Бутолар-300 розчин для ін'єкцій по 1 мл, 10 ампул

Прозора безбарвна рідина.

1 мл препарату містить діючу речовину:

буторфанол – 10 мг (що відповідає 14,58 мг буторфанолу тартрату).

Допоміжні речовини: кислота лимонна моногідрат, натрію цитрат, натрію хлорид, бензетонію хлорид, вода для ін’єкцій.

АTCvet класифікатор: QN02AF01 Буторфанол. Фармакодинаміка Буторфанол – анальгетик групи синтетичних опіоїдів з агоністично-антагоністичним ефектом. Окрім знеболювання, препарат має заспокійливу дію, з можливим в окремих тварин седативним ефектом, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється при використанні препарату, як частини комбінованої анестезії та/або нейролептанальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як при фізіологічному процесі засинання тварини, одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість і інтенсивність знеболювання залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефект максимального збільшення відсутній). Дія препарату настає через 5-15 хвилин, залежно від шляху введення, тривалість дії залежить від дози (знеболювання може тривати до 4 годин).

Фармакокінетика

У коней буторфанол має високий кліренс після внутрішньовенного застосування (в середньому 1,3 л/год/кг) та короткий кінцевий період напіввиведення (в середньому менше 1 години). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 5 годин. У собак після внутрішньом`язового введення кліренс буторфанолу становить близько 3,5 л/год/кг. Кінцевий період напіввиведення короткий (в середньому менше 2 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму в середньому менше, ніж за 10 годин. Дослідження фармакокінетики в режимі повторних доз та після внутрішньовенного застосування не проводились.

У котів після підшкірного введення кліренс буторфанолу низький (менше 1,3 л/год/кг). Період напіввиведення відносно довгий (близько 6 годин). Це свідчить про те, що 97% діючої речовини виводиться з організму приблизно за 30 годин. Фармакокінетичні дослідження в режимі повторних доз не проводилися. Буторфанол активно метаболізується в печінці та виводиться з сечею та фекаліями. Має значний розподіл в організмі з широким розповсюдженням в тканинах та органах (печінка, нирки, кишечник, легені, серце, жирова тканина, клітини крові). Буторфанол проникає через плацентарний бар`єр та виявляється в молоці лактуючої тварини.

Коротке знеболювання при середньому та сильному болю (кольки, кишкова непрохідність, роди, посттравматичний біль). В комбінації з α2 -адренорецепторними агоністами (медетомідин, детомідин, роміфідин): при терапевтичних та діагностичних процедурах, таких як незначні операції на стоячих тваринах (кастрація, догляд за копитами, стоматологічні процедури) та седація непокірних тварин.

Собаки

Моноаналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 0,2-0,3 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,2-0,3 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Препарат застосовувати перед завершенням анестезії. Для довшої аналгезії дозу можна повторити. Як переданестетик (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): дозу препарату зменшити до 0,1-0,2 мл на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та застосовувати за 15 хвилин до індукції.

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з медетомідином: 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з 10-25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла (внутрішньовенно, внутрішньом’язово). Препарати можна вводити одночасно. Анестезія з медетомідином та кетаміном: 0,1 мл препарату на 10 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла), внутрішньом’язово, 25 мкг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово. Через 15 хвилин: 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язово.

Коти

Моноаналгезія

Передопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 5 хвилин перед введенням ацепромазину/кетаміну або ксилазину/кетаміну. При внутрішньовенному введенні анестезуючих препаратів БУТОЛАР-ЗОО® слід застосовувати у дозі 0,05-0,1 мл (що еквівалентно 0,1-0,2 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15-30 хвилин до анестезувальних препаратів.

Післяопераційна аналгезія (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язово): 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) за 15 хвилин перед відновленням свідомості. При внутрішньовенному введенні препарат слід застосовувати у дозі 0,05 мл на 5 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з медетомідином: 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) з медетомідином у дозі 0,05 мг на 1 кг маси тіла (внутрішньом’язово, підшкірно).

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньом’язово): 0,2 мл препарату на 5 кг маси тіла (що еквівалентно 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином (80 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (5 мг на 1 кг маси тіла). БУТОЛАР-ЗОО® та медетомідин можна вводити одночасно.

Анестезія з медетомідином та кетаміном (внутрішньовенно): 0,05 мл препарату на 1 кг маси тіла (що еквівалентно 0,5 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) разом з медетомідином 40 мкг на 1 кг маси тіла) та кетаміном (1,25-2,5 мг на 1 кг маси тіла в залежності від необхідної глибини анестезії). БУТОЛАР-ЗОО® та медетомідин можна вводити одночасно.

Коні

Моноаналгезія

Аналгезія (лише внутрішньовенно): 5 мл препарату на 500 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). За необхідності можливе повторне введення препарату. Необхідність та час повторного введення мають ґрунтуватися на клінічному стані тварини.

В якості препарату для комбінованої анестезії

Седація з детомідином (лише внутрішньовенно): 12 мкг детомідину на 1 кг маси тіла тварини, після чого протягом 5 хвилин вводять БУТОЛАР-ЗОО® з розрахунку 0,25 мл на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла). Для коней з масою тіла понад 200 кг доцільним є застосування препаратів в наступному режимі доз: 1 мл БУТОЛАР-ЗОО® (що еквівалентно 0,05 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла) та 25 мкг детомідину гідрохлориду.

Седація з роміфідином (лише внутрішньовенно): 40-120 мкг роміфідину на 1 кг маси тіла тварини, 0,2 мл БУТОЛАР-ЗОО® на 100 кг маси тіла тварини (що еквівалентно 0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла).

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів препарату, стан дихальної депресії, хвороби серця, травми черепа, органічні порушення мозку, функціональні порушення печінки і нирок, судоми та запор.

Не використовувати препарат в комбінації з α2 -адренорецепторними агоністами при попередньо відомій аритмії серця у коней. Комбіноване використання зменшує моторику травного каналу, тому не використовувати препарат при кольках, пов’язаних з завалом кишечника!

Не застосовувати препарат під час вагітності та періоду лактації у всіх цільових видів тварин!

Не застосовувати для лікування продуктивних тварин!

Перед застосуванням препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити будь-які можливі ризики щодо функціональних порушень серцево-судинної системи, печінки, нервової та дихальної систем. В останньому випадку слід пам`ятати, що завдяки своїм протикашльовим властивостям буторфанол може призводити до накопичення слизу в дихальних шляхах. Таким чином, у тварин із захворюваннями органів дихання, пов'язаних з підвищеною продукцією слизу або у тварин, які проходять курс лікування з відхаркувальними засобами, буторфанол слід використовувати тільки на основі аналізу ризиків та переваг фахівцем з ветеринарної медицини.

Слід уникати стресових факторів для тварин. Дотримуватись правил асептики та безпечної фіксації тварини. Буторфанол не слід змішувати з іншими препаратами, за винятком медетомідину. Не слід робити комбіновані ін’єкції в одне і те ж саме місце. Використання комбінації буторфанол/детомідин або медетомідин потрібно уникати для тварин з серцевою аритмією або брадикардією, а також для коней схильних до кольок через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів.

При використанні додаткового анестетика в окремих випадках потрібна «голодна витримка» тварини. Атропін може бути використаний, у разі необхідності, як типовий парасимпатолітик. Для підрахування дози маленьким тваринам необхідно знати їх точну масу тіла.

Спеціальні застереження для осіб і обслуговуючого персоналу

Персонал, який працює з препаратом, повинен дотримуватись основних правил гігієни та безпеки, прийнятих при роботі з ветеринарними препаратами. При випадковому потраплянні препарату на шкіру або в очі негайно змити його водою. У разі випадкової самоін'єкції слід негайно звернутися до лікаря і показати листівку-вкладку або етикетку даного препарату.

Всі цільові види тварин

При застосуванні буторфанолу в якості препарату монотерапії можливі прояви незначного седативного ефекту.

Коні

Збудження, що проявляється як зміна у поведінці тварини (основний вплив припадає на опорно-руховий апарат), атаксія, зниження моторики травного каналу, депресія серцево-судинної системи.

Собаки

Депресія дихальної та серцево-судинної систем, анорексія та діарея, зниження моторики травного каналу, місцевий біль, пов'язаний з внутрішньом`язовим введенням.

Коти

Мідріаз, дезорієнтація, можливе подразнення в місці введення в разі повторних ін'єкції, дисфорія, збудження, біль при ін'єкції.

Взаємодія з іншими засобами та інші форми взаємодії

Комбіноване використання з препаратами, що метаболізуються в печінці може посилювати ефект буторфанолу. Використання буторфанолу одночасно з анестетиками, центральними заспокійливими або з депресантами дихальної системи, посилює їх ефект. Це вимагає суворого контролю і обережної адаптації дози. Введення буторфанолу тваринам, що отримали анальгетик (слабкий μ-опіат) може знімати його ефект.

Коні:

Підвищення дози може спричинити респіраторну депресію, як загальний ефект опіатів. Антагоністом є налоксон, який може бути використаний, як антидот. Інші можливі ознаки передозування включають порушення роботи центральної нервової системи (збудження, занепокоєння, незначна атаксія та сонливість), травного каналу, лихоманку, тахіпное.

Собаки та коти:

Міоз, дихальна депресія, гіпотензія, порушення серцево-судинної системи і, в окремих випадках, апное, шок і кома. Залежно від клінічного стану тварину необхідно взяти під нагляд ветеринарного лікаря мінімум на 24 години.

Скляні ампули, об’ємом 5 мл.

Скляні флакони, об’ємом 10 мл.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

2 роки.

Після першого відбору із флакону – 28 днів.

Для застосування у ветеринарній медицині!