Кетотифен - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: кетотифен;

1 таблетка містить кетотифену (у вигляді кетотифену гідрофумарату) – 1 мг (0,001 г);

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору.

Антигістамінні препарати для системного застосування. Кетотифен. Код АТХ R06A X17.

Фармакодинаміка.

Кетотифен належить до групи циклогептотіофенонів і має виражений антигістамінний ефект. Це небронходилатуючий протиастматичний засіб. Механізм його дії пов’язаний з гальмуванням вивільнення гістаміну та інших медіаторів мастоцитами, з блокуванням гістамінових Н₁-рецепторів і пригніченням ферменту фосфодіестерази, у результаті чого підвищується рівень циклічного аденозинмонофосфату в опасистих клітинах. Пригнічує ефекти ТАФ (тромбоцитоактивуючого фактора). При самостійному застосуванні не купірує напади бронхіальної астми, а попереджує їх появу і скорочує їх тривалість та інтенсивність, при цьому у деяких випадках вони повністю зникають.

Фармакокінетика.

Абсорбція. Після перорального прийому кетотифен всмоктується практично повністю. Біодоступність становить приблизно 50 %, що зумовлено ефектом першого проходження через печінку. Максимальні концентрації в плазмі крові досягаються протягом 2–4 годин.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми становить 75 %.

Виведення. Виводиться кетотифен біфазно, з коротким періодом напіввиведення від 3 до 5 годин і тривалішим – 21 година. Близько 1 % виділяється у незміненому стані з сечею протягом 48 годин, 60–70 % – у формі метаболітів.

Біотрансформація. Основним метаболітом у сечі є кетотифен-N-глюкуронід, який практично неактивний.

Вплив їжі. Прийом їжі не впливає на біодоступність кетотифену. Отже, кетотифен можна приймати як із їжею, так і без неї. Однак більш плавний профіль плазмової концентрації спостерігається у разі застосування під час їди.

Особливі групи пацієнтів

Діти. Характер метаболізму кетотифену у дітей такий самий, як і у дорослих, однак кліренс препарату вищий у дітей віком до 3 років. Таким чином, доза кетотифену у перерахунку на кілограм маси тіла є вищою для дітей порівняно з дорослими. Відповідно, дітям віком від 3 років призначають такий самий добовий режим дозування, як і дорослим.

Порушення функції печінки. Відповідні фармакокінетичні дослідження застосування кетотифену пацієнтам із порушенням функції печінки не проводилися. Оскільки кетотифен метаболізується у печінці, його глюкуронізація може бути порушена у разі тяжкого порушення функції печінки. Кліренс кетотифену у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки, найімовірніше, буде знижений, тому не можна виключити ризик накопичення незміненої діючої речовини.

Порушення функції нирок. Відповідні фармакокінетичні дослідження застосування кетотифену пацієнтам із порушенням функції нирок не проводилися. Оскільки 60–70 % введеної дози виводиться із сечею у вигляді метаболітів, підвищений ризик побічних реакцій внаслідок накопичення метаболітів не може бути виключений.

Симптоматичне лікування алергічних станів, включаючи алергічний риніт і кон’юнктивіт.

Підвищена чутливість до кетотифену або до інших компонентів лікарського засобу.

Епілепсія.

У пацієнтів, які одержували кетотифен одночасно з пероральними протидіабетичними засобами, в кількох випадках спостерігалося оборотне зниження рівня тромбоцитів. Тому, доки причину цього явища повністю не вивчено, таку комбінацію лікарських засобів застосовувати не слід.

Не застосовувати у період грудного годування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Кетотифен може посилювати ефект седативних, снодійних засобів, а також інших антигістамінних засобів та алкоголю.

Особливості застосування.

Дуже рідко повідомлялося про розвиток судом на фоні терапії кетотифеном. Оскільки кетотифен може знизити поріг судомної готовності, його слід з обережністю застосовувати пацієнтам з епілепсією в анамнезі.

На початку довготривалої терапії кетотифеном не можна різко відміняти протиастматичні симптоматичні та профілактичні лікарські засоби, які пацієнт вже приймає. Особливо це стосується системних кортикостероїдів через можливу наявність недостатності кори надниркових залоз у стероїдозалежних пацієнтів. В таких випадках відновлення нормальної гіпофізарно-наднирникової відповіді на стрес може зайняти до 1 року.

У поодиноких випадках спостерігалося оборотне зниження числа тромбоцитів у пацієнтів, які одержували кетотифен одночасно з пероральними протидіабетичними засобами (бігуаніди). Таким чином, одночасного застосування цих лікарських засобів слід уникати.

У разі зниження уваги, можливо спричиненого седативним ефектом кетотифену, дозу лікарського засобу потрібно знизити.

Препарат не ефективний у попередженні або лікуванні гострих нападів астми.

Лікарський засіб містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не рекомендується прийом цього лікарського засобу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки з репродуктивним потенціалом. Немає даних, які б обґрунтовували якісь спеціальні рекомендації щодо застосування кетотифену для жінок із репродуктивним потенціалом.

Фертильність. Введення самцям щурів токсичної пероральної дози кетотифену (50 мг/кг/день) протягом 10 днів до спарювання призвело до зниження фертильності; водночас при застосуванні доз, еквівалентних терапевтичним дозам для людини, фертильність не порушувалася. Негативного впливу кетотифену на фертильність самок щурів, а також на пренатальний розвиток, перебіг вагітності та вигодовування потомства при пероральному застосуванні у дозах до 50 мг/кг на добу не спостерігалося. Даних щодо впливу кетотифену на фертильність людини немає.

Вагітність. Хоча у дослідженнях на тваринах кетотифен у дозах, що переносилися самками, не чинив негативного впливу на перебіг вагітності, а також на пери- та постнатальний розвиток, безпечність його застосування під час вагітності у людей не встановлена. Свідчення про тератогенний вплив відсутні. Отже, призначати кетотифен вагітним жінкам слід лише за умови нагальної потреби.

Лактація. Кетотифен потрапляє у грудне молоко, тому матерям, які його приймають, не слід годувати груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

В перші кілька днів лікування кетотифеном швидкість психомоторних реакцій може бути знижена. Пацієнта потрібно попередити про те, що не слід керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами доти, доки не буде відомо, як на нього впливає цей лікарський засіб.

При одночасному застосуванні кетотифену і пероральних протидіабетичних засобів існує ризик розвитку оборотної тромбоцитопенії, тому такої комбінації лікарських засобів слід уникати.

При одночасному застосуванні атропіну, засобів з атропіноподібною дією і кетотифену підвищується ризик виникнення побічних дій, таких як затримка сечі, констипація, сухість у роті.

Кетотифен може потенціювати ефекти інших лікарських засобів, які пригнічують центральну нервову систему (седативні, снодійні).

Одночасне застосування кетотифену з іншими антигістамінними засобами може призвести до взаємного потенціювання їхніх ефектів.

Етанол посилює депресивний ефект кетотифену на центральну нервову систему.

Таблетки приймати внутрішньо під час їди, запиваючи водою.

Дозування.

Дорослі: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на добу, вранці та ввечері під час їди.

У разі необхідності добову дозу можна збільшити до 4 мг, тобто по 2 таблетки 2 рази на добу. При застосуванні більш високої дози можна очікувати скорішого настання терапевтичного ефекту.

Діти від 6 місяців до 3-річного віку: застосовувати кетотифен в іншій лікарській формі (сироп).

Діти віком від 3 років: по 1 таблетці (1 мг) 2 рази на добу, вранці та ввечері, під час їди.

Пацієнти літнього віку (від 65 років): немає даних про те, що пацієнти літнього віку потребують корекції дози або мають інші побічні ефекти порівняно з пацієнтами молодшого віку.

Порушення функції нирок: дослідження за участю пацієнтів із порушенням функції нирок не проводилися, тому для таких пацієнтів рекомендації щодо дозування надати неможливо (див. розділ «Фармакокінетика»).

Порушення функції печінки: дослідження за участю пацієнтів із порушенням функції печінки не проводилися, тому для таких пацієнтів рекомендації щодо дозування надати неможливо (див. розділ «Фармакокінетика»).

Схильним до седації пацієнтам рекомендується протягом перших кількох днів застосовувати лікарський засіб по 0,5–1 мг на ніч

Рекомендації щодо ефективності.

Для профілактики бронхіальної астми та досягнення повного терапевтичного ефекту може потребуватися кілька тижнів лікування. Таким чином, рекомендується підтримувати терапію кетотифеном протягом не менше 2–3 місяців, навіть якщо у пацієнта немає адекватної відповіді протягом кількох тижнів.

Супутнє застосування бронходилататорів: у випадку одночасного застосування кетотифену і бронходилататорів можна зменшити частоту призначення бронходилаторів.

У разі необхідності відміни кетотифену це слід робити поступово протягом 2-4 тижнів. Можливий рецидив симптомів астми.

Діти. Застосовувати дітям віком від 3 років.

Симптоми: описані симптоми передозування включають: сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, ністагм, головний біль, дезорієнтацію, тахікардію, зниження артеріального тиску, оборотну кому; підвищену збудливість або судоми (особливо у дітей). Необхідно слідкувати за виникненням брадикардії та пригніченням функції центру дихання.

Лікування симптоматичне. Слід розглянути прийом активованого вугілля, якщо з моменту передозування пройшло не більше однієї години. У разі необхідності рекомендується проведення симптоматичного лікування і моніторинг серцево-судинної системи; при станах збудження або судомах можна застосовувати барбітурати короткої дії або бензодіазепіни.

Побічні реакції.

Нижче наведено побічні реакції, виявлені під час клінічних досліджень, а також ті, про які стало відомо зі спонтанних повідомлень та наукових публікацій, відповідно до систем органів за MedDRA [Медичний словник для регуляторної діяльності]. Оскільки дані спонтанних повідомлень та наукових публікацій надходили на добровільній основі і стосуються популяції невизначеного розміру, неможливо достовірно оцінити частоту цих побічних реакцій, тому їх віднесено до категорії «частота невідома».

Побічні реакції класифікуються за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 і <1/10), нечасто (≥1/1 000 і <1/100), рідко (≥1/10 000 і <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (на підставі існуючих даних не можна зробити оцінку). У кожній групі частоти побічні реакції представлені у порядку зменшення серйозності.

* Седативний ефект, сухість у роті та запаморочення можуть виникати на початку лікування, однак зазвичай зникають в ході лікування.

** Симптоми стимуляції центральної нервової системи, такі як збудження, дратівливість, безсоння і нервозність, особливо спостерігалися у дітей.

Препарат неефективний при лікуванні гострої алергічної реакції та нападів ядухи при астмі.

Максимальний терапевтичний ефект препарату настає після кількох тижнів систематичного прийому.

Нормалізація функції гіпофіз-наднирковозалозної системи може тривати до 1 року. Тому у перші тижні застосування кетотифену попереднє лікування рекомендується продовжувати і відміняти його поступово та тривалий час.

На початку тривалого лікування кетотифеном не можна раптово припиняти лікування іншими протиастматичними препаратами, особливо кортикостероїдами. У пацієнтів зі стероїдною залежністю може спостерігатися розвиток адренокортикальної недостатності.

У випадку інтеркурентної інфекції необхідно проводити специфічну протиінфекційну терапію.

При лікуванні препаратом необхідно перебувати під наглядом лікаря, враховуючи можливість виникнення судом.

Кетотифен слід обережно призначати пацієнтам з епілепсією в анамнезі через можливість зниження судомного порога при лікуванні препаратом.

Під час лікування кетотифеном не слід вживати алкоголь, оскільки він посилює депресивний ефект кетотифену на центральну нервову систему.

Слід припинити прийом препарату за 10–14 днів до проведення шкірних тестів для визначення алергії.

Якщо необхідно припинити лікування Кетотифеном, дозу поступово слід зменшувати протягом 2–4 тижнів, щоб запобігти повторному виникненню симптомів астми.

Слід додержуватися обережності при застосуванні Кетотифену пацієнтам із порушенням функції печінки.

Враховуючи, що одночасне застосування з пероральними гіпоглікемічними препаратами може спричинити тромбоцитопенію, слід уникати такої комбінації препаратів або ретельно контролювати рівень тромбоцитів, якщо рекомендовано саме таке лікування.

Препарат містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Контрольованих клінічних досліджень у вагітних жінок не проводили. Хоча немає ніяких доказів будь-якої тератогенної дії, рекомендації для застосування препарату у період вагітності не можуть бути надані.

Кетотифен проникає у грудне молоко, тому матерям, які приймають препарат, не слід годувати груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

На початку лікування препарат Кетотифен може уповільнити швидкість реакцій, що вимагає від пацієнта підвищеної обережності під час керування транспортними засобами та роботи з автоматизованими механізмами.

5 років.

Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Симптоми: можливі значні порушення психомоторної реакції, сонливість – до вираженої седації, головний біль, дезорієнтація, тахікардія, зниження артеріального тиску, у дітей –зворотна кома, симптоми збудження нервової системи, у тому числі судоми.

Також спостерігаються брадикардія, аритмія, пригнічення функції центру дихання, ністагм.

У випадку виникнення вищезазначених симптомів пацієнта слід ретельно обстежити.

Лікування: загальні заходи для усунення нерезорбованої кількості лікарського засобу з травного тракту: викликати блювання, промити шлунок. Застосування активованого вугілля може мати сприятливу дію. У разі необхідності рекомендується проведення симптоматичного лікування і моніторинг серцево-судинної та дихальної систем. При станах збудження можна застосовувати барбітурати короткої дії або бензодіазепіни.

По 10 таблеток у блістері; по 1 або 3 блістери у пачці.

За рецептом.

Нижчеописані побічні реакції класифіковані за органами і системами та за частотою. Побічні реакції класифікуються за частотою наступним чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 і <1/10), нечасто (≥ 1/1 000 і <1/100), рідко (≥ 1/10 000 і <1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), з невідомою частотою (на підставі існуючих даних не можна зробити оцінку).

Інфекції та інвазії:

нечасто – цистит.

З боку імунної системи:

дуже рідко – тяжкі шкірні реакції, мультиформна еритема, синдром Стівенса – Джонсона;

з невідомою частотою – шкірні висипання.

Метаболічні порушення:

рідко – збільшення маси тіла через підвищення апетиту.

Психічні порушення:

часто – психомоторне збудження, дратівливість, безсоння, неспокій, нервозність; з невідомою частотою – дезорієнтація, сонливість.

З боку нервової системи:

нечасто – запаморочення; рідко – седативний ефект; дуже рідко – судоми.

З боку шлунково-кишкового тракту:

нечасто – сухість у роті; з невідомою частотою – біль у шлунку, запор, нудота, блювання, диспептичні розлади.

З боку гепатобіліарної системи:

дуже рідко – підвищення рівня печінкових ферментів, гепатит.

З боку нирок та сечовивідних шляхів:

з невідомою частотою – дизурія.

На початку лікування можуть з’явитися сухість у роті і запаморочення, але вони зазвичай проходять спонтанно у ході лікування. Рідко спостерігаються симптоми стимуляції центральної нервової системи, такі як збудження, дратівливість, безсоння і занепокоєння, особливо у дітей.

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.

Україна, 61115, Харківська обл., місто Харків, вулиця Северина Потоцького, будинок 36.