Кестин - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: ебастин;

1 таблетка містить ебастину 10 мг або 20 мг; 

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; крохмаль кукурудзяний прежелатинізований; лактоза, моногідрат; натрію кроскармелоза; магнію стеарат;

оболонка: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид (Е 171).

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, вкриті плівковою оболонкою таблетки білого або майже білого кольору з гравіюванням «Е/10» (для таблеток по 10 мг) та «Е20» (для таблеток по 20 мг).

Антигістамінні засоби для системного застосування. Ебастин. Код АТХ R06A X22.

Фармакодинаміка.

Механізм дії

Ебастин призводить до швидкого і тривалого сповільнення впливу гістаміну і показує сильну спорідненість з H₁-рецепторами. Після перорального прийому ні ебастин, ні його метаболіти не проходять через гематоенцефалічний бар’єр. Ця характеристика відповідає низькому профілю седації, який спостерігається в результатах експериментів щодо вивчення впливу ебастину на центральну нервову систему.

Дані in vitro та in vivo показують, що ебастин є потужним, тривалим і високоселективним антагоністом рецепторів гістаміну H₁, не виявляє несприятливого впливу на ЦНС і не демонструє антихолінергічних ефектів.

Фармакодинамічний вплив

Дослідження, проведені на папулах, індукованих гістаміном, продемонстрували клінічно і статистично значущий антигістамінний ефект, який проявляється уже через 1 годину після застосування і триває більше 48 годин. Після припинення п’ятиденного курсу лікування ебастином антигістамінний ефект проявляється протягом більше 72 годин. Ця активність пропорційна плазмовим рівням основного метаболіту активної кислоти каребастину.

Після повторного застосування сповільнення периферичних рецепторів підтримується на постійному рівні без тахіфілаксії. Ці результати дають змогу припустити, що ебастин у дозі щонайменше 10 мг продукує швидке, інтенсивне і тривале сповільнення периферичних рецепторів гістаміну H₁ у разі застосування препарату один раз на день.

Застосування 20 мг ебастину один раз на добу показує вищу активність у порівнянні з іншими антигістамінними препаратами протягом 24 годин.

Седація досліджена за допомогою електроенцефалографічних тестів когнітивних функцій, зорово-рухової координації, а також суб’єктивних оцінок. При рекомендованій дозі не спостерігалося значного збільшення седації. Такі показники співвідносяться з результатами, отриманими в подвійно сліпих клінічних дослідженнях: частота седації схожа як у разі плацебо, так і при застосуванні ебастину.

Проведено клінічні дослідження щодо впливу ебастину на функції серця. У детальному аналізі при дозах до 100 мг на добу (у десять разів більше рекомендованої добової дози) не спостерігалося жодного значного впливу на функції серця.

Фармакокінетика.

Після перорального застосування препарату, ебастин швидко поглинається, призводячи до суттєвого впливу на метаболізм першого проходження через печінку та перетворюючись на активний метаболіт−каребастин.

Після застосування одноразової пероральної дози 10 мг максимальні плазмові рівні метаболіту проявляються через 2,6−4 години і досягають значення від 80 до 100 нг/мл. Період напіврозпаду метаболіту становить від 15 до 19 годин, причому 66% препарату виводиться з сечею, головним чином у вигляді кон’югованих метаболітів. Після багаторазового введення 10 мг препарату один раз на день стаціонарний стан досягається через 3−5 днів та відповідає максимальним рівням в плазмі від 130 до 160 нг/мл.

Після застосування одноразової пероральної дози 20 мг максимальні плазмові рівні метаболіту проявляються через 1−3 години і досягають середнього значення 2,8 нг/мл, тоді як плазмові рівні метаболіту каребастину досягають середнього значення 157 нг/мл.

Не було виявлено явищ сатурації при поглинанні, розподілі та виведенні препарату. Підтверджено, що існує кінетична лінійність за значеннями площі під кривою концентрації-часу при дозах від 10 до 40 мг ебастину і що показники часу досягнення пікової концентрації не залежать від застосованої пацієнтом дози.

Дослідження in vitro з мікросомами печінки людини показують, що ебастин метаболізується до каребастину за допомогою ферменту CYP3A4. Одночасне застосування ебастину та кетоконазолу або еритроміцину (обох інгібіторів CYP3A4) здоровим добровольцям призвело до значного підвищення плазмових концентрацій ебастину та каребастину, особливо у разі застосування кетоконазолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Зв’язок з білками плазми крові ебастину і каребастину – більше 97 %.

Не було виявлено статистично значущих відмінностей у фармакокінетичному профілі пацієнтів літнього віку порівняно з молодими.

Концентрація ебастину та каребастину в плазмі крові, отримана протягом першого та п’ятого дня лікування у пацієнтів, які мали легку, середню або тяжку ниркову недостатність (добові дози 20 мг), а також легку, помірну (обидві групи приймали 20 мг/добу) або тяжку печінкову недостатність (доза 10 мг/добу) була наближена до тієї, яка спостерігалась у здорових добровольців, що вказує на те, що фармакокінетичний профіль ебастину та його метаболіту не зазнає значних змін у пацієнтів з різним ступенем печінкової або ниркової недостатності.

Дані доклінічної безпеки

Доклінічні дані не виявили значного токсичного впливу на основі звичайних досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при повторних дозах, генотоксичності, канцерогенного потенціалу та токсикології репродуктивної функції.

Симптоматичне лікування: 

• алергічні риніти (сезонні та цілорічні), пов’язані або не пов’язані з алергічними кон’юнктивітами;
• хронічна ідіопатична кропив’янка та алергічні дерматити.

Гіперчутливість до активної речовини або до інших компонентів препарату.

Застосування ебастину сумісно з кетоконазолом або еритроміцином призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ. В обох випадках спостерігається фармакокінетична та фармакодинамічна взаємодія, що призводить до збільшення плазматичних рівнів ебастину і, в меншій мірі, каребастину без клінічно значущих фармакодинамічних наслідків. Збільшення QTc є приблизно на 10 мс вищим, ніж спостерігалося у разі застосування кетоконазолу або еритроміцину. Слід з особливою обережністю застосовувати препарат при сумісному застосуванні з азольними протигрибковими препаратами (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) та макролідами (наприклад, еритроміцин).

Фармакокінетична взаємодія спостерігалась при сумісному застосуванні ебастину з рифампіцином, що може призвести до зниження концентрації у плазмі крові та терапевтичного ефекту антигістамінних препаратів.

Взаємодії ебастину з теофіліном, варфарином, циметидином, діазепамом та алкоголем не було зафіксовано.

Під час прийому ебастину з їжею рівні основного метаболіту ебастину у плазмі крові та AUC (площа під кривою «концентрація-час») зростають від 1,5 до 2 разів. Це підвищення не змінює Т_max (час досягнення максимальної концентрації). Прийом ебастину сумісно з їжею не впливає на його клінічний ефект. 

Препарат може впливати на результати шкірних алергічних тестів, тому рекомендується припинити застосування препарату за 5−7 днів до їх проведення. 

Препарат може підсилювати дію інших антигістамінних препаратів.

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам із пролонгованим QT, гіпокаліємією, при сумісному застосуванні з іншими лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT або інгібують СYP3A4 ензим, такими як азольні протигрибкові препарати (наприклад, кетоконазол, ітраконазол) та макроліди (наприклад еритроміцин).

Сумісне застосування ебастину з рифампіцином може призвести до фармакокінетичної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Оскільки терапевтичний ефект препарату настає через 1−3 години після застосування, Кестин не слід застосовувати при гострих алергічних реакціях у невідкладних випадках.

Кестин, таблетки, вкриті плівковою оболонкою містить лактозу. Пацієнтам, які мають рідкісну спадкову непереносимість галактози, лактазну недостатність або порушення всмоктування глюкози-галактози, не слід застосовувати препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Є лише обмежені дані щодо застосування ебастину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не підтверджують наявність прямого або опосередкованого токсичного впливу препарату на репродуктивну функцію організму. Тому рекомендовано уникати застосування ебастину у період вагітності.

Годування груддю. Високий ступінь поєднання з білками (> 97%) ебастину і його основного метаболіту каребастину свідчить про відсутність проникнення препарату в грудне молоко. Як запобіжний захід варто уникати застосування ебастину у період годування груддю.

Фертильність. Даних щодо впливу ебастину на фертильність людини немає.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. 

Проведено детальні дослідження впливу на психомоторну функцію людини, які підтвердили відсутність негативного ефекту препарату Кестин. У рекомендованих терапевтичних дозах

ебастин не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом та роботі з іншими механізмами.

Проте пацієнтам з особливою чутливістю до ебастину рекомендується пройти додатковий аналіз на виявлення індивідуальних реакцій до моменту керування транспортним засобом або виконання складних дій, оскільки препарат може викликати сонливість або запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»).

Для перорального застосування. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води.

Дорослі та діти віком від 12 років: рекомендована доза становить 10 мг (1 таблетка по 10 мг) на добу; при вираженій симптоматиці – по 20 мг (1 таблетка по 20 мг) на добу.

Препарат Кестин у вигляді таблеток не застосовувати пацієнтам з порушеною функцією ковтання.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Пацієнти з нирковою недостатністю не потребують коригування дози.

Пацієнти з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня не потребують коригування дози. Пацієнтам з тяжким ступенем печінкової недостатності не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу 10 мг на добу, оскільки даних щодо безпеки застосування вищих доз препарату цим пацієнтам немає.

Термін лікування може подовжуватися до зникнення симптомів та визначається лікарем індивідуально.

Діти. Кестин, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг або 20 мг не застосовувати дітям віком до 12 років (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). 

У дослідженнях, проведених з застосуванням великих доз препарату, клінічно значущих ознак або симптомів не спостерігалося при застосуванні доз до 100 мг один раз на день. Спеціального антидоту немає. У разі передозування рекомендується промивання шлунка, медичне спостереження за життєво важливими функціями (ЕКГ), симптоматичне лікування.

Звіт про підозрювані побічні реакції

Важливу роль відіграє звіт про побічні реакції після реєстрації препарату. Це дає змогу продовжити моніторинг співвідношення користь/ризик застосування лікарського засобу. Фахівців у сфері медичного обслуговування закликають надавати звіт про підозрювані побічні реакції за допомогою державної системи звітування.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці!

По 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Без рецепта.

Індастріас Фармасьютікас Алміралл СА.

Дженерал Мітре, 151, 08022 Барселона, Іспанія.

У разі виникнення небажаних проявів, побічних реакцій або у разі відсутності терапевтичної дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «Алвоген Україна», 02660, м. Київ, Броварський проспект,5 «И», тел./факс +38 044 517-75-00, електронна адреса [email protected].

АЛМІРАЛЛ, С.А.