Урокіназа - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: урокіназа;

1 флакон містить урокінази 10000 МО (0,13 мг) або 500000 МО (6,41 мг).

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, додекагідрат; натрію дигідрофосфат, дигідрат; альбумін людини.

Порошок для розчину для ін’єкцій та інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: біла ліофілізована маса.

Антитромботичні засоби. Ферменти. Код АТХ B01A D04.

Фармакодинаміка. Урокіназа – це фермент, активним центром якого є амінокислота серин (синонім – серинова протеаза).

Урокіназа має специфічну спорідненість з плазміногеном і перетворює плазміноген безпосередньо на плазмін шляхом гідролізу зв’язку аргінін-валін. Тромби, що містять фібрин, можуть розчинятися завдяки тромболітичному ефекту плазміну.

Індукована урокіназою фібринолітична активність плазми призводить до дозозалежного зниження рівня плазміногену і фібриногену та підвищує рівень продуктів гідролізу фібрину і фібриногену, які чинять пряму антикоагуляційну дію та потенціюють дію гепарину. Ці ефекти урокінази тривають протягом 12–24 годин після завершення введення препарату.

Індуковане урокіназою перетворення плазміногену на плазмін може бути конкурентно пригнічене епсилон-амінокапроновою, транексамовою і параамінобензойною кислотами. Проте ці інгібітори фібринолізу не потенціюють антикоагуляційний ефект продуктів гідролізу фібрину та фібриногену у кровообігу.

Протеїни плазми, що інгібують урокіназу, можуть пригнічувати активність урокінази різною мірою, що залежить від індивідуальних особливостей (наприклад, при уремії).

Фармакокінетика. Урокіназу потрібно вводити внутрішньовенно або внутрішньоартеріально.

Експерименти на лабораторних тваринах показали, що урокіназа розкладається ферментами. Печінка відіграє суттєву роль у біотрансформації урокінази. Неактивні продукти розпаду елімінуються з жовчю і насамперед нирками.

Період напіввиведення урокінази становить від 9 до 16 хв у людини. Клінічний ефективний період напіввиведення залежить від тривалості дії активованого плазміну і, таким чином, триває довше.

Тромбоз периферичних артерій.

Гострий та підгострий тромбоз глибоких вен.

Гостра, діагностично підтверджена легенева емболія, зокрема якщо вона супроводжується нестабільним гемодинамічним статусом.

Тромбоз артеріовенозного шунта.

Підвищена чутливість до урокінази або до будь-якого з компонентів препарату.

Усі форми пригнічення системи згортання крові, особливо при підвищеній схильності до геморагій (спонтанний фібриноліз і геморагічний діатез). Лікування пероральними антикоагулянтами.

Гострі цереброваскулярні явища (наприклад інсульт, швидкоминуче ішемічне порушення мозкового кровообігу), особливо внутрішньочерепний крововилив.

Внутрішньочерепні пухлини, аневризми або артеріовенозне порушення розвитку мозкових артерій.

Інтрамуральна аневризма аорти, що розшаровується.

Прояви кровотечі.

Підвищена схильність до кровотеч внаслідок шлунково-кишкових захворювань (злоякісні пухлини, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, гострий неспецифічний виразковий коліт), порушень сечостатевої системи (злоякісні пухлини, сечокам’яна хвороба), порушень легеневої системи (кавернозний туберкульоз або бронхоектази), тяжких печінкових порушень (цироз печінки, езофагеальний варикоз), тяжких ниркових порушень.

Протягом 3 місяців після тяжкої кровотечі (шлунково-кишкової або внутрішньочерепної), після тяжкої травми або ускладнених хірургічних втручань (коронарне шунтування, внутрішньочерепні або інтраспінальні операції або травми).

Перші 4 тижні після пологів.

Аборт.

Загроза викидня.

Підозра на передлежання плаценти.

Пункція судини, яку не можна затиснути.

Протягом 10 днів після біопсії органа, поперекової пункції, зовнішнього масажу серця протягом тривалого періоду або одразу після внутрішньом’язової ін’єкції.

Тяжка артеріальна гіпертензія, що не піддається лікуванню (систолічний тиск понад 200 мм рт. ст., діастолічний – понад 100 мм рт. ст.; гіпертензивна ретинопатія ІІІ–IV ступеня).

Геморагічна ретинопатія або інші захворювання очей з підвищеною схильністю до кровотеч.

Гострий панкреатит, перикардит, септичний ендокардит.

Сепсис.

Тяжка тромбоцитопенія.

Ризик кровотечі зростає після одночасного введення:

• препаратів, що пригнічують згортання крові, таких як гепарин, кумарин та їх похідні;
• препаратів, які впливають на кількість або функцію тромбоцитів, таких як ацетилсаліцилова кислота, алопуринол, похідні клофібринової кислоти, клопідогрель, індометацин, дипіридамол, фенілбутазон, тиклопідин, тетрацикліни, вальпроєва кислота, тіоурацил, сульфаніламіди, цитостатичні препарати, декстрани та нестероїдні протизапальні засоби.

Пригнічують фібринолітичну дію урокінази антифібринолітичні препарати, такі як апротинін, параамінобензойна кислота, епсилон-амінокапронова кислота і транексамова кислота.

Урокіназу медак слід застосовувати з винятковою обережністю:

• у разі септичного тромбофлебіту або інфікованого артеріовенозного свища з оклюзією тромбом;
• при цереброваскулярних захворюваннях, окрім описаних у розділі «Протипоказання», або при цереброваскулярних порушеннях в анамнезі;
• при артеріальній гіпертензії;
• при наявності тромбу у лівій частині серця (наприклад стеноз мітрального клапана, що супроводжується фібриляцією передсердь);
• за будь-яких обставин, у яких важко одержати доступ до можливого джерела кровотечі;
• у разі зменшення кількості тромбоцитів та/або змін лабораторних параметрів, що вказують на порушений гемостаз (наприклад пролонгований протромбіновий час, аРТТ, Quick тощо).

Слід уникати внутрішньом’язових ін’єкцій та застосування жорстких катетерів при лікуванні урокіназою.

Після масажу серця, який проводять у процесі серцево-легеневої реанімації, існує підвищений ризик ускладнень, що супроводжуються кровотечею.

Якщо виникає кровотеча, слід дотримуватись процедур, описаних у розділі «Передозування».

При введенні лікарських засобів, які виробляють із людських білків, не можна повністю виключити ризик передачі інфекційних хвороб, включаючи хвороби невідомої етіології. Однак вказаний ризик є дуже низьким завдяки процесу інактивації (нагрівання у розчині при температурі + 60 °С протягом 10 годин).

Спостереження за пацієнтами після введення підвищених доз Урокінази медак передбачає у разі необхідності визначення рівня фібриногену і протромбінового часу, як і при будь-якій іншій формі фібринолітичної терапії.

На відміну від цього, вказані лабораторні показники зазвичай не змінюються після введення доз нижче 40000 МО/год; у такому разі фібринолітична активність проявляється зменшенням часу лізису еуглобуліну і збільшенням кількості продуктів деградації фібрину.

Існує підвищений ризик внутрішньочерепної кровотечі у пацієнтів літнього віку. Таким чином, співвідношення ризик-користь для даної групи пацієнтів слід аналізувати з особливою обережністю.

Може бути потрібне зменшення дози для пацієнтів з порушеною функцією нирок/печінки. У такому разі рівень фібриногену має бути не нижче 100 мг/дл.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Урокіназа медак має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Урокіназу слід вводити внутрішньовенно або внутрішньоартеріально. Застосовувати як у вигляді монотерапії, так і у складі комбінованої тромболітичної терапії з гепарином. Дози визначати залежно від нозологічної форми, захворювання, виду тромбозу.

Тромбоз периферичних артерій

Системний лізис

Початкова доза урокінази для дорослих становить 250000–600000 МО внутрішньовенно протягом 10–20 хв. Підтримуюча доза – 80000–150000 МО урокінази на годину.

Одночасне введення гепарину необхідне для того, щоб забезпечити адекватний захист від рецидивуючого тромбозу.

Початок і тривалість терапії гепарином залежить від часткового активного протромбінового часу, який має перевищувати норму в 1,5–2,5 рази.

Внутрішньовенне введення гепарину у дозі 500–1000 МО на годину зазвичай є достатнім.

Тривалість лікування урокіназою залежить від клінічних показників і результатів діагностичних процедур. У середньому таке лікування потрібно проводити 4–5 днів.

Місцевий лізис

Спочатку проводять інфільтрацію тромбу розчином урокінази. Доза не має перевищувати 100000–120000 МО на годину для пацієнтів із масою тіла 70 кг. Лікування має тривати до досягнення позитивного клінічного ефекту, але не довше 48 годин.

Тромбоз глибоких вен

Початкова доза для дорослих становить 250000–600000 МО урокінази внутрішньовенно протягом 10–20 хв. Підтримуюча доза становить 40000–100000 МО на годину.

Одночасне введення гепарину необхідне для того, щоб протидіяти виникненню рецидивуючого тромбозу.

Початок і тривалість терапії гепарином залежить від показників часткового активного протромбінового часу, який має перевищувати норму в 1,5–2,5 раза.

Внутрішньовенне введення гепарину у дозі 500-1000 МО на годину зазвичай є достатнім.

Тривалість лікування урокіназою залежить від об’єктивно підтвердженого позитивного клінічного ефекту і зазвичай становить 7–14 днів.

Тромбоемболія легеневої артерії

Початкова доза для дорослих становить 2000 МО або 4400 МО урокінази/кг маси тіла пацієнта і вводиться внутрішньовенно краплинно протягом 10–20 хв. Підтримуюча доза становить 2000 МО урокінази/кг маси тіла на годину з одночасним введенням гепарину або 4400 МО урокінази/кг маси тіла на годину без застосування гепарину. Початок і тривалість інфузії гепарину залежать від активного протромбінового часу.

Подальше введення гепарину зазвичай необхідне для того, щоб забезпечити належний захист проти рецидивуючого тромбозу. Початок і тривалість інфузії гепарину залежать від активного протромбінового часу, який має у 1,5–2,5 раза перевищувати норму. Зазвичай достатнім є введення дози 500–1000 МО нефракціонованого гепарину/год внутрішньовенно.

Тромбоз артеріовенозних шунтів

Розчин урокінази з концентрацією 5000–25000 МО/мл вводити в обидві трубки, встановлені у шунт. У разі необхідності цю процедуру слід повторювати кожні 30 хв. Тривалість лікування не має перевищувати 2 годин.

Фібринолітичне лікування критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі діабетичної стопи

Препарат вводити внутрішньовенно краплинно протягом 30 хв 1 раз на день. Тривалість лікування становить не більше 21 дня.

Дозу визначати щоденно відповідно до показника фібриногену:

> 2,5 г/л: 1000000 МО урокінази;

< 1,6–2,5 г/л: 250000–500000 МО урокінази;

< 1,6 г/л: урокіназу не застосовувати.

Порушена функція нирок/печінки

Може бути необхідним зниження дози, в таких випадках рівень фібриногену має бути не нижче 100 мг/дл.

Пацієнти літнього віку

Досвід застосування урокінази пацієнтам віком понад 65 років обмежений. У пацієнтів літнього віку існує підвищений ризик внутрішньочерепної кровотечі. Урокіназу медак у дозі 500000 МО даній групі пацієнтів слід застосовувати з особливою обережністю.

Приготування розчину

Вміст 1 флакона Урокінази медак 10000 МО розчинити у 2 мл води для ін’єкцій; 500000 МО – у 10 мл води для ін’єкцій.

Для краплинного введення вміст 1 флакона Урокінази медак можна розчинити у воді для ін’єкцій, а потім розвести 5 % або 10 % розчином глюкози або 0,9 % розчином натрію хлориду до отримання кінцевого об’єму 50 мл.

Діти.

Досвід застосування урокінази дітям обмежений.

Симптоми: кровотеча, ниркова кровотеча.

У разі розвитку кровотечі, яка контролюється шляхом компресії, лікування можна продовжити при ретельному моніторингу.

У разі ускладнень у вигляді кровотечі, яку не можна контролювати, застосовуючи згадані вище заходи, і яка потребує лікування, слід припинити терапію урокіназою і у разі необхідності ввести апротинін або інший антифібринолітичний лікарський засіб. Початкова доза апротиніну становить 500000–1000000 КІО (калікреїн-інактивуюча одиниця) на годину внутрішньовенно, а потім 50000–100000 КІО/год до досягнення гемостазу. Слід пам’ятати, що існує можливість розвитку анафілаксії.

У разі тяжкої та загрозливої для життя кровотечі внаслідок тяжкого гіперфібринолізу лікування урокіназою слід припинити негайно. Антифібринолітичне лікування потрібно доповнити заміщенням фібриногену за допомогою концентрату і відповідних продуктів крові. Дане лікування слід проводити тільки після консультації з фахівцем з гемотрансфузії.

Часто спостерігаються мікрогематурія і кровотеча з ушкоджених судин, гематом і кровотеча після пункції, інвазивних методик, внутрішньом’язових ін’єкцій, травм або свіжих ран.

У поодиноких випадках (приблизно 1 %) спостерігаються загрозливі для життя кровотечі (наприклад інтрацеребральні, ретроперитонеальні, шлунково-кишкові, внутрішньопечінкові).

Часто спостерігаються тимчасові підвищення рівня трансаміназ і зниження рівня гематокриту без будь-якої кровотечі, що виявляється клінічно.

Внаслідок відриву тромбів можуть виникати емболії.

Інколи були випадки тимчасового підвищення температури тіла, припливи.

Спостерігалися поодинокі випадки алергічних реакцій, які проявлялися еритемою, шкірною екзантемою, диспное, артеріальною гіпотензією.

Спостерігалися поодинокі повідомлення про випадки летальної анафілактичної реакції.

Реакції, пов’язані з інфузією лікарського засобу: підвищення температури тіла, озноб. Для симптоматичного лікування не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту.

Інші реакції, пов’язані з інфузією: диспное, ціаноз, гіпоксемія, ацидоз, біль у спині, нудота та /або блювання. Ці реакції зазвичай розвиваються протягом однієї години після початку інфузії урокінази.

Під час застосування препарату небажані ефекти класифікувалися за частотою: дуже часто (> 1/10), часто (> 1/100, < 1/10), нечасто (> 1/1000, < 1/100), поодинокі (> 1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000).

Кров і лімфатична система: дуже часто – зниження гематокриту без клінічного прояву кровотечі.

Нервова система: часто – внутрішньочерепна кровотеча; нечасто – загрозлива для життя внутрішньочерепна кровотеча.

Органи зору: рідкісні – крововилив у склисте тіло.

Судини: часто – емболія.

Травний тракт: часто – шлунково-кишкова кровотеча, позачеревна кровотеча; нечасто – загрозлива для життя шлунково-кишкова або позачеревна кровотеча.

Печінка: дуже часто – тимчасове підвищення активності печінкових трансаміназ; нечасто – загрозлива для життя внутрішньопечінкова кровотеча.

Нирки і сечовивідні шляхи: дуже часто – мікрогематурія; часто – ниркова кровотеча, кровотечі сечовивідних шляхів; нечасто – загрозливі для життя кровотечі сечостатевих шляхів.

Алергічні реакції: дуже часто – гарячка, кропив’янка, диспное, артеріальна гіпотензія.

Інші: дуже часто – кровотечі з ділянок пункцій, ран, поява або збільшення у розмірі гематом або забиттів, носові кровотечі, кровоточивість ясен; часто – гарячка; нечасто – загрозливі для життя кровотечі у паренхіматозні органи або м’язи.

Повідомлення про побічні реакції від співробітників охорони здоров’я повинні надходити згідно з чинним законодавством у сфері обігу лікарських засобів на території України.

3 роки.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Приготовлений розчин потрібно використати негайно.

Розчин, приготовлений в асептичних умовах, можна зберігати не більше 8 годин.

Немає інформації щодо несумісності препарату.

По 1 скляному флакону, що містить 10000 МО (0,13 мг) або 500000 МО (6,41 мг) урокінази, у картонній коробці.

За рецептом.

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ.

Театерштрассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина.