Веногепанол - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діючі речовини: венорутинол, гепарин натрію, декспантенол;

1 г гелю містить венорутинолу (у перерахуванні на 100 % вміст суми гідроксиетилзаміщених сполук рутину та суху речовину) – 20 мг, гепарину натрію (у перерахуванні на гепарин з активністю 120 МО/мг) – 2,499 мг (300 МО), декспантенолу (у перерахуванні на 100 % безводну речовину) – 30 мг;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, динатрію едетат, карбомери, натрію гідроксид, вода очищена.

Гель.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий гель жовтого кольору однорідної консистенції.

Ангіопротектори. Засоби, які застосовують при варикозному розширенні вен. Гепарин, комбінації. Код АТX С05В А53.

Фармакодинаміка.

Веногепанол – антитромботичний, протинабряковий засіб із протизапальним ефектом для зовнішнього застосування. Гепарин, що входить до складу препарату, чинить місцеву антитромботичну, протинабрякову та протизапальну дію. Венорутинол чинить венотонізуючу та ангіопротекторну дію, нормалізує проникність стінок капілярів, підвищує їх тонус за рахунок Р-вітамінної активності та поліпшення мікроциркуляції та трофіки тканин. Декспантенол стимулює грануляцію та епітелізацію тканин, утворюючи активний метаболіт – пантотенову кислоту, що бере участь у синтезі коферменту А.

Фармакокінетика.

Не вивчалася.

• Профілактика та лікування варикозного розширення вен, у тому числі після оперативних втручань;
• тромбози, тромбофлебіти;
• закриті травми (у тому числі спортивні) із гематомами, розтягненнями; інфільтрати;
• рубцеві індурації та зовнішні запальні процеси без порушення цілісності шкіри;
• тендовагініти.

Індивідуальна підвищена чутливість до діючих речовин або до інших компонентів препарату, гемофілія, геморагічний діатез, ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура, виражена тромбоцитопенія, виразково-некротичні процеси у зоні тромбофлебіту, схильність до кровотеч, кровотечі, травматичні порушення цілісності шкірних покривів, відкриті та/або інфіковані рани.

Парентеральне введення нітрогліцерину разом із застосуванням Веногепанолу, а також одночасне застосування гелю з тироксином, тетрацикліном, антигістамінними засобами, алкалоїдами ріжків, нікотином може послаблювати дію препарату.

Посилює дію аскорбінової кислоти на структуру та проникність судинної стінки.

Декстран, фенілбутазон, кеторолак: одночасне застосування може підвищувати ризик виникнення кровотеч.

Пероральні антикоагулянти (наприклад, варфарин, дикумарин, клопідогрель): одночасно із застосуванням гелю Веногепанол можуть спричинити подовження протромбінового часу.

Нестероїдні протизапальні лікарські засоби (наприклад, диклофенак, ібупрофен, індометацин), венотонізуючі лікарські засоби: при одночасному застосуванні посилюють ефект гелю Веногепанол.

Дипіридамол, ілопрост: підвищують антиокоагулянтний ефект діючої речовини Веногепанолу – гепарину.

Інгібітори АПФ, аліскірен: можлива гіперглікемія.

Одночасне застосування Веногепанолу з препаратами, які містять суліндак, може спричинити периферичну нейропатію.

Декспантенол, що входить до складу Веногепанолу, може посилювати дію деполяризуючих міорелаксантів (наприклад, суксаметонію хлориду, декаметонію броміду) та послаблювати дію недеполяризуючих міорелаксантів (наприклад, тубокурарину хлориду) у зв'язку зі здатністю стимулювати синтез ацетилхоліну.

Якщо пацієнт приймає будь-які інші лікарські засоби, слід обов’язково повідомити про це лікаря.

Гель наносити тільки на неушкоджену шкіру.

Не наносити на ранову поверхню шкіри, інфіковані ділянки шкіри (у т.ч. наявність гнійних процесів), та стежити, щоб препарат не потрапляв в очі та на слизові оболонки. Можна наносити під оклюзійну пов’язку. З метою запобігання появи небажаних ефектів препарат необхідно наносити на очищену від інших лікарських засобів, косметики і забруднень шкіру. Після нанесення гелю необхідно уникати дії сонячних променів на оброблені ділянки шкіри. При появі реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Пацієнтам із хронічною венозною недостатністю рекомендується застосування препарату як на початкових, так і на пізніх стадіях захворювання (зменшується відчуття важкості в ногах, набряклість нижніх кінцівок, покращується трофіка).

При тяжких порушеннях функції нирок не рекомендується тривале застосування препарату.

У випадку лікування флебіту цей лікарський засіб не слід втирати у шкіру.

При потраплянні гелю в очі їх слід промити водою. У разі випадкового ковтання великої кількості гелю слід викликати блювання та звернутися до лікаря.

Якщо ознаки захворювання не почнуть зникати або, навпаки, стан здоров’я погіршиться, або почнуться небажані явища, необхідно призупинити застосування препарату та звернутися за консультацією до лікаря щодо подальшого застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Застосування препарату Веногепанол не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат застосовувати зовнішньо. Дорослим гель наносити на неушкоджену шкіру ураженої ділянки 1-3 рази на добу. При лікуванні захворювань вен препарат застосовувати у вигляді пов'язок з гелем. При варикозних виразках гель наносити у вигляді кільця завширшки приблизно 4 см навколо виразки. Уникати безпосереднього нанесення на виразкову поверхню.

Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від клінічних показань та перебігу захворювання. При лікуванні травм (у тому числі спортивних) із гематомами тривалість лікування становить 5-7 днів.

Діти.

Не застосовувати.

Симптоми. При дотриманні зазначеного режиму дозування передозування малоймовірне. При застосуванні на великих ділянках шкіри (внаслідок імовірної системної абсорбції) можливі геморагічні ускладнення у вигляді кровотеч різного ступеня тяжкості. У разі випадкового ковтання препарату можлива поява нудоти та блювання.

Лікування. При невеликій кровотечі слід зменшити дозу або тимчасово припинити застосування препарату. У випадку сильної кровотечі внутрішньовенно повільно ввести 1 % розчин протаміну сульфату. Якщо концентрація гепарину у крові невідома, то одноразова доза протаміну сульфату не повинна перевищувати 1 мл.

У разі випадкового ковтання препарату необхідно викликати блювання та промити шлунок. У разі наявності показань провести перитонеальний діаліз. Терапія симптоматична.

Імунна система, шкіра та підшкірна клітковина: можливі місцеві реакції гіперчутливості − гіперемія, подразнення шкіри, відчуття печіння, припухлість шкіри, свербіж, висипання, у т.ч. виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, дерматит (у т.ч. контактний), екзема, геморагії. Зазвичай ці симптоми минають самостійно після відміни препарату.

При нанесенні на великі ділянки шкіри можливі системні побічні реакції.

У випадку виникнення будь-яких негативних реакцій слід порадитися з лікарем щодо подальшого застосування препарату.

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

По 40 г у тубі та пачці.

Без рецепта.

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод».

Україна, 03134, м. Київ, вул. Миру, 17.