Асманекс - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: mometasone;

1 доза містить 200 мкг або 400 мкг мометазону фуроату;

допоміжна речовина: лактоза безводна.

Порошок для інгаляцій, дозований.

Основні фізико-хімічні властивості: Твистхейлер^® містить білого або майже білого кольору порошкові агломерати без видимих сторонніх включень.

Засоби, що застосовуються для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів інгаляційно. Глюкокортикостероїди.

Код АТХ R03B А07.

Фармакодинаміка.

Мометазону фуроат – це глюкокортикостероїдний засіб для інгаляцій з місцевою протизапальною дією.

Механізм протиалергічного та протизапального ефектів мометазону фуроату полягає в його здатності знижувати вивільнення медіаторів запалення. In vitro дослідження показало, що мометазону фуроат інгібує вивільнення лейкотрієнів із лейкоцитів у пацієнтів з алергічними реакціями. В культурі клітин мометазону фуроат продемонстрував високу ефективність при інгібуванні синтезу і вивільненні інтерлейкінів IL-1, IL-5, IL-6, і TNFa; він також є сильним інгібітором утворення LT (лейкотрієнів) та додатково – дуже сильним інгібітором утворення Th2-цитокінів, інтерлейкінів IL-4, IL-5 з людських CD4+ Т-клітин.

Мометазону фуроат у ході досліджень in vіtro продемонстрував зв`язування з глюкокортикоїдними рецепторами людини, яке у 12 разів більше, ніж у дексаметазону, у 7 разів більше, ніж у триамцинолону ацетоніду, у 5 разів більше, ніж у будесоніду та у 1,5 раза більше, ніж у флутиказону.

У пацієнтів, хворих на астму, при багаторазовому введенні мометазону фуроату протягом 4 тижнів у дозах від 200 мкг двічі на добу до 1200 мкг щоденно не були виявлені ознаки клінічно значимого пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи при будь-якому рівні доз, а видимий рівень системної активності спостерігався лише при дозі 1600 мкг на добу. У ході довгострокових клінічних досліджень із застосуванням доз до 800 мкг на добу ознак пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (у т.ч. зниження ранкових рівнів кортизолу у плазмі крові або аномальні відповіді на синтетичний кортикотропний агент) не виявлено.

Застосування мометазону фуроату у дозах від 200 до 800 мкг/добу покращує функцію зовнішнього дихання за показником пікової швидкості видиху та ОФВ₁ (об`єм форсованого видиху за 1 секунду), покращує контроль симптомів астми та знижує потребу у застосуванні інгаляційних b₂-агоністів. Покращення функції дихання спостерігалося у деяких пацієнтів уже через 24 години після початку лікування, однак максимальний ефект досягався через 1–2 тижні та більше. Покращення функції зовнішнього дихання зберігалося протягом усього періоду лікування.

Фармакокінетика. Системна біодоступність мометазону фуроату після інгаляційного застосування низька, зокрема через низьке всмоктування в легенях та шлунково-кишковому тракті та екстенсивний пресистемний метаболізм препарату.

Систематичне лікування для контролю персистуючої бронхіальної астми.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до допоміжної речовини (лактоза безводна, що містить залишкову кількість молочних білків).

Через дуже низьку концентрацію в плазмі, що досягається після інгаляції, клінічно значущі взаємодії з іншими лікарськими засобами малоймовірні. Однак одночасне застосування лікарського засобу з потужними інгібіторами ферменту CYP3A4 (кетоконазолом, інтраконазолом, нелфінавіром, ритонавіром, кобіцистатом) може призвести до збільшення концентрації мометазону фуроату в плазмі. Супутнє введення інгаляційного мометазону фуроату з потужним інгібітором ферменту CYP3A4 кетоконазолом спричиняє мале, але мінімально значиме (p=0,09) зменшення AUC_(0-24) кортизолу в сироватці крові та призводить до збільшення приблизно в 2 рази концентрації мометазону фуроату в плазмі.

Одночасне застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (такими як кетоконазол, інтраконазол, кларитроміцин, ритонавір та препарати, що містять кобіцистат), може призвести до підвищення концентрації кортикостероїдів в плазмі крові та потенційного збільшення ризику виникнення системних побічних реакцій на кортикостероїди. У разі якщо користь одночасного застосування переважає потенційний ризик розвитку системних ефектів кортикостероїдів, стан пацієнта слід контролювати щодо виникнення системних побічних реакцій на застосування кортикостероїдів.

Орофарингеальний кандидоз

Під час клінічних досліджень у деяких пацієнтів було виявлено кандидоз порожнини рота, що асоціюється з прийомом даного класу препаратів. Кандидоз може вимагати проведення необхідної протигрибкової терапії, а у деяких пацієнтів − припинення застосування лікарського засобу Асманекс^®.

Після отримання кожної дози препарату Асманекс^® пацієнтам рекомендовано промити рот водою та виплюнути вміст, уникаючи ковтання.

Системні ефекти кортикостероїдів

При прийомі даної групи препаратів можливі системні ефекти інгаляційних кортикостероїдів, особливо при високих дозах, застосованих протягом тривалого часу. Поява таких ефектів менш ймовірна, ніж при прийомі пероральних кортикостероїдів, та може варіювати у пацієнтів і відрізнятися залежно від препарату. Системні ефекти можуть включати синдром Кушинга, ознаки, подібні до синдрому Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісткової тканини, катаракту, глаукому та в поодиноких випадках − психічні розлади: психомоторну гіперактивність, розлади сну, страх, депресію або агресивність (особливо у дітей). Тому необхідний індивідуальний підбір і коригування дози інгаляційного кортикостероїду до найменшої дози, при якій підтримується ефективний контроль бронхіальної астми.

При застосуванні кортикостероїдів системної та місцевої дії (у т.ч. інтраназальне, інгаляційне та внутрішньоочне введення) можуть виникнути порушення зору. Якщо виникають такі симптоми, як нечіткість зору або інші порушення з боку зору, пацієнту слід пройти обстеження у офтальмолога для оцінки можливих причин порушення зору, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні захворювання, як центральна серозна хоріоретинопатія, про що повідомлялося після застосування кортикостероїдів системної та місцевої дії.

Перехід із системної терапії кортикостероїдами

Переходити з глюкокортикостероїдів для системного застосування на інгаляції лікарського засобу Асманекс^® слід з особливою обережністю, оскільки під час переходу із системних кортикостероїдів на інгаляційні кортикостероїди, що мають меншу системну дію, спостерігалися летальні випадки, зумовлені недостатньою функцією надниркових залоз у хворих на бронхіальну астму. Після відміни системних глюкокортикостероїдів для відновлення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи необхідно кілька місяців.

Під час зниження дози у деяких пацієнтів, незважаючи на підтримку або навіть покращення функції легень, можуть спостерігатися симптоми синдрому відміни системного кортикостероїду, такі як біль у суглобах та/або біль у м’язах, втомлюваність та депресія. Таким пацієнтам необхідно продовжувати лікування лікарським засобом Асманекс^® та припинити прийом системних кортикостероїдів, за винятком випадків, коли наявні об'єктивні ознаки недостатності надниркових залоз. При виявленні таких ознак дози системних кортикостероїдів тимчасово збільшують, після чого продовжують відміняти їх застосування повільніше.

Під час стресів, включаючи травми, хірургічні втручання, інфекційні захворювання або тяжкі напади бронхіальної астми, пацієнти, які раніше отримували системні глюкокортикостероїди, потребують додаткового призначення короткого курсу системних глюкокортикостероїдів з поступовою відміною у міру послаблення симптомів. Таким пацієнтам на цей період рекомендовано носити при собі невелику кількість пероральних глюкокортикостероїдів разом з попереджувальною карткою, де вказано необхідність застосування і рекомендовані дози системних глюкокортикостероїдів у стресових ситуаціях. У цієї категорії хворих необхідно періодично контролювати функцію надниркових залоз, зокрема ранковий рівень кортизолу в плазмі.

Переведення пацієнтів із системної глюкокортикостероїдної терапії на Асманекс^® може виявити алергічні стани, які існували раніше, але були пригнічені системною глюкокортикостероїдною терапією. В цих випадках показано симптоматичне лікування.

Гострі епізоди астми

Асманекс^® не призначений для швидкого купірування бронхоспазму або нападів бронхіальної астми. Слід попередити пацієнта, щоб він мав наготові інгаляційний бронхолітик швидкої дії для застосування у разі необхідності. Пацієнти мають бути проінформовані щодо негайного звернення по медичну допомогу, якщо у них перебіг астми раптово погіршиться.

Загострення астми

Пацієнтам рекомендують відразу звернутися до лікаря, якщо на тлі лікування лікарським засобом Асманекс^® напади бронхоспазму не проходять після застосування бронхолітичних засобів. У цих випадках лікар може збільшити дозу лікарського засобу Асманекс^® (до максимальної добової дози) та/або призначити глюкокортикостероїди для системного застосування.

Асманекс^® часто дає можливість контролювати симптоми астми з меншою пригнічувальною функцією системи гіпофіз-надниркової залози, ніж терапевтично еквівалентні дози системних глюкокортикостероїдів. Для підтримки низького потенціалу пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи не слід перевищувати рекомендовані дози лікарського засобу Асманекс^® та необхідно поступово знижувати дозу до мінімальної ефективної для кожного окремого пацієнта. При призначенні лікарського засобу Асманекс^® лікарям необхідно враховувати, що вплив препарату на продукування кортизолу може змінюватися у різних пацієнтів по-різному.

Аналогічно до інших інгаляційних препаратів, після введення дози можливе виникнення раптового бронхоспазму у вигляді візингу. Якщо бронхоспазм виникає після введення лікарського засобу Асманекс^®, необхідно одразу застосувати швидкодіючий інгаляційний бронходилататор, відмінити Асманекс^® і призначити альтернативну терапію.

Немає свідчень того, що застосування препарату у дозах, які перевищують рекомендовані, призводить до посилення його терапевтичної дії.

Імуносупресія

Асманекс^® застосовують з обережністю хворим на інфекції респіраторного тракту, такі як активний або латентний туберкульоз легень, або з нелікованими грибковими, бактеріальними, системними вірусними інфекціями або герпетичним ураженням очей (вірусом Herpes simplex).

Пацієнтам, які приймають глюкокортикостероїди або інші імунодепресанти, необхідно уникати контакту з хворими на деякі інфекції (вітряна віспа, кір) та обов´язково проконсультуватися з лікарем у разі таких контактів. Це особливо важливо для дітей.

Можливе зниження швидкості росту у дітей як результат неадекватного контролю таких хронічних захворювань, як бронхіальна астма, або внаслідок застосування кортикостероїдів. Слід ретельно спостерігати за ростом підлітків, які застосовують кортикостероїди, та порівнювати користь від терапії кортикостероїдами та контролю бронхіальної астми з ймовірністю пригнічення росту, якщо у підлітка виявлено уповільнення росту. При уповільненні росту слід переглянути терапію, по можливості зменшити дозу інгаляційних кортикостероїдів до найменшої дози, при якій підтримується ефективний контроль симптомів.

Пригнічення надниркових залоз

При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів можливе виникнення клінічно значущого пригнічення надниркових залоз, зокрема після тривалого лікування високими дозами, особливо такими, що перевищують рекомендовані. Це потрібно розглядати у періоди стресу або планового хірургічного втручання, коли можуть бути потрібні додаткові системні кортикостероїди. Однак протягом клінічних досліджень не було жодного доказу пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи після тривалого лікування інгаляційним мометазону фуроатом в дозах ≤ 800 мікрограм на добу.

Відсутність реакції у відповідь або тяжкі загострення бронхіальної астми слід лікувати за допомогою підвищення дози інгаляційного мометазону фуроату та, якщо необхідно, введення системного кортикостероїду та/або антибіотика у разі підозри на наявність інфекції, а також застосування терапії бета-агоністом.

Пацієнти з непереносимістю лактози. Пацієнти з такими рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не повинні застосовувати препарат.

Адекватні та добре контрольовані дослідження під час вагітності не проводились. Дослідження застосування мометазону фуроату тваринам, як і інших кортикостероїдів, показали репродуктивну токсичність, але інформації про потенційний ризик для людини немає. 

Стан дітей, матері яких отримували глюкокортикостероїди під час вагітності, необхідно контролювати щодо недостатності функції кори надниркових залоз.

Відомо, що мометазону фуроат проникає в низьких дозах у грудне молоко у щурів. Невідомо, чи проникає мометазону фуроат у грудне молоко жінок.

Як і інші інгаляційні глюкокортикостероїдні препарати, Асманекс^® не слід застосовувати під час вагітності та в період годування груддю, якщо потенційна користь для матері не перевищує ризику для матері, плода/дитини.

Інгаляції мометазону фуроату не впливають або мають незначний вплив на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами.

Лікарський засіб застосовують для систематичного лікування дорослих та дітей віком від 12 років, які страждають на бронхіальну астму будь-якого ступеня тяжкості, в тому числі гормонозалежну (пацієнти, які застосовують системні або інгаляційні кортикостероїди).

Асманекс^® застосовують тільки для оральних інгаляцій. Після кожної дози пацієнту рекомендовано промити рот водою та виплюнути вміст, уникаючи ковтання.

Рекомендовані дози залежать від тяжкості бронхіальної астми.

Бронхіальна астма легкого та середнього ступеня тяжкості

Рекомендована початкова доза лікарського засобу Асманекс^® для більшості пацієнтів становить 400 мкг 1 раз на добу. Дослідження показало, що для досягнення кращого контролю інгаляцію слід проводити ввечері. У деяких пацієнтів більш ефективний контроль захворювання настає за умови розділення добової дози 400 мкг на 2 інгаляції (по 200 мкг двічі на добу).

Дозу потрібно визначати індивідуально і поступово знижувати до найменшої дози, яка забезпечує адекватний контроль за перебігом астми. Для деяких пацієнтів ефективну підтримуючу дозу можна знизити до 200 мкг 1 раз на добу, ввечері.

Тяжка форма бронхіальної астми

Початкова рекомендована доза лікарського засобу Асманекс^® становить 400 мкг 2 рази на добу, що є максимальною рекомендованою дозою. Після досягнення ефективного контролю за симптомами астми слід поступово знижувати дозу лікарського засобу Асманекс^® до мінімальної ефективної.

Пацієнти з тяжкою формою бронхіальної астми, які раніше отримували пероральні кортикостероїди, прийом препарату Асманекс^® починають паралельно зі звичайною для пацієнта підтримуючою дозою системного кортикостероїду. Приблизно через один тиждень можна поступово припиняти застосування системного кортикостероїду шляхом зменшення добової дози з інтервалом один-два тижні, залежно від відповіді пацієнта на лікування. Як правило, такі зменшення не повинні перевищувати 2,5 мг преднізолону на добу або його еквівалента.

Наполегливо рекомендується припиняти застосування системного кортикостероїду дуже повільно. Протягом відміни пероральних кортикостероїдів, за пацієнтами слід ретельно спостерігати щодо проявів нестабільної астми, зокрема шляхом об’єктивного вимірювання функції дихальних шляхів, а також щодо проявів недостатності надниркових залоз (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнта слід проінструктувати, що лікарський засіб Асманекс ^® не показаний як засіб, який застосовують за потребою для послаблення гострих симптомів, і що цей препарат слід приймати регулярно для підтримки терапевтичної користі, навіть коли у пацієнта відсутні симптоми захворювання.

Діти віком до 12 років

Немає клінічного досвіду застосування препарату цій віковій групі.

Пацієнти літнього віку

Немає потреби в коригуванні дози. Пацієнта слід проінструктувати, як правильно застосовувати інгалятор.

Правила користування інгалятором Твистхейлер^®

При введенні лікарського засобу Асманекс^® пацієнти повинні знаходитись у вертикальному положенні.

Перш ніж зняти з пристрою Твистхейлер^® ковпачок, слід переконатися, що лічильник доз і показник на ковпачку збігаються; Твистхейлер^® тримають вертикально за забарвлену основу пристрою. З пристрою Твистхейлер^® знімають білий ковпачок (Мал. 1), скручуючи його проти годинникової стрілки, одночасно притримуючи у фіксованому положенні забарвлену основу пристрою. Лічильник доз при цьому фіксує використання 1 дози. Слід взяти Твистхейлер^® у рот, обхвативши губами мундштук, і швидко глибоко вдихнути (Мал. 2). Після того, як пристрій витягли з рота, затримують дихання на 10 секунд або на стільки, на скільки це зручно. Пацієнт не повинен видихати через Твистхейлер^®. Після кожної інгаляції пристрій для інгаляції необхідно закривати: відразу встановлюють ковпачок на місце, притримуючи пристрій вертикально; завантажують наступну дозу в Твистхейлер^®, повернувши ковпачок за годинниковою стрілкою, одночасно м´яко натискуючи на нього вниз, доки не буде чути клацання (Мал. 3) і ковпачок повністю не закриється (Мал. 4). Стрілка на ковпачку при цьому повністю збігається з віконцем лічильника. Після отримання кожної дози прополощіть рот водою та виплюньте вміст, уникаючи ковтання. Це допоможе знизити ризик кандидозу.

Цифровий дисплей лічильника доз покаже, коли буде завантажена остання доза. Після дози 01 на лічильнику висвітиться 00 і ковпачок буде заблоковано. Після цього проведення інгаляцій неможливе і Твистхейлер^® слід викинути. Твистхейлер^® слід постійно тримати сухим і чистим. Мундштук ззовні необхідно чистити сухою тканиною або серветкою. Пристрій не можна мити водою. 

Мал. 1	Мал. 2	Мал. 3	Мал. 4
УВАГА! Не відкривайте без необхідності інгалятор Твистхейлер®. Відкриття без подальшої інгаляції веде до втрати дози.

Не застосовують дітям віком до 12 років, оскільки безпека та ефективність застосування препарату в наведених дозах для дітей даної вікової категорії не встановлені.

За рахунок низької системної біодоступності лікарського засобу Асманекс^® передозування не потребує спеціальної терапії, крім спостереження за станом хворого та відновлення застосування препарату в терапевтичній дозі. Необхідно враховувати, що тривале застосування інгаляційних глюкокортикостероїдів у підвищених дозах може призвести до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи.

Застосування інгаляції мометазону фуроату в дозах, що перевищують рекомендовані, повинно включати моніторинг функції надниркових залоз.

Можна продовжити терапію мометазону фуроатом в дозі, яка достатня для контролю бронхіальної астми.

Найпоширеніші побічні реакції, які спостерігалися в ході клінічних досліджень та під час постмаркетингових повідомлень при застосуванні препарату, − кандидоз ротової порожнини (> 10 % у групі прийому 400 мкг двічі на добу), фарингіт, дисфонія та головний біль (1−10 %).

Побічними ефектами, про які повідомляли нечасто, були сухість у роті та горлі, диспепсія, збільшення маси тіла та прискорене серцебиття.

Також під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий період повідомлялося про такі побічні реакції: інфекція верхніх дихальних шляхів, дисменорея, біль у м’язах та кістках, біль у спині.

У пацієнтів, залежних від прийому пероральних кортикостероїдів, які приймали Асманекс^® 400 мкг 2 рази на добу впродовж 12 тижнів, оральний кандидоз спостерігався у 20 % випадків та дисфонія у 7 %. Ці ефекти були розцінені як пов`язані з лікуванням.

Як і при іншій інгаляційній терапії, можливий бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»), який слід лікувати невідкладно за допомогою інгаляційного бронхолітика короткої дії. Прийом лікарського засобу Асманекс^® слід негайно припинити, пацієнта обстежити та у разі необхідності застосувати альтернативну терапію.

Системні ефекти інгаляційних глюкокортикостероїдів (пригнічення функції надниркових залоз, затримка росту у дітей та підлітків, зниження мінеральної щільності кісток) можуть спостерігатися, особливо коли їх призначають у високих дозах протягом тривалого періоду. 

При застосуванні інших інгаляційних глюкокортикостероїдів були повідомлення про поодинокі випадки глаукоми, підвищення внутрішньоочного тиску, катаракти.

Повідомлялося про такі додаткові побічні реакції в ході пост-маркетингового застосування лікарського засобу Асманекс^®: реакції гіперчутливості (зокрема висип, свербіж, ангіоневротичний набряк та анафілактична реакція), загострення астми (зокрема кашель, задишка, дихання зі свистом та бронхоспазм) і нечіткість зору.

2 роки.

Після першого відкриття − 3 місяці.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Не охолоджувати та не заморожувати. 

По 30 доз або по 60 доз у Твистхейлер^®, упакованому в алюмінієву фольгу, ламіновану полімерною плівкою, у картонній коробці.

Твистхейлер^® – інгалятор для сухого порошку, який приводиться в дію під час вдиху, містить 240 мг порошку, відмірює 30 доз або 60 доз, після чого блокується. Кришка та корпус Твистхейлер^® білого кольору. Основа Твистхейлер^® 200 мкг/доза рожевого кольору, основа Твистхейлер^® 400 мкг/доза каштанового кольору (від коричнево-малинового до темно-фіолетового). В основі є прозоре віконце для контролю кількості доз, що залишилися. Кришка має різьбу для з’єднання з основою та осушувачем.

Шерінг-Плау Лабо Н.В., Бельгія/

Schering-Plough Labo NV, Belgium.

Індустрієпарк 30, Хейст-оп-ден-Берг, 2220, Бельгія/

Industriepark 30, Heist-op-den-Berg, 2220, Belgium.