Бетаклав - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діючі речовини: амоксицилін, клавуланова кислота;

5 мл суспензії містять 400 мг амоксициліну у формі амоксициліну тригідрату та 57 мг клавуланової кислоти у формі калію клавуланату;

допоміжні речовини: кремнію діоксид, кремнію діоксид колоїдний безводний, аспартам (Е 951), кислота янтарна, ксантанова камедь, гіпромелоза, ароматизатор малиновий, ароматизатор апельсиновий, ароматизатор «Золотиста карамель».

Порошок для оральної суспензії.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий порошок.

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Код АТХ J01C R02.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Амоксицилін – напівсинтетичний антибіотик (β-лактамний антибіотик), який інгібує один або кілька ферментів (так звані пеніцилінозв’язуючі білки (ПЗБ)), які беруть участь у синтезі пептидоглікану, важливої складової частини бактеріальної стінки. Інгібування синтезу пептидоглікану призводить до ослаблення клітинної стінки з подальшим лізисом і загибеллю клітини.

Амоксицилін чутливий до деградації β-лактамаз, що продукуються резистентними бактеріями і тому спектр активності амоксициліну не включає організми, які виробляють ці ферменти. Клавуланова кислота має β-лактамну структуру, подібну до пеніцилінів, а також здатність інактивувати β-лактамазні ферменти, таким чином захищаючи амоксицилін від інактивації. Власне клавуланова кислота не чинить клінічно значущої антибактеріальної дії.

Фармакокінетичні/фармакодинамічні зв’язки

Час, за який концентрація антибіотика досягає мінімальної інгібіторної концентрації (T > MIК), є дуже важливим показником ефективності амоксициліну.

Механізм виникнення резистентності

Існують два основних механізми резистентності до комбінації амоксицилін/клавуланова кислота:

• інактивація βлактамазами, які не інгібуються клавулановою кислотою, у тому числі класу В, С і D;
• зміна ПЗБ, що знижує спорідненість антибіотика з мішенню.

Непроникність бактерій або механізм ефлюксного насоса може викликати або посилити резистентність мікроорганізмів, особливо грамнегативних бактерій.

Граничні значення

Таблиця 1

Мінімальна інгібуюча концентрація для комбінації амоксицилін/клавуланова кислота (відповідно до European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST))

¹Представлені значення для концентрацій амоксициліну. Для тестування чутливості концентрацію клавуланової кислоти зафіксували 2 мг/л.

²Представлені дані для концентрацій оксациліну.

³Граничні значення вказані з огляду на граничне значення ампіциліну.

⁴Граничне значення нечутливих мікроорганізмів з R > 8 мг/л гарантує, що всі ізоляти з механізмами резистентності представлені як стійкі.

⁵Граничні значення вказані з огляду на граничне значення бензилпеніциліну.

Поширеність резистентності може відрізнятися географічно і з часом для окремих видів, тому бажаним є локальне інформування щодо резистентності, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі необхідності слід проконсультуватись з експертом (мікробіологом або інфекціоністом), коли локальна поширеність стійкості така, що користь антибіотика проти щонайменше деяких видів інфекцій сумнівна.

Загалом чутливі мікроорганізми

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococcus faecalis

Gardnerella vaginalis

Staphylococcus aureus (метицилінчутливі штами)*

Streptococcus agalactiae

Streptococcus pneumonia**

Streptococcus pyogenes та інші β-гемолітичні види Streptococcus

Streptococcus viridans група

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Capnocytophaga spp.

Eikenella corrodens

Haemophilus influenza***

Moraxella catarrhalis

Pasteurella multocida

Анаеробні мікроорганізми

Bacteroides fragilis

Fusobacterium nucleatum

Prevotella spp.

Штами з можливою набутою резистентністю

Аеробні грампозитивні мікроорганізми

Enterococcus faecium****

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Escherichia coli

Klebsiella oxytoca

Klebsiella pneumoniae

Proteus mirabilis

Proteus vulgaris

По суті нечутливі мікроорганізми

Аеробні грамнегативні мікроорганізми

Acinetobacter sрp.

Citrobacter freundii

Enterobacter sрp.

Legionella pneumophila

Morganella morganii

Providencia spp.

Pseudomonas sрp.

Serratia sрp.

Stenotrophomonas maltophilia

Інші мікроорганізми

Chlamydophila pneumoniae

Chlamydophila psittaci

Coxiella burnetti

Mycoplasma pneumoniae

*Усі метицилінрезистентні стафілококи стійкі до комбінації амоксицилін/клавуланова кислота.

**Streptococcus pneumoniae нечутливий до пеніцилінів та не має лікуватися комбінацією амоксицилін/клавуланова кислота (див. розділ «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

***В деяких країнах ЕС повідомлялось про штами зі зниженою чутливістю з частотою понад 10 %.

****Природня перехідна чутливість за відсутності набутого механізму резистентності.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Амоксицилін та клавуланова кислоти повністю руйнуються у водному середовищі при фізіологічному pH. Обидва компоненти швидко та добре всмоктуються після перорального застосування. Оптимальний рівень абсорбції досягається, якщо приймати препарат на початку прийому їжі. Після перорального застосування рівень біодоступності амоксициліну та клавуланової кислоти складає майже 70 %. Концентрації у плазмі обох компонентів однакові, пік концентрації у сироватці крові обох компонентів досягається приблизно через 1 годину (T_max).

Концентрації амоксициліну і клавуланової кислоти в сироватці крові, отримані після застосування комбінації амоксицилін/клавуланова кислота схожі з результатами при пероральному застосуванні еквівалентної дози амоксициліну або клавуланової кислоти окремо.

Розподіл

Близько 25 % клавуланової кислоти та 18 % амоксициліну зв’язуються з білками плазми. Об’єм розподілу амоксициліну становить 0,3-0,4 л/кг маси тіла та близько 0,2 л/кг – клавуланової кислоти.

Після внутрішньовенного введення комбінації амоксицилін/клавуланова кислота обидва компоненти виявлялися в жовчному міхурі, тканинах черевної порожнини, шкірі, жировій тканині, м’язах, синовіальній і перитонеальних рідинах, жовчі та ексудаті. Амоксицилін частково розподіляється у спинномозковій рідині.

Дані, отримані у ході досліджень на тваринах, не мають ніяких доказів значного утримання в тканинах похідних кожного компонента препарату. Амоксицилін, як і більшість пеніцилінів, можуть проникати в грудне молоко. Сліди клавуланової кислоти також можуть бути виявлені в грудному молоці (див розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Амоксицилін і клавуланова кислота проникають через плацентарний бар’єр.

Метаболізм

Амоксицилін частково виділяється з сечею у вигляді неактивної пеніцилової кислоти в кількостях, еквівалентних 10-25 % початкової дози. Клавуланова кислота екстенсивно метаболізується в організмі і виводиться з сечею і фекаліями та у вигляді діоксиду вуглецю – з повітрям, що видихається.

Виведення

В основному амоксицилін виводиться нирками, тоді як виведення клавуланової кислоти здійснюється і нирками, і позанирковими механізмами.

У здорових добровольців має середній період напіввиведення амоксициліну/клавуланової кислоти становить приблизно 1 годину і середній загальний кліренс – приблизно 25 л/год. Різні дослідження показали, що 50-85 % амоксициліну і 27-60 % клавуланової кислоти протягом 24 годин виводяться із сечею. Більша частина клавуланової кислоти виводиться протягом перших 2 годин після введення.

Одночасне застосування із пробенецидом уповільнює ниркову екскрецію амоксициліну, проте не впливає на виведення клавуланової кислоти (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Вік

Період напіврозпаду амоксициліну у дітей віком від 3 місяців до 2 років, дітей старшого віку і дорослих схожий. Для немовлят (у тому числі недоношених) у перший тиждень життя частота застосування не повинна перевищувати 2 рази на добу через малорозвинені сечовивідні шляхи. З огляду на вірогідність зниження функції нирок літнім пацієнтам слід з обережністю підбирати дозу та регулярно контролювати функцію нирок.

Порушення з боку нирок

Загальний сироватковий кліренс амоксициліну/клавуланової кислоти пропорційно зменшується зі зниженням функції нирок. Зниження кліренсу більш виражене для амоксициліну, ніж для клавуланової кислоти, оскільки порівняно більша частина амоксициліну виводиться нирками. Тому при порушеннях функції нирок дозування має запобігати надмірному накопиченню амоксициліну при одночасному збереженні належних рівнів клавуланової кислоти (див розділ «Спосіб застосування та дози»).

Порушення з боку печінки

Пацієнтам з порушеннями функції печінки слід з обережністю підібрати дозу та регулярно контролювати функцію печінки.

Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:

• підтверджений гострий бактеріальний синусит;
• гострий середній отит;
• підтверджене загострення хронічного бронхіту;
• негоспітальна пневмонія;
• цистити;
• пієлонефрити;
• інфекції шкіри та м’яких тканин, у т.ч. целюліти, укуси тварин, тяжкі дентоальвеолярні абсцеси з поширеним целюлітом;
• інфекції кісток та суглобів, у т.ч. остеомієліти.

При застосуванні препарату слід враховувати національні та міжнародні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.

Підвищена чутливість до будь-яких антибактеріальних засобів групи пеніцилінів та будь-яких компонентів препарату.

Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (в т.ч. анафілаксії), пов’язаних із застосуванням інших β-лактамних антибіотиків (у т.ч. цефалоспоринів, карбапенемів або монобактамів).

Наявність в анамнезі жовтяниці або порушення функції печінки, пов’язаних із застосуванням амоксициліну/клавуланату.

Пероральні антикоагулянти та антибіотики пеніцилінового ряду широко застосовуються у медичній практиці без повідомлень про взаємодію. Проте існують випадки підвищення рівня міжнародного нормалізованого співвідношення у пацієнтів, які лікуються аценокумаролом або варфарином та приймають амоксицилін. За необхідності одночасного прийому слід проводити відповідний моніторинг протромбінового часу або рівня міжнародного нормалізованого співвідношення з введенням або припиненням застосування амоксициліном. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).

Мікофенолату мофетіл

У хворих, які лікуються мікофенолатом мофетилом, після початку застосування перорального амоксициліну з клавулановою кислотою може зменшитись предозова концентрація активного метаболіту мікофенольної кислоти приблизно на 50 %. Ця зміна предозового рівня може не точно відповідати зміні загальної експозиції мікофенольної кислоти.

Метотрексат

Пеніциліни можуть зменшувати виведення метотрексату, що може спричинити зростання його токсичності.

Пробенецид

Одночасне застосування із пробенецидом не рекомендується. Пробенецид знижує ниркову канальцеву секрецію амоксициліну. Одночасне застосування з пробенецидом може призвести до підвищення рівня амоксициліну в крові протягом тривалого часу, проте не впливає на рівень клавуланової кислоти.

Перед застосуванням препарату необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або інших алергенів (див. розділи «Протипоказання» та «Побічні реакції»).

Серйозні, а часом летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігалися у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю підвищеної чутливості до пеніцилінів в анамнезі та у гіперчутливих осіб. У разі виникнення алергічної реакції терапію препаратом амоксицилін/клавуланова кислота слід припинити та призначити відповідне лікування.

У разі якщо доведено, що інфекція зумовлена чутливими до амоксициліну мікроорганізмами, необхідно розглянути можливість переходу з комбінації амоксицилін/клавуланова кислота на амоксицилін відповідно до офіційних рекомендацій.

Цю лікарську форму препарату не слід застосовувати у разі високого ризику того, що ймовірні патогени є резистентними до β-лактамів, які не опосередковані чутливими до інгібування клавулановою кислотою β-лактамазами. Не застосовується для лікування пневмонії, спричиненої пеніцилінрезистентними штамами S.pneumoniae.

Судоми можуть виникати у пацієнтів з порушенням функції нирок та у разі прийому ними високих доз препарату (див. розділ «Побічні реакції»).

Супутнє застосування алопуринолу протягом терапії амоксициліном підвищує вірогідність шкірних алергічних реакцій.

Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливих організмів.

Розвиток мультиформної еритеми, асоційованої з пустулами на початку лікування, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу (AGEP) (див. розділ «Побічні реакції»). У такому разі необхідно припинити лікування, в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.

Комбінацію амоксициліну/клавуланової кислоти слід з обережністю призначати пацієнтам з порушенням функцій печінки.

Побічні реакції з боку печінки виникали головним чином у чоловіків і пацієнтів літнього віку та були пов’язані з тривалим лікуванням. У дітей про такі явища повідомлялося дуже рідко. В усіх групах пацієнтів ознаки та симптоми зазвичай виникали під час або одразу після лікування, але у деяких випадках вони з’являлися через кілька місяців після припинення лікування. Загалом ці явища були оборотними. Побічні реакції з боку печінки можуть бути тяжкими та дуже рідко мати летальний наслідок. Вони завжди виникали у пацієнтів з тяжкими супутніми захворюваннями або при супутньому застосуванні лікарських засобів, відомих потенційним негативним впливом на печінку (див. розділ «Побічні реакції»).

Повідомлялося про виникнення антибіотикасоційованого коліту, що може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю, при застосуванні майже всіх антибактеріальних препаратів (див. розділ «Побічні реакції»), тому важливо враховувати це у разі виникнення у пацієнтів діареї під час або після застосування антибіотика. У разі виникнення антибіотикасоційованого коліту терапію Бетаклавом® слід негайно припинити, звернутися до лікаря та розпочати відповідне лікування.

Застосування засобів, що пригнічують перистальтику, протипоказане в даній ситуації.

Доцільно проводити періодичний контроль функцій усіх систем організму, у тому числі нирок, печінки та кровотворної системи під час тривалої терапії.

Рідко у пацієнтів, які приймають комбінацію амоксицилін/клавуланова кислота та пероральні антикоагулянти, можливе спостерігатися подовження протромбінового часу. При одночасному прийомі антикоагулянтів необхідний відповідний контроль. Може бути потрібна корекція дози пероральних антикоагулянтів для підтримки необхідного рівня коагуляції (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно коригувати дозу відповідно до ступеня ниркової недостатності.

У пацієнтів зі зниженою екскрецією сечі дуже рідко може спостерігатися кристалурія, головним чином при парентеральному введенні препарату. Тому для зменшення ризику виникнення кристалурії рекомендується під час лікування високими дозами амоксициліну підтримувати водний баланс між випитою рідиною та виведеною сечею (див. розділ «Передозування»).

У пацієнтів з катетеризацією сечового міхура слід регулярно перевіряти прохідність катетерів (див. розділ «Передозування»).

При лікуванні амоксициліном для визначення рівня глюкози в сечі слід використовувати ферментативні реакції з глюкозооксидазою, оскільки інші методи можуть давати хибно-позитивні результати.

Присутність клавуланової кислоти у препараті може спричиняти неспецифічне зв’язування IgG і альбуміну на мембранах еритроцитів, внаслідок чого можливий хибнопозитивний результат при проведенні тесту Кумбса.

Повідомлялось про хибнопозитивні результати тесту Bio-Rad Laboratories Platelis Aspergillus EIA на наявність Aspergillus (перехресні реакції з іншими полісахаридами і поліфуранозами) у пацієнтів, які отримували амоксицилін/клавуланову кислоту, тому такі позитивні результати у пацієнтів, які лікуються амоксициліном/клавулановою кислотою, слід інтерпретувати з обережністю та підтверджувати іншими діагностичними методами.

Препарат містить аспартам (E 951). Аспартам є джерелом фенілаланіну та може бути шкідливим для хворих на фенілкетонурію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дослідження на тваринах не виявили прямого чи непрямого негативного впливу на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, пологи або післяпологовий розвиток. Обмежені дані щодо застосування амоксициліну/клавуланової кислоти вагітним жінкам не підтверджують збільшення ризику вроджених вад розвитку. В ході дослідження за участю жінок з передчасним розривом оболонок плода повідомлялося, що профілактичне застосування препарату амоксициліну/клавуланової кислоти може бути пов’язане з підвищенням ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених.

Слід уникати застосування препарату під час вагітності, крім випадків, коли, на думку лікаря, це життєво необхідно.

Годування груддю

Обидва активні компоненти препарату проникають у грудне молоко (немає інформації стосовно впливу клавуланової кислоти на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні). У немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, можлива поява діареї та грибкової інфекції слизових оболонок, тому годування груддю слід припинити.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Жодних досліджень щодо впливу на здатність керувати автотранспортом та працювати з іншими механізмами не проводилось. Проте слід враховувати ймовірність побічних ефектів (алергічні реакції, запаморочення, судоми), що можуть вплинути на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами (див. розділ «Побічні реакції»).

Дозування виражене в перерахунку на вміст амоксициліну/клавуланової кислоти, за винятком випадків, коли дозування виражене в перерахунку на окремий компонент.

При виборі дозування Бетаклаву® для лікування окремої інфекції слід враховувати:

• вірогідні збудники захворювання та їх імовірну чутливість до антибактеріальних препаратів (див. розділ «Особливості застосування»);
• ступінь тяжкості та місце інфекції;
• вік, масу тіла і ниркову функцію пацієнта, як вказано нижче.

За необхідності слід розглянути можливість застосування інших форм випуску Бетаклаву®, наприклад таких, що забезпечують вищі дози амоксициліну та/або різні співвідношення вмісту амоксициліну та клавуланової кислоти (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Для дітей з масою тіла <40 кг ця лікарська форма Бетаклаву® забезпечує максимальну добову дозу 1000-2800 мг амоксициліну/143-400 мг клавуланової кислоти у разі прийому, як рекомендовано нижче.

Якщо необхідна вища доза амоксициліну, рекомендується підібрати іншу лікарську форму амоксициліну/клавуланової кислоти для уникнення прийому надмірно високих добових доз клавуланової кислоти (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

Тривалість лікування визначають індивідуально для кожного пацієнта. При деяких інфекціях (наприклад при остеомієліті) необхідне більш тривале лікування. Лікування не повинно тривати без перегляду більше 14 днів (див. розділ «Особливості застосування» стосовно тривалого застосування).

Дітям з масою тіла ≥ 40 кг слід застосовувати Бетаклав® у дозуваннях, що застосовують дорослим в іншій лікарській формі.

Діти з масою тіла <40 кг

Можна застосовувати Бетаклав® у формі таблеток та суспензії для орального застосування.

Рекомендовані дози:

• від 25 мг/3,6 мг/кг/добу до 45 мг/6,4 мг/кг/добу за два прийоми;
• для лікування деяких інфекцій (таких як середній отит, синусит та інфекції нижніх дихальних шляхів) дітям віком від 2 років можна застосовувати дозу до 70 мг/10 мг/кг/добу за два прийоми.

Немає доступних даних для лікарських форм Бетаклаву® у дозуванні зі співвідношенням 7:1 щодо доз вищих ніж 45 мг/6,4 мг/кг/добу, для пацієнтів до 2 років.

Немає доступних даних для лікарських форм Бетаклаву® у дозуванні зі співвідношенням 7:1 стосовно пацієнтів віком до 2 місяців. Таким чином, рекомендації стосовно дозування для цієї групи пацієнтів відсутні.

Порушення функції нирок

Пацієнтам з кліренсом креатиніну (CrCl) понад 30 мл/хв корекція дози не потрібна.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв не рекомендується застосування лікарських форм Бетаклаву® зі співвідношенням амоксициліну та клавуланової кислоти 7:1, оскільки немає наявних рекомендацій щодо корекції дози.

Порушення функції печінки

Слід застосовувати з обережністю та регулярно контролювати функції печінки (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Спосіб застосування

Бетаклав® призначений для перорального застосування.

Препарат приймають на початку прийому їжі, щоб звести до мінімуму потенційну шлунково-кишкову непереносимість.

Спосіб приготування суспензії.

Перевірте щільність та відсутність пошкоджень кришки перед використанням. Струсіть флакон та наповніть питною водою трохи нижче мітки наповнення, закрийте та добре збовтайте. Після цього додайте питної води точно до мітки наповнення і добре збовтайте ще раз. Щоразу перед використанням слід струсити пляшку.

Готова пероральна суспензія біла або майже біла з фруктовим ароматом.

Діти.

Застосовують дітям віком від 2 місяців. Дітям з масою тіла ≥ 40 кг призначають препарат в іншій лікарській формі у дозуваннях, що застосовують дорослим.

Симптоми

Амоксицилін випадає в осад в катетері сечового міхура (переважно після внутрішньовенного введення великих доз), тому слід регулярно перевіряти його прохідність. Можливі шлунково-кишкові симптоми і порушення електролітного балансу. За спостереженнями, амоксицилінова кристалурія в деяких випадках спричиняє ниркову недостатність (див розділ «Особливості застосування»). Можуть виникати судоми у пацієнтів з порушеною функцією нирок, які отримували високі дози препарату.

Лікування

Симптоматичне, необхідний контроль електролітного балансу.

Бетаклав® може бути видалений з кровотоку за допомогою гемодіалізу.

Найбільш часто повідомлялося про такі побічні реакції як діарея, нудота і блювання.

Побічні реакції, що спостерігались протягом клінічних досліджень і постмаркетингового спостереження перераховано згідно з класифікацією систем органів MedDRA і частотою.

дуже часто ³ 1/10;

часто ³ 1/100 - < 1/10;

нечасто ³ 1/1000 - < 1/100;

рідко ³ 1/10000 - < 1/1000;

дуже рідко < 1/10000;

невідомо (не можна оцінити за наявними даними).

Таблиця 2

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Див. розділ «Особливості застосування».

³ Нудота частіше асоціюється з високими оральними дозами препарату. Вищезазначені симптоми з боку шлунково-кишкового тракту можуть бути зменшені при прийомі Бетаклаву® на початку їди.

⁴ Включаючи псевдомембранозний коліт і геморагічний коліт (див. розділ «Особливості застосування»).

⁵ Помірне підвищення рівня АСТ та/або АЛТ відзначається у хворих, які лікуються антибіотиками групи β-лактамів, але значимість цих результатів не відома.

⁶ Ці явищі виникають при застосуванні інших пеніцилінів і цефалоспоринів (див. розділ «Особливості застосування»).

⁷ У разі появи будь-якого алергічного дерматиту лікування слід припинити (див. розділ «Особливості застосування»).

⁸ Див. розділ «Передозування»

⁹ Див. розділ «Протипоказання».

¹⁰ Див. розділ «Особливості застосування».

¹¹ Про зміну забарвлення зубної емалі у дітей повідомлялось дуже рідко. Належна гігієна порожнини рота може цьому запобігти оскільки можливе видалення зубною щіткою.

3 роки.

Приготовлену суспензію зберігати протягом 7 днів.

Даний лікарський засіб не потребує спеціальних температурних умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії вологи.

Готову суспензію слід зберігати у холодильнику при температурі від 2 до 8 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Порошок для оральної суспензії по 30 мл або 60 мл, або 70 мл, або 100 мл у флаконі з кришкою із захистом першого відкриття та дозуючим шприцом у картонній коробці.

За рецептом.

КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.