

Безперервна інфузія

Якщо рокуронію бромід вводити шляхом безперервної інфузії, рекомендується вводити навантажувальну дозу 0,6 мг/кг маси тіла. Коли нервово-м’язова провідність почне відновлюватися, слід розпочати інфузійне введення. Швидкість інфузії слід підібрати так, щоб скорочувальна реакція скелетних м’язів знаходилася на рівні 10 % від контрольного рівня або підтримувалися 1-2 відповіді при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції. У дорослих при внутрішньовенній загальній анестезії швидкість інфузії, необхідна для підтримки нервово-м’язового блоку на цьому рівні, становить 0,3-0,6 мг/кг/год, а при інгаляційному наркозі – 0,3‑0,4 мг/кг/год. Рекомендується проводити постійний моніторинг нервово-м’язової провідності, оскільки необхідна швидкість інфузії може бути різною при різних методах анестезії і для різних пацієнтів.

Діти

Для новонароджених (0-27 днів), немовлят (28 днів-2 місяці), дітей раннього віку (3‑23 місяці), дітей старшого віку (2-11 років) і підлітків (12-17 років) рекомендована доза для інтубації під час звичайної анестезії і підтримувальна доза такі ж самі, як і для дорослих.

Однак тривалість дії разової дози при інтубації буде довшою у новонароджених та немовлят, ніж у старших дітей.

Для безперервного введення препарату дітям (за винятком дітей 2-11 років) швидкість інфузії така ж сама, як і для дорослих. Для дітей віком 2-11 років може бути необхідною вища швидкість інфузії. Для дітей 2-11 років початкові швидкості інфузії рекомендуються такі ж, як і для дорослих, а під час процедури їх необхідно скоригувати для підтримки амплітуди м’язових скорочень на рівні 10 % від контрольної амплітуди або для підтримки 1-2 відповідей при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції.

Досвід застосування рокуронію броміду дітям при швидкій послідовній індукції обмежений, тому рокуронію бромід не рекомендується застосовувати дітям для покращення умов трахеальної інтубації під час швидкої послідовної індукції.

Дозування для пацієнтів літнього віку, пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів та/або з нирковою недостатністю

Стандартна доза препарату Рокуронію бромід Калцекс для інтубації пацієнтів літнього віку (>65 років), пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчовивідних шляхів та/або з нирковою недостатністю під час звичайної анестезії становить 0,6 мг/кг маси тіла. Для таких пацієнтів, у яких очікують більш довгу тривалість дії, слід розглядати дозу 0,6 мг/кг для швидкої послідовної індукції анестезії. Незалежно від техніки анестезії, що застосовується, рекомендована підтримувальна доза для таких пацієнтів становить 0,075-0,1 мг/кг рокуронію броміду, а рекомендована швидкість інфузії становить 0,3-0,4 мг/кг/год (див. також «Безперервна інфузія»).

Дозування для пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням

При застосуванні препарату пацієнтам із надмірною масою тіла або ожирінням (маса тіла яких на 30 % або більше перевищує стандартну масу тіла) дози слід зменшувати з урахуванням стандартної маси тіла.

Застосування у відділенні інтенсивної терапії

Інтубація трахеї

При ендотрахеальній інтубації застосовувати ті самі дози, що й при хірургічних втручаннях. Підтримувальні дози

Рекомендується застосовувати рокуронію бромід у початковій навантажувальній дозі 0,6 мг/кг маси тіла з подальшою безперервною інфузією одразу після того, як ступінь м’язових скорочень відновиться до 10 % від контрольного рівня або буде отримано 1-2 відповідей при моніторингу у режимі чотирирозрядної стимуляції. Дози рокуронію броміду завжди слід титрувати залежно від ефективності для кожного окремого пацієнта. Рекомендована початкова швидкість інфузії для підтримки нервово-м’язової блокади на рівні 80-90 % (1‑2 відповідей при стимуляції у режимі TOF) у дорослих пацієнтів становить 0,3‑0,6 мг/кг/год протягом першої години введення, після чого протягом 6-12 годин необхідно знижувати швидкість введення відповідно до індивідуальної реакції пацієнта. Після цього індивідуальні вимоги щодо дози залишаються відносно постійними.

У контрольованих клінічних дослідженнях було виявлено велику варіабельність між пацієнтами щодо годинної швидкості інфузії з середнім значенням 0,2-0,5 мг/кг/год залежно від причини і ступеня органного порушення, супутнього медикаментозного лікування та індивідуальних характеристик пацієнта. Для забезпечення оптимального контролю кожного пацієнта наполегливо рекомендується проводити моніторинг нервово-м’язової провідності. Досліджено введення препарату тривалістю до 7 днів.

Пацієнти особливих груп

Препарат не рекомендується застосовувати для проведення штучної вентиляції легень при інтенсивній терапії дітей та пацієнтів літнього віку через відсутність даних з безпеки та ефективності препарату для цих категорій пацієнтів.

Рокуронію бромід у концентраціях 0,5 мг/мл і 2,0 мг/мл сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином декстрози, 5 % розчином декстрози у фізіологічному розчині, стерильною водою для ін’єкцій і розчином лактату Рінгера. Вступ повинен бути розпочато негайно після змішування, і має бути завершено протягом 24 годин.

Невикористані лікарські засоби або використані матеріали повинні бути знищені відповідно до місцевих вимог.

Рокуронію бромід застосовують педіатричним пацієнтам: новонародженим (0–27 днів), немовлятам (28 днів–2 місяці), дітям раннього віку (3 місяці–23 місяці), дітям старшого віку (2–11 років) і підліткам (12–17 років).

У разі передозування та тривалої нервово-м’язової блокади пацієнту необхідно проводити підтримувальну вентиляцію легенів та седативну терапію. В цій ситуації існують два шляхи для оборотності нервово-м’язової блокади:

(1) Сугамадекс можна застосувати для оборотності інтенсивної (прогресуючої) та глибокої блокади. Доза сугамадексу залежить від рівня нервово-м’язової блокади.

(2) Після початку спонтанного відновлення дихання слід ввести у відповідних дозах інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, едрофоній, піридостигмін). Якщо введення інгібітору ацетилхолінестерази не знімає блокувального ефекту препарату рокуронію бромід, необхідно продовжувати штучну вентиляцію легень, поки не відновиться самостійне дихання. Повторне введення інгібітору ацетилхолінестерази може бути небезпечним.

У дослідженнях на тваринах тяжка форма пригнічення серцево-судинної функції, що призводить до серцевого колапсу, не спостерігалася, поки не було введено кумулятивної дози 750 x ED₉₀ (135 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла).

Під час застосування препарату у пацієнтів найчастіше спостерігаються такі побічні реакції: біль / реакції у місці ін’єкції, зміни життєво важливих функцій і тривала нервово-м’язова блокада. Серйозними побічними реакціями, про які в період післяреєстраційного нагляду повідомлялося найчастіше, є анафілактичні та анафілактоїдні реакції і пов’язані з ними симптоми.

Частота виникнення побічних дій¹: нечасто (≥1/1 000, <1/100), рідко² (≥1/10 000, <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними). Частоти отримані зі звітів постреєстраційних спостережень і даних із загальної літератури. Щодо «нечасто» і «рідко», дані з постреєстраційних спостережень не дозволяють визначити точну частоту народження. З цієї причини частота повідомлень була розділена на дві, а не на п’ять категорій (вказана як «нечасто / рідко»).

З боку імунної системи: дуже рідко – підвищена чутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок.

З боку нервової системи: дуже рідко – млявий параліч.

З боку органів зору: частота невідома – мідріаз^2,3, фіксовані зіниці^2,3.

З боку серця: нечасто / рідко – тахікардія; частота невідома – синдром Коуніса.

З боку судинної системи: нечасто / рідко – гіпотензія; дуже рідко – судинний колапс і шок, почервоніння обличчя.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко –бронхоспазм.

З боку шкіри та підшкірної тканини: дуже рідко – ангіоневротичний набряк, кропив’янка,

висипання, еритематозні висипання.

З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: м’язова слабкість⁴, стероїдна міопатія⁴.

Загальні порушення і реакції в місці введення: нечасто / рідко – препарат неефективний, лікувальний ефект / терапевтична відповідь знижений, лікувальний ефект / терапевтична відповідь підвищений, біль у місці ін’єкції, реакція у місці ін’єкції; дуже рідко – набряк обличчя.

Травма, отруєння і процедурні ускладнення: нечасто / рідко – тривала нервово-м’язова блокада, затримка відновлення від наркозу; дуже рідко – ускладнення дихальних шляхів при анестезії.

¹ Частота визначена за звітами постмаркетингового нагляду та опублікованими даними.

² Дані пост-маркетингового нагляду не дають змоги підрахувати точну кількість випадків. З цієї причини частоту виникнення було розділено на 3, а не на 5 категорій.

³ У контексті потенційного підвищення проникності або порушення цілісності гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ).

⁴ Після довготривалого застосування реанімаційних заходів.

У післяреєстраційний період повідомлялося про випадки гіперчутливості, пов’язані як із застосуванням рокуронію, так і з комплексом «рокуроній – сугамадекс».

Тривала нервово-м’язова блокада

Найчастіше несприятливою реакцією на недеполяризуючі міорелаксанти як клас є розширення фармакологічної дії препарату за межі необхідного періоду часу. Ступінь цієї дії може варіювати від слабкості скелетних м’язів до глибокого і тривалого паралічу скелетної мускулатури, що призводить до дихальної недостатності або апное.

Міопатія

Повідомлялося про міопатію після застосування різних міорелаксантів у поєднанні з кортикостероїдами у ВІТ (див. розділ «Особливості застосування»).

Реакції у місці ін’єкції

Під час швидкої послідовної індукції анестезії повідомлялося про біль при ін’єкції, особливо коли пацієнт ще не повністю втратив свідомість, зокрема при застосуванні пропофолу як індукційного засобу. У клінічних дослідженнях біль при ін’єкції була відзначена у 16 % пацієнтів, яким була проведена швидка послідовна індукція анестезії пропофолом, і менш ніж у 0,5 % пацієнтів, яким була проведена швидка послідовна індукція анестезії із застосуванням фентанілу та тіопенталу.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігання поза холодильником

Рокуронію бромід також може зберігатися не в холодильнику при температурі не вище 25 °C протягом максимум 12 тижнів, після чого його слід знищити. Якщо лікарський засіб зберігався не в холодильнику, його не можна поміщати назад у холодильник. Термін зберігання не повинен перевищувати термін придатності.

Після розведення

Після розведення інфузійними розчинами (див. розділ «Спосіб застосування та дози») хімічна та фізична стабільність при застосуванні була продемонстрована протягом 72 годин при температурі 30 °C.

З мікробіологічної точки зору розчин слід використовувати негайно. Якщо його не застосувати негайно, то за час зберігання і умови його використання несе відповідальність користувач. Зазвичай час зберігання становить не більше ніж 24 години при температурі від

2 до 8 °C, якщо тільки розведення не проводилося в добре контрольованих і валідованих асептичних умовах.

Встановлено фізичну несумісність рокуронію броміду з розчинами що містять: амфотерицин В, амоксицилін, азатіоприн, цефазолін, клоксацилін, дексаметазон, діазепам, еноксимон, еритроміцин, фамотидин, фуросемід, гідрокортизону натрію сукцинат, інсулін, інтраліпід, метогекситал, метилпреднізолон, преднізолону натрію сукцинат, тіопентал, триметоприм і ванкоміцин.

Рокуронію бромід також не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, за винятком 0,9 % розчину натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій, 5 % розчину декстрози для внутрішньовенних інфузій, 5 % розчину декстрози у фізіологічному розчині, стерильною водою для ін’єкцій і розчином лактату Рінгера.

Якщо рокуронію бромід вводиться через одну інфузійну систему з іншими лікарськими засобами, необхідно ретельно промивати систему (наприклад, 0,9 % розчином натрію хлориду) між введенням розчину рокуронію броміду і препаратів, які з ним не сумісні, а також якщо сумісність не встановлена.

По 5 мл у флаконах з безбарвного скла I гідролітичного класу, закупорених гумовими пробками і обтискними ковпачками.

По 5 флаконів у чарунковій упаковці (піддоні) з полістирольної плівки.

По 2 чарункові упаковки (піддони) разом з інструкцією для медичного застосування в пачці з картону.

За рецептом.

Виробник, який відповідає за випуск серії: АТ «Калцекс».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

АТ «Калцекс».

Місцезнаходження заявника

Вул. Крустпілс, 71E, Рига, LV-1057, Латвія.