Мізотаб - інструкція, показання, склад, спосіб застосування

діюча речовина: misoprostol;

1 таблетка містить мізопростолу 200 мкг (0,2 мг);

допоміжні речовини: гіпромелоза, крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят (тип А), кальцію гідрофосфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк, магнію стеарат.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого або майже білого кольору з лінією розлому з одного боку.

Засоби, що застосовуються в гінекології. Простагландини.

Код АТХ G02A D06.

Фармакодинаміка.

Мізопростол – синтетичне похідне простагландину Е1.

Мізопростол індукує скорочення гладких м’язових волокон міометрія та розширення шийки матки. Здатність мізопростолу стимулювати скорочення матки полегшує розкриття шийки та виведення вмісту порожнини матки.

Препарат чинить слабку стимулюючу дію на гладку мускулатуру шлунково-кишкового тракту. Великі дози мізопростолу інгібують секрецію шлункового соку.

Мізопростол не чинить клінічно значущої дії на пролактин, рівень гонадотропінів, тиреотропного гормону, гормону росту, тироксину, кортизолу, креатиніну, на агрегацію тромбоцитів, функцію легенів та серцево-судинну систему.

Фармакокінетика.

При пероральному застосуванні швидко абсорбується. Одночасне застосування з їжею знижує біодоступність мізопростолу (жирна їжа значно знижує абсорбцію, не впливаючи на тривалість абсорбції).

У стінках шлунково-кишкового тракту та печінці метаболізується до фармакологічно активного діестерифікованого метаболіту – мізопростолової кислоти. Час досягнення максимальної концентрації метаболіту – 15–30 хв. Максимальна концентрація мізопростолу становить 6,08±1,64 мг/мл, мізопростолової кислоти – 499 мг/мл. Період напіввиведення мізопростолової кислоти – не менше 30 хв. Не кумулює.

Підвищення дози мізопростолу з 200 до 400 мкг призводить до збільшення концентрації у плазмі мізопростолової кислоти у 2 рази.

Виводиться переважно нирками.

Переривання вагітності у ранньому періоді (до 49 днів), починаючи з першого дня останньої менструації (у поєднанні з міфепристоном).

Підвищена чутливість до компонентів препарату, серцево-судинні захворювання, захворювання печінки та нирок, захворювання, пов’язані з простагландиновою залежністю або протипоказання до застосування простагландинів (глаукома, бронхіальна астма, артеріальна гіпертензія), ендокринопатія та захворювання ендокринної системи, у тому числі цукровий діабет, дисфункція надниркових залоз, гормонально залежні пухлини, анемія, період годування груддю, використання внутрішньоматкових протизаплідних засобів (ВПЗ) (перед застосуванням потрібно видалити ВПЗ), підозра на позаматкову вагітність, дитячий вік.

Через абортивні властивості мізопростол не повинні застосовувати жінки з життєздатною вагітністю, які мають намір зберегти вагітність. Зафіксовано повідомлення щодо гіперстимуляції і розривів матки після першого триместру, дозу мізопростолу у цьому випадку слід знижувати.

Після застосування простагландинів, включаючи мізопростол, були зареєстровані рідкісні серйозні серцево-судинні порушення. Тому жінкам із факторами ризику серцево-судинних захворювань або серцево-судинними захворюваннями препарат слід застосовувати з обережністю.

Повідомлялося про ризик розвитку епілептичних нападів на тлі прийому простагландинів та аналогів простагландинів, тому даний препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з епілепсією в анамнезі.

При застосуванні простагландинів або їх аналогів існує ризик виникнення бронхоспазму, що слід враховувати при застосуванні препарату пацієнтам із бронхіальною астмою в анамнезі.

Не слід застосовувати ацетилсаліцилову кислоту та інші нестероїдні протизапальні засоби упродовж одного тижня після приймання цього препарату. Прийом протягом тривалого часу рифампіцину, ізоніазиду, протисудомних препаратів, антидепресантів, циметидину, ацетилсаліцилової кислоти, індометацину та препаратів групи фенобарбіталу, випалювання більше 10 цигарок на добу та зловживання алкоголем значно стимулюють метаболізм мізопростолу, знижують його рівень у сироватці крові.

Перед процедурою медикаментозного аборту необхідно виключити позаматкову вагітність та підтвердити вагітність.

Для переривання вагітності у ранньому періоді мізопростол слід застосовувати разом із міфепристоном (його не можна застосовувати самостійно).

При поєднанні з міфепристоном препарат слід застосовувати за вказівками лікаря. Його можна застосовувати тільки в лікарнях, у яких можливе проведення екстреного кюретажу та переливання крові. Пацієнтка повинна залишатись у лікарні під наглядом лікаря впродовж 4–6 годин після застосування препарату.

Перед застосуванням пацієнтку слід проінформувати про дію та побічні ефекти.

Медикаментозне переривання маткової вагітності у ранній термін.

Цей метод вимагає активної участі жінки, вона має бути проінформована про правила, яких слід дотримуватися:

• Необхідність комбінованого застосування з міфепристоном.
• Необхідність повторного відвідування лікаря через 14–21 день після приймання препарату для підтвердження того, що стався повний викидень.
• Якщо не вдалося перервати вагітність шляхом застосування мізопростолу, аборт слід завершити іншим методом.
• Якщо пацієнтка завагітніла при встановленому внутрішньоматковому пристрої, його необхідно видалити до застосування мізопростолу.
• Після виписки з лікувального закладу пацієнтку слід інформувати про можливі ознаки та симптоми, з якими вона може зіткнутись, і надати інформацію щодо лікувальних закладів, куди вона може звернутись у разі необхідності.

Наступні ризики, пов’язані з медикаментозним перериванням вагітності, повинні враховуватися та інформацію про них слід надати жінці:

Відсутність ефекту.

Оскільки у 7 % випадків не вдається перервати вагітність шляхом медикаментозного аборту, обов’язковим є контрольний візит до лікаря для перевірки того, чи стався повний викидень.

У поодиноких випадках неповного викидня може бути необхідним хірургічне втручання.

Кровотечі.

Пацієнтки повинні бути проінформовані про можливість тривалої вагінальної кровотечі (у середньому протягом 10–16 днів і більше після застосування міфепристону та мізопростолу), яка може бути сильною. Кровотеча спостерігається майже у всіх пацієнток, і вона не завжди є доказом повного викидня. Постійна кровотеча може бути наслідком неповного аборту.

Пацієнтки не повинні подорожувати на значну відстань від лікарняної установи до підтвердження повного викидня. Їм слід надати детальну інформацію, куди і до кого слід звертатися у разі будь-яких проблем, зокрема при сильній вагінальній кровотечі.

Повторний візит до лікаря необхідно проводити протягом 14–21 дня після застосування міфепристону та мізопростолу для перевірки того, чи відбувся повний аборт та зупинилась вагінальна кровотеча.

У разі збереженої вагітності, для оцінки її життєздатності слід провести ультразвукове дослідження (УЗД) або визначити рівень хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) у сироватці. У випадку тривалої кровотечі, коли підтверджується неповний аборт або збережена вагітність, слід вжити необхідних заходів і запропонувати жінці припинення вагітності іншим методом.

Оскільки у 5 % випадків можливий розвиток інтенсивної маткової кровотечі, яка вимагає гемостатичного кюретажу, особливу увагу слід приділяти пацієнткам із порушеннями гемостазу, гіпокоагуляцією або анемією. Рішення щодо застосування медикаментозного або хірургічного методу слід приймати з участю консультанта-гематолога.

Інфекції.

Як і у випадку з іншими типами абортів, після застосування міфепристону та мізопростолу повідомлялося про поодинокі випадки розвитку серйозного або навіть летального інфекційно-токсичного шоку. Лікарі повинні враховувати можливість розвитку таких потенційно летальних ускладнень. Зокрема, тривалість гарячки з температурою 38 °C або вище, сильний біль у животі або тазовий біль після медикаментозного аборту може бути ознакою інфекції.

Слід звернути увагу на підвищений ризик виникнення септичних ускладнень, спричинених патогенними мікроорганізмами Clostridium sordellii та Streptococcus, у разі, якщо пацієнтка повідомляє про біль або дискомфорт у животі або загальне нездужання (включаючи слабкість, нудоту, блювання або діарею) через 24 години після прийому мізопростолу.

Дуже рідко повідомлялося про летальні випадки у пацієнток, у яких були відсутні гарячка з болем у животі або без нього, але з лейкоцитозом, тахікардією, гемоконцентрацією та загальним нездужанням. Більшість цих випадків відмічались після медикаментозного аборту із застосуванням міфепристону з наступним несанкціонованим внутрішньопіхвовим введенням мізопростолу у вигляді таблеток для перорального застосування.

Досвіду застосування препарату у підлітків немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат можна застосовувати вагітним тільки для переривання вагітності, у всіх інших випадках він протипоказаний вагітним.

У клінічній практиці були зареєстровані поодинокі випадки мальформацій кінцівок (відсутність кінцівок, клишоногість) та черепних нервів (гіпомімія, порушення смоктання та ковтання, порушення очних рухів) після застосування мізопростолу. Згідно існуючих даних неможливо виключити ризик вад розвитку плода.

Необхідно інформувати пацієнток про потенційну небезпеку мізопростолу.

З урахуванням вищезазначеного:

• Пацієнтки повинні бути проінформовані, що оскільки інколи не вдається перервати вагітність шляхом застосування мізопростолу, а також враховуючи невідомий ризик для плода, контрольний візит до лікаря є обов’язковим.
• Якщо під час контрольного візиту до лікаря діагностується збережена вагітність, пацієнтці пропонують інший метод переривання вагітності (за умови її згоди).
• Якщо пацієнтка бажає зберегти вагітність, наявні обмежені медичні дані не можуть виправдати обов’язкове припинення вагітності. У таких випадках слід проводити регулярні УЗД, приділяючи особливу увагу розвитку плода.

Період годування груддю.

Мізопростол частково метаболізується в організмі матері в мізопростолову кислоту, яка є біологічно активною речовиною і проникає в грудне молоко. Мізопростол не слід застосовувати в період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не встановлено.

Здорові вагітні жінки з аменореєю менше 49 днів включно приймають 3 таблетки (600 мг) міфепристону для застосування внутрішньо натщесерце або через 2 години після їди. Через 36–48 годин після застосування 3 таблеток (600 мг) міфепристону приймають 2 таблетки (400 мкг) мізопростолу натщесерце.

Діти.

Досвіду застосування препарату у підлітків немає.

Токсичність мізопростолу у людей не виявлена. Клінічними ознаками, які можуть свідчити про перевищення дози, є сонливість, тремор, судоми, біль у животі, гарячка, посилене серцебиття, артеріальна гіпотензія або брадикардія. Рекомендована симптоматична терапія.

Побічні реакції, що спостерігаються при застосуванні мізопростолу.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, біль у животі.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: скорочення матки, піхвові кровотечі.

Ефекти загального характеру і місцеві реакції: головний біль, запаморочення, нездужання, гарячка.

Побічні реакції, обумовлені прийомом мізопростолу та міфепристону, класифіковані по частоті та класу системи органів, представлені в таблиці.

Залежно від частоти побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥1/100, < 1/10), нечасто (≥1/1000, < 1/100), поодинокі (≥1/10000, < 1/1000), рідкісні (< 1/10000) і частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних).

Побічні реакції при комбінованому застосуванні міфепристону та мізопростолу

Побічні реакції, обумовлені прийомом міфепристону та мізопростолу, класифіковані як нечасті.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: геморагічний шок, сальпінгіт.

Інфекції та інвазії: інфекції.

З боку судин: припливи.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання/свербіж.

Побічні реакції, обумовлені прийомом міфепристону та мізопростолу, класифіковані як поодинокі та рідкісні.

З боку травної системи: шлункові кровотечі.

З боку нервової системи: епілептичні напади, нейрогенний шум та дзвін у голові.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: білатеральні новоутворення яєчників, внутрішньоматкові спайки, розрив кісти яєчників, абсцес грудної залози, гематоспальпінкс, розрив матки.

Ефекти загального характеру і місцеві реакції: анафілаксія, периорбітальний набряк.

 Інфекції та інвазії: токсико-септичний шок.

З боку судин: тромбофлебіт, артеріальна гіпотензія.

З боку серця: інфаркт міокарда, синдром Адама – Стокса.

З боку системи органів дихання:  бронхоспазм, бронхіальна астма.

З боку шкіри і підшкірних тканин: токсичний епідермальний некроліз, кропив’янка.

Вагітність, післяпологові та перинатальні стани: міхуровий занос, позаматкова вагітність, синдром амніотичних перетинок, гестаційна трофобластична пухлина, атероплацентальна апоплексія.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів: порушення рівнів печінкових тестів, печінкова недостатність.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенічна пурпура, тромбоцитопенія, системний червоний вовчак.

З боку нирок: ниркова недостатність.

Новоутворення доброякісні, злоякісні та не уточнені: підвищений рівень альфа-фетопротеїну, підвищений рівень карциноембріонального антигену.

З боку опорно-рухового апарату: спазм кінцівок.

З боку органів зору: офтальмоплегія.

З боку психіки: манія.

3 роки.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 2 або 10 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній коробці.

За рецептом.

Новаст Лабораторіз Лтд.

Novast Laboratories Ltd.

1, Гуанджинг Роад, Фрі Трейд Зон, НЕТДА, Нантонг, - 226009, Китай

1 Guangxing Road, Free Trade Zone, NETDA, Nantong, - 226009, China (CHN)