Габапентин - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: габапентин;

1 капсула містить 100 мг або 300 мг, або 400 мг габапентину;

допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований, тальк очищений, магнію стеарат; тверда желатинова капсула (желатин, титану діоксид (E171), заліза оксид жовтий (E172) (для капсул по 300 та по 400 мг), заліза оксид червоний (Е172) (для капсул по 400)).

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості:

Капсули по 100 мг: тверді желатинові капсули розміру 3 з непрозорими кришечкою та корпусом білого кольору, з написами «SG» на кришечці та «119» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.

Капсули по 300 мг: тверді желатинові капсули розміру 1 з непрозорими кришечкою та корпусом жовтого кольору, з написами «SG» на кришечці та «120» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.

Капсули по 400 мг: тверді желатинові капсули розміру 0 з непрозорими кришечкою та корпусом оранжевого кольору, з написами «SG» на кришечці та «121» – на корпусі, нанесеними чорними чорнилами; вміст капсул – порошок від білого до майже білого кольору.

Інші анальгетики та антипіретики. Габапентиноїди.

Код АТХ N02B F01.

Фармакодинаміка

Механізм дії

Габапентин легко проникає у мозок та запобігає нападам у низці тваринних моделей епілепсії. Габапентин не має спорідненості ані до гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК), ані до ГАМК-рецепторів і не змінює метаболізм ГАМК. Він не зв’язується з іншими нейротрансмітерними рецепторами мозку та не взаємодіє з натрієвими каналами. Габапентин з високим ступенем спорідненості зв’язується з альфа2-дельта (α2-δ) субодиницею потенціалзалежних кальцієвих каналів, і припускається, що зв’язування з α2-δ субодиницею може спричиняти протисудомні ефекти габапентину у тварин. Широкий спектр скринінгових досліджень не виявив будь-які інші мішені габапентину, крім α2-δ.

Дані декількох доклінічних досліджень свідчать про те, що фармакологічна активність габапентину може бути опосередкована зв’язуванням із α2-δ субодиницею через зниження вивільнення збуджуючих нейромедіаторів у різних відділах центральної нервової системи (ЦНС). Така активність може лежати в основі протисудомного ефекту габапентину. Відповідність цієї активності габапентину протисудомним ефектам у людей ще не з’ясовано.

Габапентин також демонструє ефективність у кількох доклінічних моделях болю на тваринах. Припускається, що специфічне зв’язування габапентину з α2-δ субодиницею спричиняє кілька різних ефектів, які можуть забезпечувати аналгетичну дію у тваринних моделях. Знеболювальна дія габапентину може проявлятись як на рівні спинного мозку, так і вищих мозкових центрах внаслідок взаємодії з низхідними шляхами інгібування болю. Роль цих доклінічних властивостей у клінічній ефективності габапентину у людини невідома.

Клінічна ефективність та безпека

Клінічне дослідження додаткового лікування парціальних судом у дітей віком від 3 до 12 років показали чисельну, але статистично незначущу різницю в 50 % випадків відповідей у досліджуваних на користь групи габапентину порівняно з плацебо. Додатковий post-hoc аналіз частоти відповідей залежно від віку не показав статистично значущого впливу віку при використанні як безперервних, так і бінарних змінних (вікові групи 3–5 років та 6–12 років). Результати даного аналізу узагальнено в таблиці 1.

Таблиця 1

*Модифікована популяція пацієнтів, які мали намір лікуватись, була визначена як всі пацієнти, рандомізовані для дослідження препарату, які змогли у достатній для оцінки мірі заповнити щоденники нападів протягом 28 днів, як під час початкової фази, так і подвійно сліпої фази.

Фармакокінетика

Абсорбція

Після прийому габапентину внутрішньо максимальна концентрація у плазмі крові (C_max) досягається протягом 2–3 годин. Спостерігається тенденція до зниження біодоступності габапентину (абсорбованої частини препарату) при збільшенні дози препарату. Абсолютна біодоступність габапентину при прийомі капсул 300 мг становить приблизно 60 %. Їжа, в тому числі з високим вмістом жирів, не має клінічно значущого впливу на фармакокінетику габапентину.

Багаторазове введення не впливає на фармакокінетику габапентину. Хоча плазмова концентрація габапентину у клінічних дослідженнях варіювала від 2 до 20 мкг/мл, такі концентрації не визначають його ефективність або безпеку. Фармакокінетичні параметри наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Резюме середніх (%CV) фармакокінетичних параметрів рівноважного стану габапентину після прийому кожні 8 годин

C_max ‒ максимальна рівноважна плазмова концентрація;

t_max ‒ час до досягнення C_max;

T_1/2 ‒ період напіввиведення;

AUC (0–8) ‒ площа під фармакокінетичною кривою «концентрація-час» з моменту часу 0 до 8 годин після прийому дози;

Ae% ‒ відсоток виведеної із сечею у незміненому вигляді дози з моменту часу 0 до 8 годин після прийому дози;

НД ‒ немає даних.

Розподіл

Габапентин не зв’язується з білками плазми крові. Об’єм розподілу становить 57,7 л. Концентрація габапентину у спинномозковій рідині (СМР) пацієнтів з епілепсією становить приблизно 20 % від відповідної рівноважної мінімальної плазмової концентрації. Габапентин проникає у грудне молоко.

Метаболізм

Дані щодо метаболізму габапентину у людини відсутні. Габапентин не індукує оксидазні ферменти печінки, відповідальні за метаболізм лікарських засобів.

Виведення

Габапентин виводиться винятково нирками у незміненому вигляді. T_1/2 габапентину не залежить від дози і становить у середньому 5–7 годин.

У пацієнтів літнього віку та пацієнтів із порушеннями функції нирок плазмовий кліренс габапентину знижений. Константа швидкості елімінації, плазмовий і нирковий кліренс прямо пропорційні кліренсу креатиніну.

Габапентин виводиться з плазми крові при гемодіалізі. Пацієнтам із порушеннями функції нирок або тим, які перебувають на гемодіалізі, рекомендується корекція дози (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика габапентину у дітей оцінювалася у 50 здорових осіб віком від 1 місяця до 12 років. У цілому при розрахунку дози на кілограм маси тіла (мг/кг) плазмові концентрації габапентину у дітей віком від 5 років не відрізнялися від таких у дорослих.

У фармакокінетичному дослідженні 24 здорових дітей віком від 1 до 48 місяців спостерігалось приблизно на 30 % нижча AUC, нижча C_max і вищий кліренс при розрахунку на одиницю маси тіла порівняно з даними, отриманими у дітей віком від 5 років.

Лінійність / нелінійність

Біодоступність габапентину (абсорбована частина дози) знижується з підвищенням дози, що свідчить про нелінійність фармакокінетичних параметрів, які включають параметри біодоступності (F): Ae%, CL/F, Vd/F. Фармакокінетика елімінації (фармакокінетичні параметри, що не включають F, такі як CLr і T_1/2) має лінійну закономірність. Рівноважну плазмову концентрацію габапентину можна передбачити, виходячи з даних про одноразові дози.

Епілепсія

Як додаткова терапія при лікуванні парціальних судом із вторинною генералізацією або без неї у дорослих та дітей віком від 6 років (див. розділ «Фармакодинаміка»).

Як монотерапія при лікуванні парціальних судом із вторинною генералізацією або без неї у дорослих та підлітків віком від 12 років.

Периферичний нейропатичний біль

Лікування периферичного нейропатичного болю, такого як болюча діабетична нейропатія та постгерпетична невралгія у дорослих.

Підвищена чутливість до габапентину або до будь-якої з допоміжних речовин, що входить до складу препарату.

Наявні спонтанні повідомлення та літературні дані про пригнічення дихання, седацію та летальні випадки, пов’язані з одночасним застосуванням габапентину та депресантів ЦНС, включаючи опіоїди. У деяких із цих повідомлень автори вважають, що комбінація габапентину з опіоїдами викликає особливе занепокоєння, зокрема в ослаблених пацієнтів, пацієнтів літнього віку, пацієнтів із серйозними супутніми респіраторними захворюваннями, з поліпрагмазією та у пацієнтів з розладами внаслідок вживання психоактивних речовин.

У дослідженні за участю здорових добровольців (N = 12), які приймали капсули з контрольованим вивільненням, що містять 60 мг морфіну, за 2 години до прийому габапентину (600 мг) відзначалося збільшення середньої AUC габапентину на 44 %, порівняно з прийомом тільки габапентину. Тому за пацієнтами, які потребують супутнього лікування опіоїдами, слід ретельно спостерігати щодо симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація та пригнічення дихання, а дозу габапентину або опіоїду слід відповідно зменшити.

Не спостерігалося взаємодії габапентину з фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, фенобарбіталом. Фармакокінетика габапентину у рівноважному стані подібна у здорових добровольців та пацієнтів з епілепсією, які отримували ці протиепілептичні засоби.

Одночасне застосування габапентину і пероральних контрацептивів, що містять норетистерон та/або етинілестрадіол, не впливає на показники рівноважної концентрації жодного з компонентів.

Одночасне застосування габапентину та антацидів, що містять алюміній та магній, зменшує біодоступність габапентину до 24 %. Приймати габапентин рекомендується не раніше ніж через 2 години після прийому антацидів.

Ниркова екскреція габапентину не змінюється під дією пробенециду.

Незначне зниження ниркової екскреції габапентину, що спостерігається при одночасному прийомі з циметидином, не має клінічного значення.

Серйозні шкірні реакції (SCAR)

У зв’язку з лікуванням габапентином повідомлялось про серйозні шкірні реакції (SCAR), включаючи синдром Стівенса – Джонсона (ССД), токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) та гостру генералізовану медикаментозну реакцію з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), можуть призвести до тяжких наслідків або бути летальними. При призначенні препарату пацієнтів слід проінформувати про ознаки та симптоми SCAR і ретельно спостерігати за станом таких пацієнтів щодо розвитку шкірних реакцій. У разі появи ознак та симптомів таких реакцій застосування препарату слід негайно припинити та розглянути можливість альтернативного лікування.

Якщо у пацієнта та тлі лікування габапентином розвинулась серйозна реакція, така як ССД, ТЕН або DRESS-синдром, таким пацієнтам застосування габапентину не можна поновлювати в жодному разі.

Анафілаксія

Габапентин може викликати анафілаксію. Симптоми зареєстрованих випадків включали утруднення дихання, набряк губ, горла та язика, артеріальну гіпотензію, що потребували невідкладної допомоги. Пацієнтам слід негайно припинити застосування габапентину і звернутися за медичною допомогою, якщо у них з’являються будь-які ознаки або симптоми анафілаксії (див. розділ «Побічні реакції»).

Суїцидальні думки та поведінка

Повідомлялось про суїцидальні думки та поведінку у пацієнтів, які отримували протиепілептичні засоби за кількома показаннями. Метааналіз рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень протиепілептичних засобів також показав невелике підвищення ризику суїцидальних думок і поведінки. Механізм розвитку цього ризику невідомий. Випадки появи суїцидальних думок та поведінки спостерігались у пацієнтів, які отримували габапентин у післяреєстраційному періоді (див. розділ «Побічні реакції»).

Тому за пацієнтами слід ретельно спостерігати щодо суїцидальних думок та поведінки та розглянути можливість відповідної терапії. Пацієнтам та особам, які здійснюють догляд за ними, слід рекомендувати звернутися до лікаря у разі появи ознак суїцидальних думок і поведінки. У разі появи суїцидальних думок та поведінки слід розглянути питання про припинення лікування габапентином.

Гострий панкреатит

При виникненні гострого панкреатиту на тлі застосування габапентину потрібно розглянути можливість відміни габапентину (див. розділ «Побічні реакції»).

Судоми

Незважаючи на відсутність даних про повторні судомні напади при застосуванні габапентину, раптова відміна протисудомних препаратів у пацієнтів з епілепсією може спричинити розвиток епілептичного статусу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, у деяких пацієнтів при застосуванні габапентину можливе збільшення частоти нападів або виникнення нових типів судомних нападів.

Як і при застосуванні інших протиепілептичних препаратів, спроби припинити застосування супутніх протиепілептичних засобів з метою переходу на монотерапію габапентином у пацієнтів, які отримували кілька протиепілептичних засобів, рідко були успішними.

Не вважається, що габапентин ефективний для лікування первинно генералізованих нападів, таких як абсанси і може посилювати інтенсивність таких нападів у деяких пацієнтів. Тому препарат слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі змішаними судомними нападами, включаючи абсанси.

Одночасне застосування з опіоїдами та іншими депресантами ЦНС

Пацієнтам, які потребують одночасного застосування опіатів та габапентину, необхідний ретельний нагляд для своєчасного виявлення симптомів пригнічення ЦНС, таких як сонливість, седація та пригнічення дихання.

При одночасному застосуванні морфіну та габапентину можливе збільшення концентрації габапентину, тому дозу габапентину або депресантів ЦНС необхідно відповідно зменшити (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Рекомендується з обережністю призначати габапентин одночасно з опіоїдами через ризик пригнічення ЦНС. У популяційному спостережному дослідженні «випадок-контроль» серед споживачів опіоїдів одночасне призначення опіоїдів та габапентину було пов'язане з підвищеним ризиком смерті, пов'язаної з опіоїдами, порівняно із застосуванням лише опіоїдів (скориговане відношення шансів [aOR] 1,49 [95 % ДІ від 1,18 до 1,88, p < 0,001]).

Пригнічення дихання

Застосування габапентину було пов’язане з випадками тяжкого пригнічення дихання. Пацієнти із порушеннями дихальної функції, респіраторними або неврологічними захворюваннями, порушеннями функції нирок, ті, хто одночасно застосовує депресанти ЦНС, та пацієнти літнього віку можуть піддаватися підвищеному ризику розвитку цієї тяжкої побічної реакції. У цих пацієнтів може бути необхідною корекція дози.

Пацієнти літнього віку (> 65 років)

Систематичних досліджень застосування габапентину пацієнтам віком від 65 років не проводилося. В одному подвійному сліпому дослідженні у пацієнтів з нейропатичним болем сонливість, периферичні набряки і слабкість спостерігались частіше у пацієнтів віком від 65 років, ніж у молодших пацієнтів.

Педіатрична популяція

Вплив довготривалої (більше 36 тижнів) терапії габапентином на здатність до навчання, інтелект і розвиток у дітей та підлітків належним чином не вивчено. У зв’язку з цим при вирішенні питання щодо необхідності тривалої терапії слід враховувати можливий ризик.

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та психічні розлади

Лікування габапентином асоціювалося із запамороченням і сонливістю, що може збільшити частоту випадкових травм (падінь) у пацієнтів літнього віку. Також були повідомлення у післяреєстраційний період про втрату свідомості, сплутаність свідомості та психічні розлади. Тому пацієнтам слід рекомендувати проявляти обережність, доки вони не з’ясують побічні ефекти лікарського засобу у себе.

Зловживання, неправильне використання та залежність

Габапентин може викликати лікарську залежність, яка може виникати і при застосуванні терапевтичних доз. Повідомлялося про випадки зловживання та неправильного використання. Пацієнти із зловживанням психоактивних речовин в анамнезі можуть мати підвищений ризик неправильного використання, зловживання та залежності, тому таким пацієнтам габапентин слід застосовувати з обережністю. Перед призначенням габапентину слід ретельно оцінити ризик неправильного застосування, зловживання або залежності.

За пацієнтами, які отримують габапентин, слід спостерігати щодо ознак та симптомів неправильного застосування габапентину, зловживання чи залежності, таких як розвиток толерантності, прагнення роздобути препарат, потреби у підвищення дози.

Симптоми відміни

Після припинення короткочасного та тривалого лікування габапентином спостерігалися симптоми відміни. Симптоми відміни можуть виникнути відразу після припинення лікування, зазвичай протягом 48 годин. Найчастіші симптоми включають тривогу, безсоння, нудоту, біль, підвищену пітливість, тремор, головний біль, депресію, погане самопочуття, запаморочення та нездужання. Поява симптомів відміни після припинення прийому габапентину може свідчити про медикаментозну залежність (див. розділ «Побічні реакції»). Пацієнтів необхідно проінформувати про це на початку лікування. Якщо застосування габапентину необхідно припинити, рекомендується це робити поступово протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Лабораторні тести

Напівкількісні тести визначення вмісту білка в сечі за допомогою тест-смужок можуть давати хибно-позитивні результати. Тому при необхідності рекомендується проводити додаткові аналізи із використанням інших методів, таких як біуретовий метод, турбідиметричний метод, проби з барвниками, або використовувати ці методи від початку.

Вагітність

Загальні ризики, пов’язані з епілепсією та протиепілептичними препаратами

Жінкам репродуктивного віку, особливо тим, які планують вагітність, та вагітним жінкам перед початком протиепілептичної терапії необхідно проконсультуватися з фахівцем щодо потенційного ризику для плода, спричиненого як нападами, так і протиепілептичною терапією матері. При плануванні вагітності потрібно ще раз переглянути необхідність протиепілептичної терапії. Вагітним жінкам не можна раптово припиняти прийом протиепілептичних препаратів, оскільки це може призвести до виникнення судом, що може мати серйозні наслідки як для матері, так і для дитини.

За можливості слід надавати перевагу монотерапії, оскільки комбінована протиепілептична терапія, залежно від протиепілептичних препаратів, що застосовуються, може асоціюватися з вищим ризиком вроджених вад розвитку.

Ризик, пов’язаний з габапентином

Габапентин проникає через плаценту. Дані скандинавського обсерваційного дослідження понад 1700 вагітних жінок, які отримували габапентин у першому триместрі, не продемонстрували підвищеного ризику серйозних вроджених вад розвитку у дітей, які зазнали впливу габапентину, порівняно з дітьми, які не зазнали впливу габапентину, а також порівняно з дітьми, які зазнали впливу прегабаліну, ламотриджину та прегабаліну або ламотриджину. Аналогічно, не спостерігалося підвищеного ризику порушень розвитку нервової системи у дітей, які зазнали внутрішньоутробного впливу габапентину.

Були отримані обмежені дані підвищеного ризику низької маси тіла при народженні та передчасних пологів, але не мертвонародження, малих розмірів для свого гестаційного віку, низької оцінки за шкалою Апгар на 5-ій хвилині та мікроцефалії у новонароджених, чиї матері приймали габапентин під час вагітності.

Дослідження на тваринах продемонстрували репродуктивну токсичність.

Габапентин можна застосовувати протягом першого триместру вагітності тільки у випадках, якщо це є клінічно необхідним.

Повідомлялося про неонатальний синдром відміни у новонароджених, які зазнали внутрішньоутробного впливу габапентину. Сумісне застосування габапентину та опіоїдів під час вагітності може підвищити ризик розвитку неонатального синдрому відміни. За новонародженими, які зазнали внутрішньоутробного впливу, слід ретельно спостерігати.

Період годування груддю

Габапентин проникає у грудне молоко людини. Оскільки вплив препарату на грудних дітей не вивчений, слід дотримуватись обережності при застосуванні габапентину жінкам, які годують груддю. Застосовувати габапентин жінкам, які годують груддю, слід тільки у тому випадку, якщо очікувана користь для матері значно перевищує потенційний ризик для немовляти.

Фертильність

У дослідженнях на тваринах не виявлено впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Габапентин може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Габапентин впливає на ЦНС і може призвести до сонливості, запаморочення або інших пов’язаних симптомів. Ці побічні ефекти, навіть легкого або помірного ступеня, можуть бути потенційно небезпечними під час керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, особливо на початку терапії та після збільшення дози.

При всіх показаннях для початку терапії слід використовувати схему титрування дози, описану в таблиці 3, яка рекомендована для дорослих та підлітків віком від 12 років. Інструкції щодо дозування для дітей віком до 12 років зазначені нижче в окремому підрозділі цього розділу.

Відміна габапентину

Відповідно до сучасної клінічної практики відміняти габапентин рекомендується поступово протягом щонайменше 1 тижня, незалежно від показань.

Епілепсія

При епілепсії зазвичай потрібна тривала терапія. Доза визначається лікарем відповідно до індивідуальної переносимості та відповіді на лікування.

Дорослі та підлітки віком від 12 років

У клінічних дослідженнях ефективний діапазон доз становив від 900 до 3600 мг/добу. Лікування можна розпочинати з титрування дози, як описано в таблиці 3, або з дози 300 мг 3 рази на добу в 1-й день. Потім, залежно від індивідуальної переносимості та відповіді на лікування, дозу можна збільшувати на 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної дози 3600 мг/добу. Для окремих пацієнтів може бути доцільним повільніше титрування дози габапентину.

Мінімальний час для досягнення дози 1800 мг/добу становить 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

У довгострокових відкритих клінічних дослідженнях дози до 4800 мг/добу добре переносилися. Загальну добову дозу слід розділити на 3 прийоми, при цьому максимальний інтервал між прийомами препарату не повинен перевищувати 12 годин для попередження виникнення судом.

Діти віком від 6 років

Початкова доза препарату повинна становити 10–15 мг/кг/добу, а ефективна доза досягається шляхом титрування препарату протягом приблизно 3-х днів. Ефективна доза габапентину у дітей віком від 6 років становить 25–35 мг/кг/добу. Дози до 50 мг/кг/добу добре переносилася у довгострокових клінічних дослідженнях. Загальну добову дозу слід розділити на 3 прийоми, максимальний інтервал між прийомами не повинен перевищувати 12 годин.

Немає необхідності у контролі рівня габапентину в сироватці крові. Крім того, габапентин можна застосовувати в комбінації з іншими протиепілептичними препаратами без ризику зміни плазмових концентрацій габапентину або сироваткових концентрацій інших протиепілептичних препаратів.

Периферичний нейропатичний біль

Дорослі

Лікування можна розпочинати з титрування дози препарату, як описано в таблиці 3, альтернативно початкова доза становить 900 мг/добу, розділена на 3 однакові дози. Потім, залежно від індивідуальної реакції пацієнта та переносимості, дозу можна збільшувати по 300 мг/добу кожні 2–3 дні до максимальної ‒ 3600 мг/добу. Для окремих пацієнтів може бути доцільним повільніше титрування дози габапентину.

Мінімальний час для досягнення дози 1800 мг/добу становить 1 тиждень, 2400 мг/добу ‒ 2 тижні, 3600 мг/добу ‒ 3 тижні.

Ефективність та безпека габапентину при лікуванні периферичного нейропатичного болю, такого як болюча діабетична нейропатія або постгерпетична невралгія, не вивчались у клінічних дослідженнях з періодами лікування тривалістю понад 5 місяців. Якщо для лікування нейропатичного болю пацієнту потрібно більш тривале (понад 5 місяців) лікування, лікар повинен оцінити клінічний стан пацієнта та визначити необхідність додаткової терапії.

Інструкції для всіх показань

Пацієнтам із слабким загальним станом здоров’я, наприклад з низькою масою тіла, стан після трансплантації органів тощо, титрування дози слід проводити повільніше, використовуючи або меншу дозу, або довші інтервали між збільшенням дози.

Пацієнти літнього віку (віком від 65 років)

Пацієнтам літнього віку може знадобитись індивідуальний підбір дози у зв’язку з потенційним зниженням функції нирок (див. таблицю 4). У пацієнтів літнього віку можуть частіше спостерігатись сонливість, периферичні набряки та астенія.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам із порушенням функції нирок (див. таблицю 4) та/або пацієнтам на гемодіалізі рекомендується проводити корекцію дози. Для титрування дози таким пацієнтам рекомендовано застосування капсул габапентину по 100 мг.

Таблиця 4

^*Загальну добову дозу необхідно розділити на 3 прийоми. Пацієнтам з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 79 мл/хв) рекомендовані нижчі дози.

^**Добову дозу 150 мг слід призначати по 300 мг через день.

^***Для пацієнтів із кліренсом креатиніну <15 мл/хв добову дозу необхідно зменшити відповідно до кліренсу креатиніну (наприклад, пацієнти з кліренсом креатиніну 7,5 мл/хв повинні отримувати половину від добової дози, яку отримують пацієнти із кліренсом креатиніну 15 мл/хв).

Пацієнти на гемодіалізі

Для пацієнтів з анурією, які знаходяться на гемодіалізі і ніколи раніше не отримували габапентин, рекомендується навантажувальна доза від 300 до 400 мг, потім по 200–300 мг габапентину через кожні 4 години гемодіалізу. У дні, вільні від гемодіалізу, не слід застосовувати габапентин.

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок, які знаходяться на гемодіалізі, підтримуючу дозу габапентину слід визначати на основі рекомендацій, зазначених у таблиці 4. На додаток до підтримуючої дози рекомендується додаткова доза 200–300 мг габапентину через кожні 4 години гемодіалізу.

Спосіб застосування

Для перорального застосування.

Препарат можна приймати незалежно від вживання їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).

Габапентин показаний для лікування дітей з епілепсією: як додаткова терапія у дітей віком від 6 років та як монотерапія у підлітків віком від 12 років.

Гострі, небезпечні для життя токсичні реакції не спостерігались при дозах до 49 г. Симптоми передозування включали запаморочення, двоїння в очах, невиразне мовлення, сонливість, втрату свідомості, летаргію і легку діарею. При проведенні підтримуючої терапії стан усіх пацієнтів повністю відновлювався.

Зниження абсорбції габапентину при високих дозах може обмежувати абсорбцію при передозуванні і мінімізувати токсичні ефекти.

Передозування габапентину, особливо у комбінації з іншими препаратами, що пригнічують ЦНС, може призводити до розвитку коми.

Хоча габапентин може бути видалений за допомогою гемодіалізу, на основі попереднього досвіду це зазвичай не потрібно. Однак для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю гемодіаліз може бути показаний.

У дослідженнях на мишах і щурах не вдалося визначити пероральну летальну дозу габапентину при застосуванні доз до 8000 мг/кг.

Симптоми гострої токсичності у тварин включали атаксію, утруднене дихання, птоз, зниження активності або збудження.

Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень лікування епілепсії (додаткова терапія та монотерапія) та невропатичного болю, наведені в таблиці 5 нижче за класом та частотою: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 – <1/10), нечасто (>1/1000 – <1/100), рідко (>1/10000 – <1/1000), дуже рідко (< 1/10000).

Якщо в різних клінічних дослідженнях частота побічної реакції відрізнялася, їй присвоєно найбільшу частоту, про яку повідомлялось.

Додаткові побічні реакції, зареєстровані у післяреєстраційному періоді, мають категорію «невідомо» (неможливо оцінити на підставі наявних даних).

У кожній групі за частотою побічні реакції зазначені у порядку зниження тяжкості їх проявів.

Таблиця 5

*Після припинення короткочасного та тривалого лікування габапентином спостерігалися симптоми відміни. Симптоми відміни можуть виникнути відразу після припинення лікування, зазвичай протягом 48 годин. Найчастіші симптоми включають тривогу, безсоння, нудоту, біль, підвищену пітливість, тремор, головний біль, депресію, погане самопочуття, запаморочення та нездужання (див. розділ «Особливості застосування»). Поява симптомів відміни після припинення прийому габапентину може свідчити про медикаментозну залежність. Пацієнта слід проінформувати про це на початку лікування. Якщо застосування габапентину необхідно припинити, рекомендується це робити поступово протягом щонайменше одного тижня незалежно від показань (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Під час лікування габапентином повідомлялося про випадки гострого панкреатиту, зв'язок якого з габапентином не визначений (див. розділ «Особливості застосування»).

У пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності, які перебувають на гемодіалізі, зафіксовано міопатію з підвищеним рівнем креатинкінази.

Про інфекції дихальних шляхів, середній отит, судоми та бронхіт повідомлялося лише у клінічних дослідженнях у дітей. Крім того, у клінічних дослідженнях у дітей часто повідомлялося про агресивну поведінку та гіперкінези.

Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 капсул у блістері; по 2 блістери в картонній коробці.

За рецептом.

Стерил-Джен Лайф Сайєнсиз (П) Лтд.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

№ 45, Мангалам Мейн Роуд, Вілліанур Комм’юн, Пудучеррі, 605110, Індія.