Делстріго таблетки, в/плів. обол. по 100 мг/300 мг/245 мг №30 у пляш.
Інструкція для Делстріго таблетки, в/плів. обол. по 100 мг/300 мг/245 мг №30 у пляш.
Склад
діючі речовини: doravirine, lamivudine, tenofovir disoproxil;
1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 100 мг доравірину, 300 мг ламівудину (3ТС), та 245 мг тенофовіру дизопроксилу у формі тенофовіру дизопроксилу фумарату (TDF).
допоміжні речовини:
ядро таблетки: гіпромелози ацетат сукцинат; целюлоза мікрокристалічна (E460); натрію кроскармелоза (E468); кремнію діоксид колоїдний безводний (E551); магнію стеарат (E470b); натрію стеарилфумарат;
оболонка таблетки: гіпромелоза (E464); титану діоксид (E171); лактоза, моногідрат; триацетин (Е1518); оксид заліза жовтий (E172); віск карнаубський (Е903).
Лікарська форма
Таблетки, вкриті плівковою оболонкою (таблетки).
Основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки жовтого кольору, розміром 21,59 мм х 11,30 мм, з тисненням корпоративного логотипу та «776» на одному боці та гладкі – на іншому.
Фармакотерапевтична група
Противірусні засоби для системного застосування. Код АТХ J05AR24.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Механізм дії
Доравірин
Доравірин є піридиноновим ненуклеозидним інгібітором зворотної транскриптази ВІЛ-1 i пригнічує реплікацію ВІЛ-1 шляхом неконкурентного інгібування зворотної транскриптази (3Т) ВІЛ-1. Доравірин не пригнічує клітинні ДНК-полімерази людини α, β і мітохондріальну ДНК-полімеразу γ.
Ламівудин
Ламівудин є аналогом нуклеозидів. Внутрішньоклітинно ламівудин фосфорилюється в активний 5'-трифосфат метаболіт — ламівудинтрифосфат (3ТС-ТР). Основний спосіб дії 3TC-TP - інгібування ЗТ за допомогою обриву ланцюга ДНК після введення нуклеотидного аналога.
Тенофовіру дизопроксил
Тенофовіру дизопроксил - нециклічний фосфонатний нуклеозид діефір, аналог аденозин монофосфату. Тенофовіру дизопроксилу фумарат для перетворення в тенофовір потребує попереднього гідролізу діефіру та подальшого фосфорилювання клітинними ферментами до утворення тенофовіру дифосфату. Тенофовір дифосфат пригнічує активність ЗТ ВІЛ-1, конкуруючи з натуральним субстратом деоксиаденозин-5-трифосфатом і після злиття з ДНК перериває її ланцюжок. Тенофовіру дифосфат є слабким інгібітором α, β-полімерази ДНК ссавців та мітохондріальної γ-полімерази ДНК.
Фармакокінетика.
Порушення функції нирок
Препарат Делстріго не рекомендується застосовувати пацієнтам з розрахунковим CrCl < 50 мл/хв.
Порушення функції печінки
Пацієнтам із легким або помірним порушенням функції печінки корекція дози не потрібна (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Діти
Середня експозиція доравірину була подібною у дітей віком від 12 до < 18 років і масою тіла не менше 35 кг порівняно з дорослими після застосування доравірину або доравірину/ламівудину /тенофовіру дизопроксилу. Експозиція ламівудину та тенофовіру у дітей після застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу була подібною до такої у дорослих після застосування ламівудину та тенофовіру дизопроксилу.
Пацієнти літнього віку
Не було виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці доравірину у пацієнтів віком не менше 65 років порівняно з суб'єктами віком до 65 років. Фармакокінетика ламівудину та тенофовіру не вивчалась у пацієнтів старше 65 років. Корекція дози не потрібна.
Стать
Не було виявлено жодних клінічно значущих відмінностей у фармакінетиці доравірину, ламівудину і тенофовіру у чоловіків та жінок.
Paca
Доравірин
Не виявлено жодних клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці доравірину залежно від расової приналежності.
Ламівудин
Не було виявлено суттєвих або клінічно значущих відмінностей фармакокінетики ламівудину залежно від расової приналежності.
Тенофовіру дизопроксил
Недостатня кількість представників расових та етнічних груп, відмінних від європеоїдної, не дозволяла адекватно визначити потенційні фармакокінетичні відмінності серед цих популяцій після прийому тенофовіру дизопроксилу.
Показання
Препарат Делстріго призначений для лікування дорослих, інфікованих вірусом імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1), без доказів резистентності до класу ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази (ННІЗТ), ламівудину або тенофовіру на момент призначення або в анамнезі (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).
Препарат Делстріго призначений для лікування підлітків віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг, інфікованих ВІЛ-1, без доказів резистентності до класу ННІЗТ, ламівудину або тенофовіру на момент призначення або в анамнезі та які зазнали токсичності, яка перешкоджає використанню інших схем лікування, які не містять тенофовіру дизопроксилу (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад».
Одночасне застосування з лікарськими засобами, які є потужними індукторами ферменту цитохрому P450 СҮРЗА, протипоказане, оскільки очікується значне зниження концентрації доравірину в плазмі крові, що може знизити ефективність препарату Делстріго (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Ці лікарські засоби включають, але не обмежуються, наступними:
- карбамазепін, окскарбазепін, фенобарбітал, фенітоїн;
- рифампіцин, рифапентин;
- звіробій (Hypericum perforatum);
- мітотан;
- ензалутамід;
- лумакафтор.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Препарат Делстріго - це повна схема лікування інфекції ВІЛ-1, тому препарат Делстріго не слід застосовувати з іншими антиретровірусними лікарськими засобами. Інформація про потенційну взаємодію лікарського засобу з іншими антиретровірусними препаратами не надається. Усі дослідження лікарських взаємодій проводилися лише за участю дорослих.
Препарат Делстріго містить доравірин, ламівудин і тенофовіру дизопроксил, тому будь-які взаємодії, ідентифіковані окремо для діючих речовин, стосуються препарату Делстріго і представлені в таблиці 1.
Вплив інших лікарських засобів на доравірин, ламівудин і тенофовіру дизопроксил
Доравірин
Доравірин переважно метаболізується СYРЗА, і очікується, що лікарські засоби, які індукують або пригнічують СYРЗА, впливатимуть на кліренс доравірину (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил не слід застосовувати одночасно з лікарськими засобами, які є потужними індукторами ферменту СҮРЗА, оскільки очікується значне зниження концентрації доравірину в плазмі крові, що може знизити ефективність доравірину/ламівудин/тенофовіру дизопроксилу (див. розділи «Протипоказання» і «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Одночасне застосування з помірним індуктором СYРЗА рифабутином знижувало концентрацію доравірину (див. таблицю 1). При одночасному застосуванні препарату Делстріго з рифабутином слід приймати дозу доравірину 100 мг один раз на добу приблизно через 12 годин після дози доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Одночасне застосування доравірину / ламівудину/ тенофовіру дизопроксилу з іншими помірними індукторами СYРЗА не оцінювали, але очікується зниження концентрації доравірину. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування з іншими помірними індукторами СYРЗА (наприклад, дабрафенібом, лесинурадом, бозентаном, тіоридазином, нафциліном, модафінілом, телотристатом етилом), слід приймати дозу доравірину 100 мг один раз на добу приблизно через 12 годин після застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Одночасне застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу та лікарських засобів, які є інгібіторами СYРЗА, може призвести до підвищення концентрації доравірину в плазмі крові. Однак корекція дози не потрібна при одночасному застосуванні доравірину з інгібіторами CYP3A.
Ламівудин
Оскільки ламівудин переважно виводиться нирками шляхом поєднання клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»), одночасне застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу з лікарськими засобами, які знижують функцію нирок або конкурують за активну канальцеву секрецію, може підвищити сироваткові концентрації ламівудину.
Тенофовіру дизопроксил
Оскільки тенофовір переважно виводиться нирками шляхом поєднання клубочкової фільтрації та активної канальцевої секреції (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»), одночасне застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу з лікарськими засобами, які знижують функцію нирок або конкурують за активну канальцеву секрецію через OAT1, OAT3 або MRP4, може підвищити сироваткові концентрації тенофовіру.
Оскільки тенофовіру дизопроксил є компонентом комбінації доравірин/ламівудин/тенофовір дизопроксил, слід уникати його одночасного або неещодавнього застосування з нефротоксичними лікарськими засобами. Деякі приклади включають, але не обмежуються наступними лікарськими засобами: ацикловір, цидофовір, ганцикловір, валацикловір, валганцикловір, аміноглікозиди (наприклад, гентаміцин) і НПЗП у високих дозах або застосування кількох НПЗП (див. розділ «Особливості застосування»).
Вплив доравірину, ламівудину і тенофовіру дизопроксилу на інші лікарські засоби
Доравірин
Малоймовірно, що доравірин у дозі 100 мг один раз на добу матиме клінічно значущий вплив на концентрації лікарських засобів у плазмі крові, абсорбція та/або елімінація яких залежить від транспортних білків або які метаболізуються ферментами СҮР.
Однак, одночасне застосування доравірину та чутливого субстрату СҮРЗА мідазоламу призводило до зниження експозиції мідазоламу на 18%, що свідчить про те, що доравірин може бути слабким індуктором СYРЗА. Тому слід з обережністю застосовувати доравірин з лікарськими засобами, які є чутливими субстратами СYРЗА та які мають вузьке терапевтичне вікно (наприклад, такролімус і сиролімус).
Ламівудин
Ламівудин не пригнічує та не індукує ферменти СҮР.
Тенофовір
Згідно результатів експериментів іn vitro та враховуючи відомий шлях виведення тенофовіру, потенціал опосередкованої СҮР взаємодії тенофовіру з іншими лікарськими засобами є низьким.
Таблиця взаємодій
У таблиці 1 наведені встановлені та інші потенційні взаємодії лікарських засобів з окремими компонентами препарату Делстріго, але вони не є вичерпними (збільшення позначено як ↑ зниження позначено як ↓, а відсутність змін позначено як ↔). Щодо потенційних взаємодій лікарського засобу з тенофовіру дизопроксилом або ламівудином див. розділи «Особливості застосування» і «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика».
Таблиця 1
Взаємодія окремих компонентів препарату Делстріго з іншими лікарськими засобами
| Лікарський засіб за терапевтичною сферою
| Вплив на концентрацію лікарських засобів середнє геометричне співвідношення (90 % ДІ)*
| Рекомендації щодо одночасного застосування з доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом |
| Засоби, які знижують кислотність | ||
| антацид (пероральна суспензія гідроксиду алюмінію та магнію) (20 мл ОД, доравірин 100 мг ОД)
| ↔ доравірин AUC 1,01 (0,92, 1,11) Cmax 0,86 (0,74, 1,01) C24 1,03 (0,94, 1,12)
| Корекція дози не потрібна.
|
| пантопразол (40 мг 1 р/д, доравірин 100 мг ОД)
| ↓ доравірин AUC 0,83 (0,76, 0,91) Cmax 0,88 (0,76, 1,01) C24 0,84 (0,77, 0,92) | Корекція дози не потрібна.
|
| омепразол
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалася. Очікується: ↔ доравірин | Корекція дози не потрібна.
|
| Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту | ||
| лізиноприл
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалася. Очікується: ↔ лізиноприл | Корекція дози не потрібна.
|
| Антиандрогени | ||
| ензалутамід
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція СҮРЗА)
| Одночасне застосування протипоказано.
|
| Антибіотики | ||
| нафцилін
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу. |
| Протисудомні засоби | ||
| карбамазепін, окскарбазепін, фенобарбітал, фенітоїн
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Одночасне застосування протипоказано.
|
| Протидіабетичні засоби | ||
| метформін (1000 мг ОД, доравірин 100 мг 1 р/д) |
↔ метформін AUC 0,94 (0,88, 1,00) Cmax 0,94 (0,86, 1,03) | Корекція дози не потрібна.
|
| канагліфлозин, ліраглутид, ситагліптин
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ канагліфлозин ↔ ліраглутид ↔ситагліптин | Корекція дози не потрібна.
|
| Протидіарейні засоби | ||
| телотристат етил
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A)
| Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу.
|
| Протиподагричні та урикозуричні засоби | ||
| лесинурад
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A)
| Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу.
|
| Антимікобактеріальні засоби | ||
| Одноразова доза рифампіцину (600 мг ОД, доравірин 100 мг ОД)
| ↔ доравірин AUC 0,91 (0,78, 1,06) Cmax 1,40 (1,21, 1,63) C24 0,90 (0,80, 1,01)
↓ доравірин AUC 0,12 (0,10, 0,15) Cmax 0,43 (0,35, 0,52) C24 0,03 (0,02, 0,04) (Індукція CYP3A)
| Одночасне застосування протипоказано.
|
| Одночасне застосування протипоказано.
| ||
| рифапентин
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Одночасне застосування протипоказано.
|
| рифабутин (300 мг 1 р/д, доравірин 100 мг ОД)
| ↓ доравірин AUC 0,50 (0,45, 0,55) Cmax 0,99 (0,85, 1,15) C24 0,32 (0,28, 0,35) (Індукція CYP3A)
| Якщо доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил застосовується одночасно з рифабутином, слід приймати дозу 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу.
|
| Протипухлинні засоби | ||
| мітотан
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Одночасне застосування протипоказано.
|
| Антипсихотичні засоби | ||
| тіоридазин
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A)
| Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу. |
| Азольні протигрибкові засоби | ||
| кетоконазол (400 мг 1 р/д, доравірин 100 мг ОД)
| ↑ доравірин AUC 3,06 (2,85, 3,29) Cmax 1,25 (1,05, 1,49) C24 2,75 (2,54, 2,98) (Інгібування CYP3A) | Корекція дози не потрібна.
|
| флуконазол, ітраконазол, посаконазол, вориконазол
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↑ доравірин (Інгібування CYP3A4). | Корекція дози не потрібна.
|
| Блокатори кальцієвих каналів | ||
| дилтіазем, верапаміл
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↑ доравірин (Інгібування CYP3A). | Корекція дози не потрібна.
|
| Лікування муковісцидозу | ||
| лумакафтор
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A). | Одночасне застосування протипоказано.
|
| Антагоністи рецепторів ендотеліну | ||
| бозентан
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A)
| Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу.
|
| Противірусні засоби для лікування гепатиту С | ||
| елбасвір + гразопревір (50 мг елбасвіру 1 р/д + 200 мг гразопревіру 1 р/д, доравірин 100 мг 1 р/д)
| ↑ доравірин AUC 1,56 (1,45, 1,68) Cmax 1,41 (1,25, 1,58) C24 1,61 (1,45, 1,79) (Інгібування CYP3A) ↔ елбасвір AUC 0,96 (0,90, 1,02) Cmax 0,96 (0,91, 1,01) C24 0,96 (0,89, 1,04) ↔ гразопревір AUC 1,07 (0,94, 1,23) Cmax 1,22 (1,01, 1,47)
| Корекція дози не потрібна.
|
| ледіпасвір + софосбувір (90 мг ледіпасвіру ОД + 400 мг софосбувіру ОД, доравірин 100 мг ОД)
| ↑ доравірин AUC 1,15 (1,07, 1,24) Cmax 1,11 (0,97, 1,27) C24 1,24 (1,13, 1,36) ↔ ледіпасвір AUC 0,92 (0,80, 1,06) Cmax 0,91 (0,80, 1,02) ↔ софосбувір AUC 1,04 (0,91, 1,18) Cmax 0,89 (0,79, 1,00) ↔ GS-331007 AUC 1,03 (0,98, 1,09) Cmax 1,03 (0,97, 1,09)Очікується: ↑ тенофовір | Пацієнти, які отримують препарат одночасно з даною комбінацією, повинні перебувати під наглядом лікаря щодо побічних реакцій, пов'язаних із тенофовіру дизопроксилом.
|
| софосбувір/велпатасвір
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/ тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ доравірин ↑ тенофовір | Пацієнти, які отримують доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил одночасно з софосбувіром/велпатасвіром, повинні перебувати під наглядом лікаря щодо побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням тенофовіру дизопроксилу.
|
| софосбувір
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/ тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ доравірин | Корекція дози не потрібна.
|
| даклатасвір
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/ тенофовіру дизопроксилом не вивчалась.Очікується:↔ доравірин | Корекція дози не потрібна.
|
| омбітасвір/паритапревір/ ритонавір і дасабувір +/- ритонавір | Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↑ доравірин (Інгібування CYP3A через ритонавір) | Корекція дози не потрібна. |
| дасабувір
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ доравірин | Корекція дози не потрібна.
|
| глекапревір, пібрентасвір
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↑ доравірин (інгібування CYP3A) | Корекція дози не потрібна.
|
| рибавірин
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ доравірин | Корекція дози не потрібна.
|
| Трав'яні добавки | ||
| звіробій (Hypericum perforatum)
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Одночасне застосування протипоказано.
|
| Противірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекції | ||
|
|
AUC 0,95 (0,80, 1,12) Cmax 0,80 (0,64, 1,01) C24 0,94 (0,78, 1,12) | Корекція дози не потрібна.
|
| ламівудин + тенофовіру дизопроксил (300 мг ламівудину ОД + 245 мг тенофовіру дизопроксилу ОД, доравірин 100 мг ОД)
| ↔ доравірин AUC 0,96 (0,87, 1,06) Cmax 0,97 (0,88, 1,07) C24 0,94 (0,83, 1,06) ↔ ламівудин AUC 0,94 (0,88, 1,00) Cmax 0,92 (0,81, 1,05) ↔ тенофовір AUC 1,11 (0,97, 1,28) Cmax 1,17 (0,96, 1,42) | Корекція дози не потрібна.
|
| Імуносупресанти | ||
| такролімус, сиролімус
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ доравірин ↓ такролімус, сиролімус (Індукція CYP3A) | Слід контролювати концентрацію такролімусу та сиролімусу в крові.
|
Інгібітори кінази | ||
| дабрафеніб
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) |
|
Інші | ||
|
| Разова доза ламівудину пероральний розчин 300 мг ламівудин: AUC ↓ 14 %; 32 %; 35 % Cmax ↓ 28 %; 52 %; 55 %
| По можливості уникайте постійного одночасного застосування доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу з лікарськими засобами, що містять сорбіт або інші поліспирти осмотичної дії (наприклад, ксиліт, маніт, лактит, мальтит). Необхідний частіший моніторинг вірусного навантаження на ВІЛ-1, коли постійного одночасного застосування не уникнути. |
| Опіоїдні анальгетики | ||
| метадон (20 – 200 мг 1 р/д індивідуальна доза, доравірин 100 мг 1 р/д)
| ↓ доравірин AUC 0,74 (0,61, 0,90) Cmax 0,76 (0,63, 0,91) C24 0,80 (0,63, 1,03) ↔ R-метадон AUC 0,95 (0,90, 1,01) Cmax 0,98 (0,93, 1,03) C24 0,95 (0,88, 1,03) ↔ S-метадон AUC 0,98 (0,90, 1,06) Cmax 0,97 (0,91, 1,04) С24 0,97 (0,86, 1,10) | Корекція дози не потрібна.
|
| бупренорфін налоксон
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалась. Очікується: ↔ бупренорфін ↔ налоксон | Корекція дози не потрібна.
|
| Оральні контрацептиви | ||
| 0,03 мг етинілестрадіолу / 0,15 мг левоноргестрелу ОД, доравірин 100 мг 1 р/д
| ↔ етинілестрадіол AUC 0,98 (0,94, 1,03) Cmax 0,83 (0,80, 0,87) ↑ левоноргестрел AUC 1,21 (1,14, 1,28) Сmax 0,96 (0,88, 1,05) | Корекція дози не потрібна.
|
| норгестимат / етинілестрадіол
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалася. Очікується: ↔ норгестимат/етинілестрадіол | Корекція дози не потрібна.
|
| Психостимулятори | ||
| модафініл
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалася. Очікується: ↓ доравірин (Індукція CYP3A) | Слід уникати одночасного застосування. Якщо неможливо уникнути, слід приймати 100 мг доравірину на добу приблизно через 12 годин після прийому доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу. |
| Заспокійливі/снодійні | ||
| мідазолам (2 мг ОД, доравірин 120 мг 1 р/д)
| ↓ мідазолам AUC 0,82 (0,70, 0,97) Cmax 1,02 (0,81, 1,28) | Корекція дози не потрібна.
|
| Статини | ||
| аторвастатин (20 мг ОД, доравірин 100 мг 1 р/д)
| ↔ аторвастатин AUC 0,98 (0,90, 1,06) Cmax 0,67 (0,52, 0,85) | Корекція дози не потрібна.
|
| розувастатин, симвастатин
| Взаємодія з доравірином або доравірином/ламівудином/тенофовіру дизопроксилом не вивчалася. Очікується: ↔ розувастатин, ↔ симвастатин | |
|
ДІ = довірчий інтервал; ОД = одноразова доза; 1 р/д = один раз на добу; 2 р/д = два рази на добу *AUC 0-∞ - для одноразової дози, AUC 0-24 для прийому один раз на добу. | ||
Особливості щодо застосування
Заміщення ННІЗТ та застосування доравірину
Доравірин не оцінювали у пацієнтів з попередньою вірусологічною неефективністю до будь-якої іншої антиретровірусної терапії. Асоційовані з ННІЗТ мутації, виявлені під час скринінгу, були частиною критеріїв виключення у дослідженнях Фази 2b/3. Гранична точка зниження чутливості, викликаного різними заміщеннями ННІЗТ, яке асоціюється зі зниженням клінічної ефективності, не встановлена (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»). Немає достатніх клінічних доказів на підтримку застосування доравірину у пацієнтів інфікованих ВІЛ-1, з резистентністю до класу ННІЗТ.
Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)
Повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), включаючи синдром Стівенса Джонсона (ССД) / токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) під час постмаркетингового досвіду застосування схем лікування, що містять доравірин (див. розділ «Побічні реакції»). Під час призначення лікування, пацієнтів слід повідомити про ознаки та симптоми шкірних реакцій та уважно спостерігати за пацієнтами щодо появи цих реакцій. У випадку виникнення ознак та симптомів, що вказують на ці реакції, слід негайно припинити застосування схеми лікування, що містить доравірин та розглянути альтернативне лікування (за необхідності). Необхідно ретельно контролювати клінічний стан та розпочати відповідну терапію. Якщо при застосуванні схеми лікування, що містить доравірин у пацієнта розвинулась серйозна реакція, така як ТЕН, лікування цього пацієнта за схемою, що містить доравірин слід назавжди відмінити.
Тяжке гостре загострення гепатиту В у пацієнтів з коінфекцією ВІЛ-1 та ВГВ
Всі пацієнти з ВІЛ-1 повинні пройти тест на наявність вірусу гепатиту В (ВГВ) перед початком антиретровірусної терапії.
Повідомлялося про тяжкі загострення гепатиту В (наприклад, декомпенсація печінки та печінкова недостатність) у пацієнтів, які були інфіковані ВІЛ-1 та ВГВ і припинили прийом ламівудину або тенофовіру дизопроксилу, двох компонентів препарату Делстріго. Пацієнти з коінфекцією ВІЛ-1 та ВГВ повинні перебувати під ретельним клінічним і лабораторним наглядом протягом принаймні кількох місяців після припинення лікування препаратом Делстріго. За необхідності, може бути виправданим початок лікування гепатиту В, особливо у пацієнтів із прогресуючим захворюванням печінки або цирозом, оскільки загострення гепатиту після лікування може призвести до печінкової декомпенсації та печінкової недостатності.
Виникнення або загострення ниркової недостатності
Повідомлялося про порушення функції нирок, включаючи випадки гострої ниркової недостатності та синдрому Фанконі (пошкодження ниркових канальців із тяжкою гіпофосфатемією), при застосуванні тенофовіру дизопроксилу, компонента препарату Делстріго.
Слід уникати застосування препарату Делстріго при одночасному або нещодавньому застосуванні нефротоксичних лікарських засобів (наприклад, високих доз або кількох нестероїдних протизапальних лікарських засобів [НПЗП]) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Повідомлялося про випадки гострої ниркової недостатності після початку застосування НПЗП у високих дозах або кількох НПЗП У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із факторами ризику ниркової дисфункції, які були стабільними при застосуванні тенофовіру дизопроксилу. Деякі пацієнти потребували госпіталізації та замісної ниркової терапії. За потреби слід розглянути альтернативи НПЗП у пацієнтів із ризиком розвитку ниркової дисфункції.
Постійний або посилюючий біль у кістках, біль у кінцівках, переломи та/або м'язовий біль або слабкість можуть бути проявами проксимальної ниркової тубулопатії та вимагати оцінки функції нирок у пацієнтів з групи ризику.
Рекомендується оцінювати розрахунковий CrCl у всіх пацієнтів перед початком терапії та, якщо це клінічно доречно, під час терапії препаратом Делстріго. Пацієнтам із ризиком розвитку ниркової дисфункції, включаючи пацієнтів, у яких раніше спостерігалися порушення функції нирок під час прийому адефовіру дипівоксилу, рекомендується перед початком застосування препарату Делстріго оцінювати розрахунковий CrCI, фосфор у сироватці крові, глюкозу в сечі та білок у сечі, а також проводити частіший моніторинг функції нирок відповідно до стану здоров'я пацієнта під час терапії препаратом Делстріго.
Ламівудин і тенофовіру дизопроксил переважно виводяться нирками. Застосування препарату Делстріго слід припинити, якщо розрахунковий CrCl знижується до > 50 мл/хв, оскільки коригування інтервалу між дозами, необхідного для ламівудину та тенофовіру дизопроксилу, неможливо досягти за допомогою комбінованого препарату з фіксованою дозою (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Вплив на кісткову тканину у дорослих
Кісткові аномалії, такі як остеомаляція, що може проявлятися стійким або посилюючим болем у кістках і, у поодиноких випадках, сприяти виникненню переломів, можуть бути пов'язані проксимальною нирковою тубулопатією, індукованою застосуванням тенофовіру дизопроксилу (див. розділ «Побічні реакції»).
Зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) спостерігалося при застосуванні тенофовіру дизопроксилу у рандомізованих контрольованих клінічних дослідженнях тривалістю до 144 тижнів у пацієнтів з ВІЛ- або ВГВ-інфекцією. Як правило, після припинення лікування ці показники МЩКТ покращувалися.
В інших дослідженнях (проспективних і перехресних) найбільш виражене зниження МЩКТ спостерігалося у пацієнтів, які отримували тенофовіру дизопроксил як частину схеми лікування, що містила посилений інгібітор протеази.
Загалом, з огляду на кісткові аномалії, пов'язані із застосуванням тенофовіру дизопроксилу, а також обмеженість довгострокових даних щодо впливу тенофовіру дизопроксилу на здоров'я кісток і ризик переломів, слід розглянути альтернативні схеми лікування для пацієнтів остеопорозом або з переломами кісток в анамнезі.
При підозрі або виявленні аномалії кісток необхідно отримати відповідну консультацію.
Вплив на кісткову тканину у дітей
Існує невизначеність щодо довгострокових наслідків токсичної дії на кістки. Тому рекомендується мультидисциплінарний підхід для ретельної оцінки співвідношення користі та ризику лікування окремо для кожного випадку, визначення необхідного моніторингу під час терапії (включно з прийняттям рішення про можливе припинення лікування) і розгляду доцільності призначення додаткових препаратів.
Тенофовіру дизопроксил може спричиняти зниження МЩКТ. Наслідки змін МЩКТ, пов'язані із застосуванням тенофовіру дизопроксилу, для довгострокового здоров'я кісток і майбутнього ризику переломів залишаються невідомими.
При підозрі або виявленні аномалії кісток у дітей необхідно отримати консультацію ендокринолога та/або нефролога.
Одночасне застосування з іншими противірусними засобами
Доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил не можна застосовувати разом з іншими лікарськими засобами, що містять ламівудин, або з лікарськими засобами, що містять тенофовіру дизопроксил, або тенофовіру алафенамід, або з адефовіру дипівоксилом (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Комбінацію доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил не слід застосовувати з доравірином, окрім випадків, коли потрібна корекція дози (наприклад, з рифабутином) (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Застосування з індукторами СҮРЗА
Слід з обережністю призначати доравірин з лікарськими засобами, які можуть зменшувати експозицію доравірину (див. розділи «Протипоказання» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Синдром відновлення імунної відповіді
Повідомлялося про синдром відновлення імунної відповіді у пацієнтів, які отримували комбіновану антиретровірусну терапію. Під час початкової фази комбінованої антиретровірусної терапії у пацієнтів, імунна система яких відповідає на лікування, може розвинутися запальна реакція на мляво перебігаючі або залишкові опортуністичні інфекції (такі як інфекція Mycobacterium avium, цитомегаловірус, пневмонія, спричинена Рnеumocystis jirovecii [PCP] або туберкульоз), що може вимагати подальшого обстеження і лікування.
Також повідомлялося про виникнення аутоімунних захворювань (таких як хвороба Грейвса, аутоімунний гепатит, поліміозиті синдром Гієна - Барре) на фоні відновлення імунної відповіді; однак час до появи симптомів більш варіабельний і може настати через багато місяців після початку лікування.
Лактоза
Препарат Делстріго містить лактози моногідрат. Пацієнтам із рідкісними спадковими захворюваннями непереносимості галактози, загальною недостатністю лактази або порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність
Дані щодо застосування доравірину вагітним жінкам відсутні або обмежені.
Реєстр антиретровірусної терапії під час вагітності
Реєстр антиретровірусної терапії під час вагітності було створено для моніторингу наслідків для матері та плода у пацієнток, які під час вагітності отримували антиретровірусні препарати.
Як запобіжний захід, бажано уникати застосування препарату Делстріго під час вагітності.
Грудне вигодовування
ВІЛ-інфікованим жінкам рекомендується не годувати грудьми, щоб запобігти передачі ВІЛ немовлятам.
Фертильність
Відсутні дані про вплив препарату Делстріго на фертильність людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Препарат Делстріго має незначний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Пацієнтів слід проінформувати про випадки втоми, запаморочення та сонливості під час лікування препаратом Делстріго (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід враховувати при оцінці здатності пацієнта керувати автомобілем або працювати з механізмами.
Спосіб застосування та дози
Терапію повинен розпочинати лікар, який має досвід лікування ВІЛ-інфекції.
Дозування
Рекомендована доза препарату Делстріго становить одну таблетку 100 мг/300 мг/245 мг. перорально, один раз на добу незалежно від прийому їжі.
Коригування дози
Якщо препарат Делстріго застосовують одночасно з рифабутином, дозу доравірину слід збільшити до 100 мг двічі на добу. Це досягається шляхом додавання однієї таблетки доравірину 100 мг (як монопрепарату), яку слід прийняти приблизно через 12 годин після дози препарату Делстріго (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Одночасне застосування доравірину з іншими помірними індукторами СYРЗА не оцінювалося. але очікується зниження концентрації доравірину. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування з іншими помірними індукторами СYРЗА (наприклад, дабрафенібом, лесинурадом. бозентаном, тіоридазином, нафциліном, модафінілом, телотристатом етилом), слід приймати дозу доравірину 100 мг один раз на добу приблизно через 12 годин після дози препарату Делстріго (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Пропущена доза
Якщо пацієнт пропустив дозу препарату Делстріго протягом 12 годин після часу звичайного прийому, пацієнт повинен прийняти її якомога швидше та продовжити нормальний графік дозування. Якщо пацієнт пропустив прийом дози більш ніж на 12 годин, він не повинен приймати пропущену дозу, а замість цього прийняти наступну дозу в звичайний час. Пацієнт не повинен приймати 2 дози за один раз.
Особливі категорії пацієнтів
Пацієнти літнього віку
Недостатньо даних щодо застосування доравірину, ламівудину та тенофовіру дизопроксилу пацієнтам старшим 65 років. Немає доказів того, що пацієнтам літнього віку потрібна інша доза, TOR ніж молодшим дорослим пацієнтам (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Рекомендується особлива обережність у цій віковій групі через зміни, пов'язані з віком, наприклад зниження функції нирок (див. розділ «Особливості застосування»).
Порушення функції нирок
Корекція дози препарату Делстріго у пацієнтів із розрахунковим кліренсом креатиніну (CrCI) ≥ 50 мл/хв не потрібна.
Терапію препаратом Делстріго не слід розпочинати пацієнтам із розрахунковим кліренсом CrCI < 50 мл/хв (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»). Застосування препарату Делстріго слід припинити, якщо розрахунковий кліренс креатиніну знижується до > 50 мл/хв (див. розділ «Особливості застосування»). Пацієнти з помірним або тяжким порушенням функції нирок потребують коригування інтервалу між дозами ламівудину та тенофовіру дизопроксилу, чого неможливо досягти за допомогою комбінованої таблетки (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Порушення функції печінки
Пацієнтам із легким (клас А за шкалою Чайлда - П'ю) або помірним (клас В за шкалою Чайлда - Пю) порушенням функції печінки корекція дози доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу не потрібна. Доравірин не досліджувався у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки (клас С за шкалою Чайлда - П'ю). Невідомо, чи збільшиться експозиція доравірину у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки. Тому рекомендується з обережністю призначати доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Спосіб застосування
Препарат Делстріго слід приймати перорально один раз на добу незалежно від прийому їжі та ковтати таблетку цілою (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакокінетика»).
Особливі запобіжні заходи щодо утилізації
Будь-який невикористаний лікарський засіб або відходи слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Діти.
Безпека та ефективність препарату Делстріго у дітей віком до 12 років або з масою тіла менше 35 кг не встановлені. Дані відсутні.
Передозування
Доравірин
Відсутня інформація про можливі гострі симптоми та ознаки передозування доравірину.
Ламівудин
Оскільки незначна кількість ламівудину виводиться за допомогою (4-годинного) гемодіалізу, постійного амбулаторного перитонеального діалізу та автоматичного перитонеального діалізу, невідомо, чи постійний гемодіаліз забезпечить клінічну користь у випадку передозування ламівудину.
Тенофовіру дизопроксил
Тенофовіру дизопроксил ефективно виводиться шляхом гемодіалізу з коефіцієнтом екстракції приблизно 54 %. Після одноразової дози тенофовіру дизопроксилу 245 мг за допомогою 4- годинного сеансу гемодіалізу виводиться приблизно 10 % введеної дози тенофовіру.
Побічні ефекти
Резюме профілю безпеки
У клінічних дослідженнях фази 3 при застосуванні доравірину з 2 нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази (НІЗТ) найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося. були нудота (4%) і головний біль (3 %).
Резюме побічних реакцій у вигляді таблиці
У кожній групі частоти побічні реакції представлені в порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000) або невідомо (не можна встановити за наявними даними).
Таблиця 2
Резюме побічних реакцій, пов'язаних із застосуванням доравірину/ламівудину/тенофовіру дизопроксилу, у вигляді таблиці
| Частота | Побічні реакції |
| Інфекції та інвазії | |
| Рідко | висип пустульозний |
| Порушення з боку крові та лімфатичної системи | |
| Нечасто | нейтропенія*, анемія*, тромбоцитопенія* |
| Дуже рідко | істинна еритроцитарна аплазія* |
| Порушення метаболізму | |
| Нечасто | гіпофосфатемія, гіпокальціємія* |
| Рідко | гіпомагніємія, лактоацидоз* |
| Психіатричні порушення | |
| Часто | патологічні сновидіння, безсоння¹ |
| Нечасто | нічні кошмари, депресія², тривога³, дратівливість, сплутаність свідомості, суїцидальні думки |
| Рідко | агресія, галюцинації, розлад адаптації, зміни настрою, сомнамбулізм |
| Порушення з боку нервової системи | |
| Часто | головний біль, запаморочення, сонливість |
| Нечасто | порушення уваги, погіршення пам'яті, парестезії, гіпертонус, погана якість сну |
| Дуже рідко | периферична нейропатія (або парестезія)* |
| Судинні розлади | |
| Нечасто | гіпертонія |
| Розлади з боку органів дихальної системи, грудної клітки та середостіння | |
| Часто | кашель*, симптоми застуди* |
| Рідко | задишка, гіпертрофія мигдалин |
| Порушення функції шлунково-кишкового тракту | |
| Часто | нудота, діарея, біль у животі⁴, блювання, метеоризм |
| Нечасто | запор, дискомфорт у животі⁵, здуття живота, диспепсія, м'який кал⁶, порушення моторики шлунково-кишкового тракту⁷, панкреатит* |
| Рідко | тенезми прямої кишки |
| Порушення з боку печінки і жовчовивідних шляхів | |
| Рідко | стеатоз печінки*, гепатит* |
| Розлади з боку шкіри та підшкірної клітковини | |
| Часто | алопеція*, висип⁸ |
| Нечасто | свербіж |
| Рідко | алергічний дерматит, розацеа, ангіоневротичний набряк* |
| Невідомо | токсичний епідермальний некроліз |
| Розлади опорно-рухового апарату та сполучної тканини | |
| Часто | м'язові розлади*, зниження мінеральної щільності кісткової тканини* |
| Нечасто | міалгія, артралгія, рабдоміоліз*+, м'язова слабкість*+ |
| Розлади з боку нирок і сечовивідних шляхів | |
| Нечасто | підвищення креатиніну*, проксимальна ниркова тубулопатія (включаючи синдром Фанконі)* |
| Рідко | гостре ураження нирок, порушення функції нирок, уролітіаз, нефролітіаз, гостра ниркова недостатність*, ниркова недостатність*, гострий тубулярний некроз*, нефрит (включаючи гострий інтерстиціальний), нефрогенний нецукровий діабет |
| Загальні розлади та реакції у місці застосування | |
| Часто | втома, гарячка* |
| Нечасто | астенія, нездужання |
| Рідко | біль у грудях, озноб, біль, спрага |
| Лабораторні дослідження | |
| Часто | підвищення аланінамінотрансферази⁹ |
| Нечасто | підвищення аспартатамінотрансферази, підвищення ліпази, підвищення амілази, зниження гемоглобіну |
| Рідко | підвищення креатинфосфокінази крові |
|
Використовується найвища категорія частоти, зазначена в Короткій характеристиці лікарського засобу 3ТС або TDF. + Ця побічна реакція може виникнути як наслідок проксимальної ниркової тубулопатії. Відсутність цього стану не пов'язана із застосуванням тенофовіру дизопроксилу. 1 безсоння включає: безсоння, початкове безсоння та розлад сну. 2 депресія включає: депресію, пригнічений настрій, глибоку депресію та стійкий депресивний розлад. 3 тривога включає: тривогу та генералізований тривожний розлад. 4 біль у животі включає: біль у животі та біль у верхній частині живота. 5 дискомфорт у животі включає: абдомінальний дискомфорт та епігастральний дискомфорт. 6 м'який кал включає: м'який кал і змінений стілець. 7 розлад моторики шлунково-кишкового тракту включає: порушення моторики шлунково-кишкового тракту та часте випорожнення. 8 висип включає: висип, макулярний висип, еритематозний висип, генералізований висип, макулопапульозний висип, папульозний висип та кропив'янку. 9 підвищення аланінамінотрансферази включає: підвищення аланінамінотрансферази та гепатоцелюлярне ураження | |
Опис окремих побічних реакцій
Синдром відновлення імунної відповіді
У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із тяжким імунодефіцитом на момент початку комбінованої антиретровірусної терапії (КАРТ) може виникнути запальна реакція на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції. Також повідомлялося про аутоімунні захворювання (такі як хвороба Грейвса та аутоімунний гепатит); однак зареєстрований час до їх появи є більш варіабельним і ці явища можуть виникати через багато місяців після початку лікування (див. розділ «Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні»).
Лактоацидоз
Повідомлялося про випадки лактоацидозу при застосуванні тенофовіру дизопроксилу окремо або в комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Пацієнти з факторами схильності, наприклад з декомпенсованим захворюванням печінки, або пацієнти, які отримують супутні препарати, які, як відомо, спричиняють лактоацидоз, мають підвищений ризик виникнення тяжкого лактоацидозу під час лікування тенофовіру дизопроксилом, включаючи летальні випадки.
Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)
Повідомлялося про тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР), такі як токсичний епідермальний некроліз (ТЕН), при застосуванні схем лікування, що містять доравірин (див. розділ «Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні»).
Безпеку доравірину як компонента комбінації доравірин/ламівудин/тенофовіру дизопроксил оцінювали у 45 ВІЛ-1-інфікованих пацієнтів із вірусологічною супресією або пацієнтів віком від 12 до < 18 років, які раніше не отримували лікування, у відкритому дослідженні протягом 48 тижнів (IMPAACT 2014) (Протокол 027)). Профіль безпеки у дітей був подібним до профілю безпеки у дорослих.
Звітування про підозрювані побічні реакції
Важливо звітувати про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу. Це дає змогу й надалі контролювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про всі підозрювані побічні реакції через національну систему звітності.
Термін придатності
30 місяців.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній пляшці. Пляшку зберігати щільно закритою для захисту від вологи. Не видаляти осушувач. Цей лікарський засіб не вимагає особливих температурних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка
Кожна картонна коробка містить пляшку з поліетилену високої щільності (ПЕВІЩ) із поліпропіленовою кришкою із захистом від відкриття дітьми із силікагелевим осушувачем 30 таблеток, вкритих плівковою оболонкою. 1 пляшка в картонній коробці разом з інструкцією для медичного застосування.
Категорія відпуску
За рецептом.
Виробник
Мерк Шарп і Доум Б.В.
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Ваардервег 39, Хаарлем 2031 БН, Нідерланди
