Дексдомітор (ДЛЯ ТВАРИН) 0,5 мг/мл розчин для ін'єкцій, 10 мл
Опис для Дексдомітор (ДЛЯ ТВАРИН) 0,5 мг/мл розчин для ін'єкцій, 10 мл
Опис
Розчин для ін'єкцій прозорий, безбарвний.
Склад
- дексмедетомідину гідрохлорид - 0,5 мг, що відповідає вмісту дексмедетомідину - 0,42 мкг.
Допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат, пропілпарагідроксибензоат, натрію хлорид, вода д/і.
Фармакологічні властивості
Дексмедетомідин, що входить до складу препарату Дексдомітор®, є сильним селективним альфа2-адреноміметиком, основна дія якого полягає в гальмуванні передачі нервових імпульсів в адренергічних синапсах за рахунок конкуренції з норадреналіном. Під дією препарату у тварин розвивається пригнічення ЦНС, підвищується больовий поріг. Дія дексмедетомідину залежить від дози: малі дози надають середню седативну дію без аналгезії, в той час як високі дози викликають значний седативний і аналгезуючий ефект.
Дексмедетомідин добре всмоктується після ін'єкції, швидко розподіляється в організмі і легко долає гематоенцефалічний бар'єр. Концентрація препарату в крові досягає максимуму через 15-30 хв. Більше 90% препарату зв'язується з білками плазми крові. Період напіввиведення у собак становить 40-50 хв, у кішок - 60 хв. Дексмедетомідин метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками.
За ступенем впливу на організм дексмедетомідин відноситься до високонебезпечних речовин (2 клас небезпеки).
Показання до використання
- для отримання седативного ефекту і аналгезії у собак і кішок при хірургічних операціях, різних клінічних дослідженнях;
- для попередження агресивності тварин.
Рекомендується використовувати препарат для премедикації при загальній анестезії.
Спосіб застосування та дози
Дексдомітор® вводять собакам в/в або в/м, кішкам - в/м.
Дозу препарату підбирають залежно від необхідного ефекту, індивідуальних особливостей і породи тварини. Високі дози викликають виражений седативний ефект і анальгезію, низькі дози надають тільки седативну дію. Для собак дрібних порід потрібна вища доза препарату, ніж для великих собак.
Використання дексмедетомідину як засобу для премедикації у собак і кішок значно знижує кількість препарату, необхідного для індукції наркозу, тому слід з обережністю вводити внутрішньовенні анестетики і уважно стежити за станом тварини.
Кількість інгаляційних анестетиків для підтримки наркозу також знижується.
Для досягнення седативного ефекту і аналгезії Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.1 мг/мл застосовують в наступних дозах: собакам - 0.5-2 мл/10 кг маси; кішкам - 0.5 мл/кг маси; Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.5 мг/мл в наступних дозах: собакам - 0.1-0.8 мл/10 кг маси; кішкам - 0.1 мл/кг маси.
Дози дексмедетомідину собакам розраховані на одиницю площі поверхні тіла (мкг/м2): в/в - до 375 мкг/м2 площі поверхні тіла; в/м - до 500 мкг/м2 площі поверхні тіла.
При введенні разом з буторфанолом (0.1 мг/кг) для глибокої седації і анальгезії доза дексмедетомідину для в/м введення становить 300 мкг/м2 площі поверхні тіла. Доза дексмедетомідину як препарату для премедикації становить 125-375 мкг/м2 площі поверхні тіла, її вводять за 20 хв до індукції при процедурах, які потребують анестезії. Доза повинна бути скоригована в залежності від типу хірургічного втручання, тривалості процедури і темпераменту тварини.
Спільне використання дексмедетомідину і буторфанолу викликає седативний і аналгезуючий ефект, що починається не пізніше 15 хв після введення, і досягає максимуму в межах 30 хв після введення. Седативний ефект триває протягом не менше 120 хв після введення, аналгезуючий ефект - протягом не менше 90 хв. Повне відновлення свідомості відбувається протягом 3 годин.
Премедикація з використанням дексмедетомідину значно знижує дозу необхідного агента, що індукує і знижує кількість інгаляційних анестетиків для підтримки наркозу. Для досягнення анестезії спільно з пропофолом і тіопенталом забезпечує зниження їх доз на 30% і 60% відповідно. Дексмедетомідин сприяє досягненню післяопераційної аналгезії протягом 0.5-4 годин, однак цей період залежить від ряду факторів, і наступну дозу анальгетиків слід вводити відповідно до клінічної оцінки.
Дози, засновані на масі собак, наведені в наступних таблицях.
Рекомендується використання каліброваного шприца з метою забезпечення точного дозування при введенні невеликих об'ємів.
Дози препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідина 0.1 мг/мл для премедикації у собак
| Маса собаки (кг) | Дексмедетомідин 125 мкг/м2 | Дексмедетомідин 375 мкг/м2 | Дексмедетомідин 500 мкг/м2 | |||
| (Мкг/кг) | (Мл) | (Мкг/кг) | (Мл) | (Мкг/кг) | (Мл) | |
| 2-3 | 9.4 | 0.2 | 28.1 | 0.6 | 40 | 0.75 |
| 3-4 | 8.3 | 0.25 | 25 | 0.85 | 35 | 1 |
| 4-5 | 7.7 | 0.35 | 23 | 1 | 30 | 1.5 |
| 5-10 | 6.5 | 0.5 | 19.6 | 1.45 | 25 | 2 |
| 10-13 | 5.6 | 0.65 | 16.8 | 1.9 | ||
| 13-15 | 5.2 | 0.75 | ||||
| 15-20 | 4.9 | 0.85 | ||||
Дози препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідина 0.5 мг/мл для премедикації у собак
| Маса собаки (кг) | Дексмедетомідин 125 мкг/м2 | Дексмедетомідин 375 мкг/м2 | Дексмедетомідин 500 мкг/м2 | |||
| (Мкг/кг) | (Мл) | (Мкг/кг) | (Мл) | (Мкг/кг) | (Мл) | |
| 2-3 | 9.4 | 0.04 | 28.1 | 0.12 | 40 | 0.15 |
| 3-4 | 8.3 | 0.05 | 25 | 0.17 | 35 | 0.2 |
| 4-5 | 7.7 | 0.07 | 23 | 0.2 | 30 | 0.3 |
| 5-10 | 6.5 | 0.1 | 19.6 | 0.29 | 25 | 0.4 |
| 10-13 | 5.6 | 0.13 | 16.8 | 0.38 | 23 | 0.5 |
| 13-15 | 5.2 | 0.15 | 15.7 | 0.44 | 21 | 0.6 |
| 15-20 | 4.9 | 0.17 | 14.6 | 0.51 | 20 | 0.7 |
| 20-25 | 4.5 | 0.2 | 13.4 | 0.6 | 18 | 0.8 |
| 25-30 | 4.2 | 0.23 | 12.6 | 0.69 | 17 | 0.9 |
| 30-33 | 4 | 0.25 | 12 | 0.75 | 16 | 1.0 |
| 33-37 | 3.9 | 0.27 | 11.6 | 0.81 | 15 | 1.1 |
| 37-45 | 3.7 | 0.3 | 11 | 0.9 | 14.5 | 1.2 |
| 45-50 | 3.5 | 0.33 | 10.5 | 0.99 | 14 | 1.3 |
| 50-55 | 3.4 | 0.35 | 10.1 | 1.06 | 13.5 | 1.4 |
| 55-60 | 3.3 | 0.38 | 9.8 | 1.13 | 13 | 1.5 |
| 60-65 | 3.2 | 0.4 | 9.5 | 1.19 | 12.8 | 1.6 |
| 65-70 | 3.1 | 0.42 | 9.3 | 1.26 | 12.5 | 1.7 |
Дози препарату Дексдомітор® для глибокої седації і анальгезії з буторфанолом у собак
| Маса собаки (кг) | Дексмедетомідин 300 мкг/м2 в/м | ||
| Дексмедетомідин (мкг/кг) | Дексдомітор® 0.1 мг/мл (мл) | Дексдомітор® 0.5 мг/мл (мл) | |
| 2-3 | 24 | 0.6 | 0.12 |
| 3-4 | 23 | 0.8 | 0.16 |
| 4-5 | 22.2 | 1 | 0.2 |
| 5-10 | 16.7 | 1.25 | 0.25 |
| 10-13 | 13 | 1.5 | 0.3 |
| 13-15 | 12.5 | 1.75 | 0.35 |
| 15-20 | 11.4 | 0.4 | |
| 20-25 | 11.1 | 0.5 | |
| 25-30 | 10 | 0.55 | |
| 30-33 | 9.5 | 0.6 | |
| 33-37 | 9.3 | 0.65 | |
| 37-45 | 8.5 | 0.7 | |
| 45-50 | 8.4 | 0.8 | |
| 50-55 | 8.1 | 0.85 | |
| 55-60 | 7.8 | 0.9 | |
| 60-65 | 7.6 | 0.95 | |
| 65-70 | 7.4 | 1 | |
| 70-80 | 7.3 | 1.1 | |
| > 80 | 7 | 1.2 | |
Дози дексмедетомідину кішкам розраховані в мкг на кг маси тварини.
При використанні препарату Дексдомітор® для проведення неінвазивних втручань, операціях, що заподіюють болю від слабкго до помірного, а також процедур і оглядів, які потребують утримання, заспокоєння і знеболювання, доза для кішок становить 40 мкг дексмедетомідину на кг маси, що еквівалентно 0.4 мл препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.1 мг/мл на кг маси або 0.08 мл препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.5 мг/мл на кг маси тварини.
Використання препарату Дексдомітор® для анестезії спільно з пропофолом забезпечує зниження дози останнього на 50%. Всі анестетики, які використовуються для індукції або підтримки наркозу, слід вводити в кількості, необхідній для досягнення ефекту.
Наркоз може бути індукований через 10 хв після в/м введення кетаміну кішкам в дозі 5 мг/кг або в/в введення пропофолу.
| Маса кішки (кг) | Дексмедетомідин 40 мкг/кг в/м | ||
| Дексмедетомідин (мкг/кг) | Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.1 мг/мл, мл | Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.5 мг/мл, мл | |
| 1-2 | 40 | 0.5 | 0.1 |
| 2-3 | 40 | 1 | 0.2 |
| 3-4 | 40 | 1.5 | 0.3 |
| 4-6 | 40 | 2 | 0.4 |
| 6-7 | 40 | 2.5 | 0.5 |
| 7-8 | 40 | 3 | 0.6 |
| 8-10 | 40 | 3.5 | 0.7 |
Планована седативна і знеболювальна дія досягається в межах 15 хв після введення і підтримується протягом 60 хв після введення препарату. Для підтримування седативної і аналгетичної дії препарат можна вводити повторно через 10-15 хв після першого введення. Дозу повторного введення визначає ветеринарний лікар в залежності від стану тварини.
При необхідності седація може бути інвертована препаратом Антиседан®.
Для запобігання сухості очей слід застосовувати відповідний для цього лубрикант.
Після застосування препарату тварини повинні знаходитися в теплі і при постійній температурі, як під час процедури, так і під час відновлення свідомості.
Рекомендується не давати тваринам їжу протягом 12 год перед введенням препарату Дексдомітор®, прийом води не обмежений.
Після введення препарату тварині не слід давати воду або їжу до тих пір, поки не відновиться здатність ковтати.
Нервовим, агресивним або збудженим тваринам необхідно дати можливість заспокоїтися перед введенням препарату.
Слід регулярно контролювати дихальну і серцеву діяльність. Пульсова оксиметрія може бути корисною, але не ключовою для адекватного моніторингу. При послідовному використанні дексмедетомідину і кетаміну для індукції наркозу у кішок має бути доступне обладнання для ручної вентиляції легенів в разі пригнічення дихання або апное. Також рекомендується мати в доступі кисень на випадок підозри або виявлення гіпоксемії.
Хворих і ослаблених тварин слід піддавати премедикації препаратом Дексдомітор® перед індукцією і підтримкою загального наркозу тільки на підставі оцінки співвідношення ризику і користі.
Слід уникати порушення режиму дозування препарату.
Побічні ефекти
Безпосередньо після введення препарату можливе зниження артеріального тиску, який потім відновлюється до нормальних значень або значень трохи нижче нормальних. У собак і, особливо, у кішок можлива блювота в перші хвилини після ін'єкції препарату Дексдомітор®.
При введенні препарату Дексдомітор® можливе зниження ЧСС і дихальних рухів, гіпотермія. Кров'яний тиск спочатку підвищується, а потім приходить до норми або стає нижче норми.
Через 5-10 хв після введення може виникнути блювота. У деяких собак і кішок блювота може виникати при відновленні свідомості.
Іноді розвивається блідість і/або ціаноз слизових оболонок. У кішок часто можливе підсихання слизової оболонки очей і рогівки.
Під час седації може виникнути м'язовий тремор, в рідкісних випадках - помутніння рогівки, набряк легенів.
При використанні препарату Дексдомітор® як засіб премедикації у собак можливі брадипное, тахіпное, блювота. Також можуть виникнути брадиаритмія і тахіаритмія, включаючи глибоку синусову брадикардію, AV-блокаду (I і II ступеня) та зупинку синусового вузла. У рідкісних випадках спостерігаються передчасні надшлуночкові і шлуночкові екстрасистоли, пауза синусового вузла і AV-блокада III ступеня.
При використанні препарату Дексдомітор® як засіб премедикації у кішок можливі блювота, позиви до блювоти, блідість слизових оболонок і знижена температура тіла. При в/м введенні в дозі 40 мкг/кг (з подальшим введенням кетаміну або пропофолу) часто виникала синусова брадикардія і синусова аритмія, іноді AV-блокада I ступеня і рідко - передчасна надшлуночкова деполяризація, передсердна бігемінія, пауза синусового вузла, AV-блокада II ступеня або запізнілі скорочення шлуночків.
При одночасному введенні кішкам кетаміну в дозі 10 мг/кг і дексмедетомідину в дозі 40 мкг/кг можливий розвиток тахікардії.
При послідовному використанні препарату Дексдомітор® і кетаміну з інтервалом 10 хв у кішок іноді може виникнути AV-блокада або екстрасистола. Очікуваними явищами є рідке дихання, переміжне дихання, гіповентиляція, апное. Відзначають гіпоксемію, особливо в перші 15 хв дексмедетомідин-кетаміновой анестезії. Після подібних процедур спостерігалися блювання, зниження температури тіла і нервозність.
При одночасному застосуванні препарату Дексдомітор® і буторфанола у собак може спостерігатися рідке дихання, прискорене дихання, нерегулярне дихання (апное протягом 20-30 сек з подальшими кількома швидкими зітханнями), гіпоксемія, судоми або тремор м'язів, борсання, збудження, підвищене слиновиділення, позиви до блювання, блювання, сечовипускання, шкірна еритема, раптове пробудження або тривала седація. Можливі брадиаритмія і тахіаритмія, які можуть включати синусову брадикардію, AV-блокаду I і II ступеня, зупинку або паузу синусового вузла, а також передчасні передсердні, надшлуночкові і шлуночкові екстрасистоли.
Передозування
Передозування препарату може призводити до уповільнення пробудження після анестезії та седації. У деяких випадках можливе пригнічення кровообігу і дихання. У разі передозування або якщо дія препарату Дексдомітор®стає потенційно небезпечною для життя тварини, необхідно ввести відповідну дозу препарату Антиседан®.
Антиседан® вводять в/м одноразово.
Для собак доза препарату Антиседан® в мл дорівнює 1/5 дози препарату Дексдомітор®с вмістом дексмедетомідину 0.1 мг/мл і дозі препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідіну 0.5 мг/мл.
Для кішок доза препарату Антиседан® в мл дорівнює 1/10 дози препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.1 мг/мл і половині дози препарату Дексдомітор® з вмістом дексмедетомідину 0.5 мг/мл.
У разі триваючого пригніченого стану у тварини можна ввести Антиседан® повторно через 10-15 хв.
Протипоказання
- важкі системні захворювання;
- серцева недостатність;
- порушення функції печінки або нирок;
- вагітність і період лактації;
- вік собак молодше 4 місяців;
- вік кішок молодше 3 місяців;
- підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Особливості застосування
Особливі вказівки і заходи особистої профілактики
Безпеку препарату Дексдомітор® для вагітних і лактуючих тварин встановлено не було, тому не рекомендується застосовувати препарат вагітним і лактуючим тваринам.
Дексдомітор® посилює дію препаратів, що пригнічують ЦНС: транквілізаторів, седативних засобів, препаратів для загальної анестезії. Тому необхідно відповідним чином коригувати дозу.
Дексдомітор® не призначений для застосування продуктивним тваринам.
Заходи особистої профілактики
При роботі з препаратом Дексдомітор® слід дотримуватися загальних правил особистої гігієни і техніки безпеки, передбачених при роботі з лікарськими препаратами. Після закінчення роботи слід ретельно вимити руки теплою водою з милом.
При випадковому контакті лікарського препарату зі шкірою або слизовими оболонками очей їх необхідно промити великою кількістю води. Людям з гіперчутливістю до компонентів препарату Дексдомітор® слід уникати прямого контакту з лікарським препаратом. У разі появи алергічних реакцій або при випадковому попаданні препарату в організм людини слід негайно звернутися в медичний заклад (при собі мати інструкцію із застосування або етикетку), не слід керувати автомобілем.
Порожні флакони з-під лікарського препарату забороняється використовувати для побутових цілей, вони підлягають утилізації з побутовими відходами.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати в закритій упаковці виробника в сухому, захищеному від прямих сонячних променів, недоступному для дітей місці, окремо від продуктів харчування і кормів при температурі від 2°С до 25°С.
Невикористаний препарат утилізують відповідно до вимог законодавства.
Упаковка
Розфасований по 10 мл у скляні флакони, закупорені гумовими корками, укріпленими алюмінієвими ковпачками, забезпеченими пластиковими ковпачками контролю першого розкриття.
Флакони упаковані в індивідуальні картонні пачки в комплекті з інструкцією із застосування.
Термін придатності
Термін придатності при дотриманні умов зберігання - 3 роки з дня виробництва, після першого відкриття флакона - 28 днів, після змішування в одному шприці з кетаміном і/або буторфанолом - не більше 2 год.
Забороняється застосовувати Дексдомітор® після закінчення терміну придатності.
