Цефазолін (ДЛЯ ТВАРИН) порошок по 1 г флакон

1 флакон містить діючу речовину: цефазоліну натрієвої солі стерильної (у перерахуванні на цефазолін) – 1,0 г

Порошок білого або майже білого кольору. Дуже гігроскопічний.

ATC vet класифікаційний код QJ01 – антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01DВ04 – Цефазолін.

Цефазолін – напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик І покоління. Механізм антимікробної дії пов’язаний із пригніченням ферменту транспептидази, блокадою біосинтезу мукопептиду в клітинній стінці бактерії. Цефазолін має широкий спектр антимікробної (бактерицидної) дії. Активний щодо грампозитивних мікроорганізмів (Staphylococcus spp., які синтезують і не синтезують пеніциліназу, більшості штамів Streptococcus spp., у тому числі пневмококів, Corynebacterium diphtheriae), грамнегативних мікроорганізмів (Escherichia coli, Salmonella spp., Shigella spp., Proteus mirabilis, Klebsiella spp., Haemophylus influenzae, Enterobacter aerogenes, Neisseria gonorrhoeae). Стійкі до антибіотика індолпозитивні штами протею (P. morgani, P. vulgaris, P. rettgeri), Pseudomonas aeruginosa; не діє на рикетсії, віруси, гриби, найпростіші.

При внутрішньом’язовому введенні через 1 годину в крові досягається терапевтична концентрація. У собак після внутрішньом’язового введення препарат досягає максимальної концентрації протягом 30 хвилин. У плазмі крові протимікробна концентрація зберігається 8-12 годин. Зв’язок з білками плазми крові становить 85%. Об’єм розподілення у стані рівноваги становить 700 мл/кг, період напіввиведення – 48 хвилин.

Концентрація цефазоліну в тканинах жовчного міхура і у жовчі значно вища, ніж у сироватці крові. Цефазолін виводиться на 90% нирками в незміненому вигляді.

Лікування собак та котів при захворюваннях органів дихання та сечостатевої системи, шкіри, кісток і суглобів, інфікованих ранах, а також тварин, хворих на перитоніти, що спричинені мікроорганізмами, чутливими до цефазоліну. Профілактика хірургічних інфекцій у перед- та післяопераційний періоди.

Внутрішньом’язово та внутрішньовенно (струменево або крапельно). Перед використанням препарат слід розчинити. Готувати розчин слід безпосередньо перед його застосуванням. Для внутрішньом’язового введення вміст флакону розчиняють у 4-5 мл 0,9% розчину натрію хлориду або стерильної води для ін’єкцій. Для внутрішньовенного струминного введення разову дозу препарату розчиняють у 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводять повільно протягом 3-5 хв. При внутрішньовенному краплинному введенні разову дозу препарату розчиняють у 100-250 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози; ін’єкцію проводять протягом 20-30 хв. (швидкість введення 60-80 крапель на 1 хвилину).

Рекомендована доза для котів і собак становить від 15 до 30 мг цефазоліну на 1 кг маси тіла тварини, з інтервалом 6-12 год.

Тривалість лікування залежить від форми та тяжкості захворювання та становить від 5 до 10 діб.

Для профілактики розвитку хірургічних інфекцій у передопераційний період тваринам вводять цефазолін у дозі 20-25 мг/кг за 1 годину до операції. Для попередження хірургічних ускладнень у післяопераційний період препарат вводять у дозі 20-25 мг цефазоліну на 1 кг маси тіла тварини, з інтервалом 6-12 год. впродовж 3-5 діб.

Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та інших b-лактамних антибіотиків.

Особливі застереження при використанні.

З обережністю застосовувати при нирковій та печінковій недостатності, псевдомембранозному ентероколіті.

Застосування під час вагітності, лактації.

Безпечність застосування цефазоліну котам та собакам у період вагітності та лактації не вивчалась. Існують дані щодо безпечного використання цефазоліну у котів та собак на першому місяці вагітності. Цефазолін здатний проникати в молоко. Можливість застосування препарату визначає лікар ветеринарної медицини, зважуючи можливий позитивний ефект чи ризик.

Не рекомендують одночасний прийом цефазоліну з антикоагулянтами та діуретиками. Фармацевтично цефазолін є несумісним з аміноглікозидами (взаємна інактивація). Аміноглікозиди при одночасному використанні з цефазоліном збільшують ризик розвитку ураження нирок. При одночасному застосуванні цефазоліну та діуретиків відбувається блокада канальцевої секреції, що збільшує концентрацію цефазоліну в крові, сповільнює виведення та підвищує ризик розвитку токсичних реакцій.

Можливі алергічні реакції: гіпертермія, висипання та свербіж шкіри, бронхоспазм, анафілактичний шок, набряк Квінке. Біль при внутрішньом’язовому введенні та флебіти, парафлебіти при внутрішньовенному введенні. При тривалому лікуванні – дисбактеріоз, суперінфекція, що спричинена стійкими до антибіотику штамами, кандидозний стоматит. У тварин з попередніми порушеннями функції нирок при лікуванні великими дозами препарату можливі прояви нефротоксичності (підвищення вмісту сечовини та креатиніну в сироватці крові). Дозу препарату в цих випадках знижують, і лікування проводять під контролем динаміки цих показників.

Скляні флакони, герметично закупорені пробками гумовими і обтиснуті алюмінієвими ковпачками, або ковпачками алюмінієвими з пластиковою накладкою по 1,0 г. По 10 флаконів у контурній чарунковій упаковці разом з листівкою-вкладкою поміщають у пачку.

Сухе, захищене від світла місце при температурі від 15 °С до 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

3 роки.

Термін придатності препарату розчиненого у 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози становить 4 години за умови зберігання його у темному місці при кімнатній температурі (від 15 °С до 25 °С) або протягом 12 годин при температурі від 2 °С до 8 °С.

Для застосування у ветеринарній медицині!

Власник реєстраційного посвідчення

ПАТ “Київмедпрепарат” 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, Україна

Виробник готового продукту

ПАТ “Київмедпрепарат” 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139, Україна